Чим небезпечний для бізнесу новий порядок сплати судового збору

Бізнесу доведеться платити більше за суди з держорганами. Це погано. Держорганам доведеться також платити більше. Це добре.

З 1 вересня набули чинності зміни до Закону України “Про судовий збір”. Тепер застосовується єдиний підхід до визначення ставок збору у всіх судах, що зрівнює суди загальної, господарської та адміністративної юрисдикції. Також ставки встановлюються всього лише за двома критеріями:

– Хто подає позов – юридична або фізична особа;

– За характером спору (майновий або немайнові).

Крім цього, закон передбачає виключення органів державної влади з числа суб’єктів, які звільняються від сплати судового збору.

Найбільш сильно зміни в законі відіб’ються на підприємствах, оскільки ставки судового збору за їх позовами істотно збільшилися. При цьому якщо в господарському судочинстві обмеження максимальної ставки збережено (хоча і збільшено з 60 до 150 мінімальних заробітних плат), то в адміністративному судочинстві максимальної ставки немає. Так, згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір”, при подачі адміністративного позову майнового характеру сплачується 1,5% ціни позову, але не менше однієї мінімальної заробітної плати.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 18.01.2012 №165 / 11 / 13-12, під категорію майнових суперечок підпадають і позови про визнання безпідставним донарахування податків і зборів, нарахування штрафних санкцій і так далі.

Таким чином, оскаржуючи податкове повідомлення – рішення фіскальної служби про донарахування сум податку та / або штрафних санкцій, наприклад на 20 млн грн, позивач повинен сплатити до бюджету 300 000 грн судового збору, і це тільки за подачу та розгляд позову в суді першої інстанції. Якщо ж платник програє справу, то за апеляційний розгляд справи доведеться сплатити 110% або 330 000 грн, а за розгляд касаційної скарги 120%, або 360 000 грн.

Слід зазначити, що одночасно зі збільшенням ставок законодавець також змінив порядок відшкодування судового збору, якщо суд приймає рішення на користь платника податків. Якщо раніше відшкодування здійснювалось за рахунок коштів держбюджету, то після змін витрати по сплаті державного мита будуть стягуватися безпосередньо з держоргану за рахунок бюджетних асигнувань на ці цілі. З великою ймовірністю можна припустити, що на відшкодування цих витрат у бюджеті, як завжди, коштів вистачати не буде, що може негативно відбитися на правах і інтересах платників податків.

Єдиною віддушиною для платників податків є те, що відтепер органи фіскальної служби не звільнені від сплати судового збору і повинні платити таку ж ставку. Якщо суд першої інстанції прийме сторону платника, то податкова також буде змушена платити 110% або 120% ставки судового збору. Слід зазначити, що закон зобов’язує Кабінет міністрів забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Таким чином, ми згодні з думкою авторів законопроекту: таке рішення унеможливить зловживання суб’єктів владних повноважень своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках необгрунтованого звернення до судів і безвідповідального оскарження судових рішень. Вважаємо, що зараз посадовці фіскальних органів, плануючи оскаржити судове рішення, винесене на користь платника податків, будуть більш виважено підходити до цього, в тому числі з урахуванням обгрунтованості своєї правової позиції у спорі і наявності правових підстав для перегляду судових рішень.

Однак не слід забувати, що кінцевою метою збільшення ставок судового збору є все ж наповнення бюджету, яке, за прогнозом законодавців, має збільшитися в два рази протягом 12 місяців. Відповідно, з точки зору наповнення бюджету стає вкрай невигідно закінчувати суперечки в першій інстанції. У зв’язку з цим припускаємо, що суди будуть використовувати можливості наповнити бюджет додатковими надходженнями від судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг.

Автор – адвокат юридичної фірми “Ільяшев і Партнери” Микола БУРТОВИЙ

Коментарі
kazmetal l.com