Герман ТАСЛІЦЬКИЙ: ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА – ЦЕ КОЛОС НА ДВОХ НОГАХ

Своїми враження від роботи у  Громадських радах при Міністерстві фінансів та Державній фіскальній службі та планами цих дорадчих органів порталу “Роботодавець.IN.UA” розповів керуючий партнер ЮФ “Правозахист Україна”, заступник генерального директора Спілки орендарів і підприємців України, Герман ТАСЛІЦЬКИЙ.

Нещодавно, 20 серпня, відбулися установчі збори до Громадської ради при Міністерстві фінансів України. Як оцінюєте цю подію?

– На мою думку вони відбулися на гідному рівні – і щодо організації, і щодо прозорості та чесності. В учасників не було жодних претензій щодо роботи рахункової комісії. Було обрано склад Громадської ради, тож уже найближчим часом передбачається проведення першого засідання громадської ради, де виберемо голову громадської ради, визначимо структуру та напрями роботи комітетів.

– На чому має зосередитись це дорадчий орган?

– У першу чергу, будемо приділяти увагу уведенню реєстраторів розрахункових операцій, ПДВ-рахункам, процедурам реформування Державної фіскальної служби, структуруванням і адмініструванням податків в Україні. Словом, на порядку денному стоятимуть усі злободенні питання підприємництва. Мінфін є основним гравцем на цій арені, тому важливість цього дорадчого органу з боку громадськості важко переоцінити.

– Які ваші очікування від співпраці між Мінфіном?

– Сподіваємося, що вдасться налагодити плідне співробітництво. З боку громадської ради будуть вжиті всі заходи, аби так і сталося. Розумію, що в нинішньому складі громадської ради є доволі багато опонентів нинішніх проектів, які пропонує Мінфін, опонентів тієї стратегії, яку Мінфін сповідує. Однак через спори і дискусії, гадаю, ми можемо прийти до правильної моделі системи фінансів і оподаткування.

– Окрім того, ви вже входите до Громадської ради при ДФСУ, однак чи можна вважати приклад співпраці громадської ради і фіскальної служби успішним?

–  Відповідь на це двозначна – і так, і ні. Державна фіскальна служба – колос на двох ногах: податкові органи і митниця. Це фактично єдиний орган в країні, діяльність якого регламентується двома кодексами, які регулюють ряд питань по-різному… По митниці співробітництво я б оцінив як результативне. Цього я не можу сказати про те, що стосується податкового законодавства. Річ у тім, що комітет податкової політики громадської ради при ДФСУ має іншу позицію стосовно оподаткування та процесу реорганізації фіскальної служби, ніж та, що пропонує Міністерство фінансів і ДФСУ зокрема. Мабуть, на цьому непорозумінні і будуються такі непрості стосунки. Тому і немає змоги в суспільства достатньо серйозно впливати на те, що відбувається в цій структурі. Але це питання дискусійне – у тому числі і на рівні Міністерства фінансів, яке нині є надбудовою для Державної фіскальної служби. Тому хочеться сподіватися, що громадська рада при Мінфіні знайде потрібні точки дотику, які врешті «спустяться» і до рівня ДФС.

– До речі, про митницю. Як ви сприймаєте намір Кабміну передати низку митниць британським компаніям?

– На щастя, поки що ніхто нічого нікому не віддав, але це одна із концепцій і, треба сказати, найбільш очікувана. Я погоджуюся з багатьма підприємцями і фахівцями митної справи, які твердять: така боротьба з корупцією, коли в окремих регіонах митниці передаються у відомство іноземним компаніям, навряд чи дасть позитивний ефект. Яка основна задача митниці в цивілізованій країні? Це не фінансова функція, а сервісна – запобігання ввезенню контрабанди, наркотичних, психотропних речовин через українську територію чи в Україну, запобігання торгівлі людьми. Ось основні віхи митниці. А забезпечення фінансових надходжень – це нав’язана функція. І вона вбиває митницю зсередини. Митниця сьогодні стоїть перед питанням: надходження в бюджет або захист державного кордону від протиправних дій. Приділяючи багато уваги фінансовим питанням, митники змушені відсунути на другий план питання безпеки.

– А чим поганий сценарій з британськими компаніями?

– Компанія – це комерційна структура, яка працює заради прибутку. Поки що уряд у своїх концепціях не пояснив, яким чином компанії, які можуть взяти в оперативне управління ті чи інші митниці, будуть сполучати завдання безпеки і завдання отримати надходження в бюджет, а головне – яким чином планується оплачувати їх послуги. Що ми візьмемо за одиницю вартості послуг – відсоток від збору коштів до бюджету чи якісь інші показники… Оскільки цієї інформації немає, оцінювати дуже важко. З іншого боку, чому її немає? Можливо, не хочуть оприлюднювати через те, що там якісь не надто «правильні» умови для держави.

Коментарі

  1. go to this site сказав:

    I just want to mention I am very new to blogs and absolutely liked your web blog. Very likely I’m going to bookmark your site . You surely have superb well written articles. Kudos for sharing with us your webpage.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

kazmetal l.com