ФІНАНСОВИЙ ГОЛОД СТИМУЛЮЄ

Останнім часом підприємницький загал Чернігівської області демонструє особливу активність у протистоянні регуляторно податковим новаціям влади.

Своє бачення з цього приводу висловлює один із його активних лідерів, очільниця Чернігівського Центру розвитку малого та середнього бізнесу Ірина БЕРЕЗИНЕЦЬ

 – Пані Ірино, який бізнес потерпає від нинішньої кризи найбільше?

– Великий бізнес втратив багато. Хтось навіть розорився, а для когось з’явилося більше можливостей вийти на європейські ринки. Не можу сказати, що малий бізнес більш вразливий, тому що він маленький – швидше пристосовується, скоріше змінюється в залежності від обставин. До речі, чернігівський бізнес багато допомагає армії. Працюючи з чернігівськими підприємцями, я не відчула, що бізнес «луснув». Для багатьох криза відкрила нові можливості. Людину змушує рухатися голод і холод. А наших підприємців змусив шукати нові підходи фінансовий голод. Хтось використовує при цьому накопичені раніше засоби, щоб перебудуватися, тож гаманець усе-таки худне. Але мої очікування були гіршими.

– Якою Ви тепер бачите ситуацію в царині підприємництва?

–Вона стає ще більш нестабільною. Змінюються політичні еліти, а відтак нові закони пишуться депутатами конкретно під свій бізнес. Підприємці через це перебувають у постійній турбулентності. Наприклад, нещодавно з ПДВ-рахунку одного підприємця було списано 470 000 гривень. «Це мої гроші, я ж їх накопичував», – каже. І він пішов до міліції писати заяву викрадення грошей з рахунку. Ну а як це сприймати? ПДВ-рахунки – це больова точка. Вимивання обігових коштів ніколи не йшло на користь бізнесу.

– А якщо говорити суто про бізнес по-чернігівськи?

– Чернігівщина  – це окреме князівство. По-перше, у нас погана транспортна розв’язка – і залізнична, й автобусна, й автомобільна. Навіть міжнародні рейси, що зі столиці йдуть через Чернігівщину – на Білорусь, Латвію, Росію, і ті практично не роблять зупинок у Чернігові. Одначе Чернігів сам по собі унікальний. Антонієві печери, стародавні церкви… У нас є цервка, датована ще ХІІІ століттям, і на території СНД таких нараховується тільки три. Але як туристичний центр Чернігів чомусь не відбувається.

– Чому?

– Місцева влада немає концепції розвитку туристичного потенціалу Чернігова, концепції, як привабити сюди туриста. А маленькі чернігівські фірми працюють роз’єднано. З іншого боку, Чернігів зручний. Опів на восьму ранку виїжджаєш на автомобілі в місто, а машин майже немає. Чернігів комфортний для життя, багатий духовно, зокрема, на історичні цінності. Але це не ділове місто.

– Комфортне для життя, але не для бізнесу.

– На жаль. Більшість наших підприємців усе-таки пов’язані зі столицею.

– Як оцінюєте теперішні законодавчі інновації?

– Ніякого покращення не відбулося. І, на жаль, не очікується у майбутньому. Моя особиста позиція, яку я доносила до депутатів Верховної Ради, зокрема, до членів Комітету митної та податкової політики, полягає в тому, що не треба нічого змінювати.

– Не треба?

– Кардинально, з чистого аркуша – ні. Візьміть один закон. Візьміть рішення судів, які набули чинності у зв’язку з цим законодавчим актом. І проаналізуйте, відкоригуйте цей закон у відповідності до них. Наприклад, такої корекції потребує Податковий кодекс. Не змін у цілому, а просто аналізу і поправок. А якщо говорити більш конкретно, то бізнес зараз «просить» зменшення розміру соціального внеску. Як ми боролися з високими ставками соціального внеску у 2011 році, так ми і продовжуємо. Держава чогось боїться, не вірить, що бізнес не виведе зарплату з тіні. Нещодавно повернулася з Латвії, там усі соціальні внески складають 23%. А в нас починаються від 37,4%.

– Мабуть, це консолідує бізнес…

– Бізнес, на жаль, об’єднується не навколо громадських організацій, а навколо проблем. От, наприклад, проблематика введення РРО добре згуртувала малий та середній бізнес. Але на прикладі нашої організації консолідації не відчувалося, – може, додалося з десяток членів спілки. Але в цьому винні не підприємці, а самі громадські організації. Якщо дозволите, немає сформованого «ринку» громадських організацій, який би пропонував захист бізнесу. От є громадська організація, яка може юридично захистити бізнес, є така, що допомагає у бухгалтерському відношенні, а хтось сприяє роботі з ринками…. Перший крок у консолідації асоціацій мають зробити громадські об’єднання – не конкурувати, а сприяти одне одному. А самі бізнес-асоціації на сьогодні слабкі.

– Чи зростає доля тіньового сектору економіки?

– Гадаю, що зростає. І тут дві сторони в медалі. З одного боку, не можна сказати, що люди мінімізують податки через власну жадібність. Ні. Минулого року ми зібрали в березні з’їзд підприємців Чернігівщини і сказали, що ми не даємо хабарів, натомість сплачуємо податки, як має бути. Бізнес практично в один голос заволав: та ми хочемо все чесним шляхом робити, хочемо сплачувати податки, а не хабарі, бо робота по-білому нас захищає.

Коментарі

kazmetal l.com