Механізм застосування Відкритих даних (практичний підхід)

Рекомендації щодо вдосконалення проекту Положення КМУ “Про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” за допомогою залучення громадськості до формування та використання наборів Відкритих даних на рівні регіонів України.

Зараз міжнародна і українська громадськість все частіше говорить про проблеми з проведенням реформ в нашій країні. Очевидно, що однією з причин таких проблем є нерозуміння (з об’єктивних чи суб’єктивних причин) суті і технологій проведення тієї чи іншої реформи. Як результат цього, ми отримуємо неякісні закони та нормативні акти, які потім або чисто формально (для галочки) виконуються, або взагалі ігноруються з боку громадськості.

Приблизно той же результат можна чекати і від впровадження в Україні механізму Відкритих даних, під реалізацію якого був прийнятий закон України “Про внесення змін до деяких законів України про доступ до публічної інформації у формі відкритих даних” (http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T150319.html) і проект Положення від Кабінету Міністрів України (КМУ) “Про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних” (http://dknii.gov.ua/content/proekt-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrayiny-pro-zatverdzhennya-polozhennya-pro-nabory-danyh). При більш-менш докладному ознайомленні з цими документами мимоволі ловиш себе на сумнівах в користі цих нормативно-законодавчих актів для пересічних громадян і однозначності прописаних у них алгоритмах виконання для чиновників.

Так, наприклад, при безумовних плюсах Положення КМУ про набори даних, де чітко прописані вимоги до публікації Відкритих даних і наведений докладний перелік з 331-го набору даних у вигляді різних звітів, реєстрів та статистичних зведень, що , постійно актуалізуються, даний документ породжує наступний ряд риторичних питань:

  • Чи зможуть звичайні громадяни проконтролювати об’єктивність опублікованих Відкритих даних, які для істотної частини задекларованих у Положенні документів (наборів даних) повинні бути зібрані з усіх регіонів України?
  • Чи достатньо буде інформації в цих 331 задекларованих у Положенні наборах даних, щоб забезпечити для громадськості необхідну прозорість у діяльності державних органів влади всеукраїнського та регіонального значення?
  • Як Відкриті дані сприятимуть протидії корупції?
  • Що зможе перешкодити чиновникам у формуванні публікованих наборів даних таким чином, щоб вони надавали у відкритий доступ мінімальні обсяги об’єктивної інформації і тим самим не заважали б процвітанню чиновницького корупційного бізнесу?

Аналіз цих питань дозволяє зробити однозначний висновок про те, що впровадження механізму Відкритих даних, згідно вищезгаданого Положення, мало що дасть, як з точки зору боротьби з корупцією, так і з точки зору активізації економічного та громадського життя в Україні. Разом з тим, для того щоб уникнути такого варіанту розвитку подій і максимально підвищити результативність використання Відкритих даних на практиці, достатньо лише спробувати послідувати наступним нескладним рекомендаціям:

  1. Винести на обговорення громадськості перелік реквізитів (полів та колонок) по кожному з задекларованих у відповідному Положенні документів (наборів даних). У ході такого обговорення розміщенні у відкритому Internet доступі (наприклад, на Всеукраїнському порталі Відкритих даних) переліки реквізитів для вищеназваних документів повинні бути проаналізовані, доповнені та скориговані громадськими організаціями і простими громадянами з погляду повноти і об’єктивності наданої інформації. За результатами цього обговорення кожний з наведених у Положенні наборів даних повинен публікуватися тільки лише згідно із затвердженим переліком своїх реквізитів.
  2. Визначити ті регіональні органи державної влади, які відповідатимуть за збір, обробку та спрямування даних у всеукраїнські органи влади з метою формування там відповідних наборів даних, що потребують інтеграції інформації з кожного регіону України. В обов’язки таких регіональних органів влади також повинна входити публікація зібраних ними даних на відповідних регіональних порталах Відкритих даних. Сформований в результаті вищеназваних дій перелік відповідальних органів по регіонах разом з відповідними посиланнями на їх вже опубліковані набори даних також повинен бути розміщений у відкритому Internet доступі на Всеукраїнському порталі Відкритих даних.
  3. Активізувати роботу громадськості у процесах формування та використання Відкритих даних на регіональному рівні. Тут мається на увазі те, що громадським організаціям, пересічним громадянам, та й представникам всіх інших секторів громадянського суспільства повинна бути надана можливість або ініціювати публікацію нових наборів даних (документів), або впливати на формування переліку реквізитів вже існуючих наборів даних. Одним з варіантів надання такої можливості має бути механізм запитів, приклад функціонування якого можна побачити на Одеському порталі Відкритих даних за адресою:http://data.ngorg.od.ua/uk/zaprosy/zapit-v-derzhavni-strukturi.

Соціально-економічна та антикорупційна значимість останнього (третього) пункту рекомендацій може бути наглядно продемонстрована при розгляді 2-х наступних напрямків роботи громадськості з Відкритими даними:

  1. Забезпечення громадського контролю, як за ходом реалізації регіональних соціально-економічних програм, так і з метою перешкоджання можливим проявам корупції під прикриттям цих програм. У рамках даного напрямку роботи дуже важливо, щоб по кожній затверджуваної соціально-економічній програмі органи регіональної влади формували і надавали б на обговорення громадськістю переліки реквізитів (полів та колонок) відповідних звітів (наборів даних) про хід виконання цих програм. Громадськість же в рамках вищеназваного обговорення могла б вносити необхідні корективи та доповнення до відповідних переліків реквізитів, а також деталізувати їх залежно від рівня соціально-економічної актуальності регіональних програм. У цьому випадку вже від нас з Вами залежало б, з яким ступенем деталізації потрібно буде контролювати економічні, соціальні, екологічні та інші показники ходу виконання тієї чи іншої програми у себе в регіоні.
  2. Підвищення соціально-економічної активності регіонів за рахунок ініціації нових або модифікування (доповнення) вже існуючих наборів даних. Необхідність даного напрямку роботи зумовлена ​​тим, що на основі Відкритих даних може бути розроблено безмежне число Web-ресурсів і мобільних додатків, які, у свою чергу, дозволять регіонам істотно розширити клієнтську базу і сферу послуг у соціально-побутовому, туристичному, торговому та іншому обслуговуванні. Разом з тим, для того щоб сформувати Відкриті дані для розробки таких затребуваних суспільством додатків, в першу чергу потрібна ініціатива неприбуткових організацій, волонтерських ініціатив та професійно-освітніх установ (вузів, коледжів та училищ). Саме ці структури змогли б залучити волонтерів та студентів на безоплатній основі для збору потрібної інформації і подальшого формування з неї відповідних наборів даних. Конкретним прикладом такої роботи можуть бути карти доступності об’єктів масового відвідування для маломобільних громадян, сформовані на основі державних реєстрів юридичних та фізичних осіб (підприємців) для тієї чи іншої області України. З технологією застосування цих карт пересічними громадянами можнаознайомитися за посиланням. З одного боку, такі карти можуть бути привабливі для бізнесу, оскільки розміщена на них інформація про умови доступності об’єктів і про номенклатуру наданих послуг для маломобільних громадян, дозволить розширити число клієнтів задіяних у цьому комерсантів. З іншого ж боку, названі вище карти дозволяти інтегрувати маломобільних громадян у регіонах в активне громадське життя.

Як у вже описаних напрямках, так і в інших варіантах роботи з Відкритими даними на регіональному рівні, крім першорядного значення громадських ініціатив, надзвичайно важлива підтримка та всебічна допомога регіональних органів влади. Але разом з тим, основоположною передумовою для ефективного використання Відкритих даних і успішного втілення в життя всіх громадських ініціатив у цій галузі є створення відповідних регіональних порталів Відкритих даних.

Конкретним прикладом одного з таких регіональних порталів може служити Одеський портал Відкритих даних, створений у відповідності з усіма вимогами вищеназваного Положення КМУ з ініціативи представників Одеського національного політехнічного університету (ОНПУ) і ряду місцевих громадських організацій. Даний портал на сьогоднішній день поки є єдиним повнофункціональним порталом Відкритих даних регіонального рівня. Зараз йде активний процес наповнення цього порталу на безоплатній основі силами студентів ОНПУ, які із загальнодоступних Internet-джерел органів місцевої влади в рамках виконання своїх лабораторних робіт конвертують інформацію у файли машиночитаних форматів і публікують її на Одеському порталі у вигляді відповідних наборів даних.

Крім усього вищевказаного, необхідно відзначити, що зараз в Україні все більше зростає інтерес до Відкритих даних. Але у суспільства ці дані, як правило, асоціюються лише з органами центральної (всеукраїнської) влади і значно недооцінюються переваги їх застосування на регіональному рівні. У теж час існує цілий ряд моментів, щодо яких соціально-економічне значення саме регіональних Відкритих даних в істотному ступені превалює над актуальністю Відкритих даних всеукраїнського рівня. До таких моментів можна віднести:

  1. Необхідність формування значної частини наборів даних, задекларованих вищеназваним Положенням КМУ за допомогою підсумовування відповідних наборів Відкритих даних по регіонах. При цьому, тільки за рахунок публікації таких проміжних наборів даних на відповідних регіональних порталах можна буде з боку регіональної громадськості забезпечити їх ефективний попередній контроль за фрагментарністю, наявністю контекстних зв’язків і т.д.
  2. Наявність безумовного інтересу до аналізу та використанню регіональних Відкритих даних саме у місцевої громадськості, яка за допомогою відповідного порталу у себе в регіоні змогла б ініціювати розширення номенклатури наборів даних з метою їх використання сторонніми Web-ресурсами та мобільними додатками.
  3. Можливість підключення до процесу формування та публікації наборів даних на регіональному рівні різних громадських організацій, волонтерських ініціатив та освітніх установ через механізм використання запитів до органів місцевої державної влади. У цьому процесі важливу роль зможе також зіграти і молодь (студенти, а також старшокласники та учні середніх навчальних закладів), яку можна буде на безоплатній основі підключати до формування наборів даних і наповнення відповідних порталів.
  4. Створення на базі регіональних порталів Відкритих даних фундаменту для об’єднання різних ініціатив бізнесу та громадських організацій з метою розширення можливостей соціально-побутового та торговельного обслуговування населення, надання цільових преференцій малозабезпеченим громадянам та розширення туристичного (культурно-розважального) сервісу.
  5. Забезпечення комплексної популяризації інвестиційної привабливості регіонів, надійності органів місцевої влади та фінансово-адміністративної стійкості громадських організацій та бізнесу з метою залучення зарубіжних інвестицій і грантів.

Розробники Одеського порталу Відкритих даних прагнули реалізувати його таким чином, щоб дати користувачам максимальні можливості у використанні всіх вищеназваних переваг функціонування подібних регіональних порталів. Як їм це вдалося – судити Вам … Але я, як один з розробників та ініціаторів даного порталу, все ж сподіваюся, що він в недалекому майбутньому зможе не тільки стати стандартом для аналогічних порталів в будь-якому регіоні України, а й дозволить найбільш ефективно використовувати всі потенційні можливості механізму Open data.

Олександр ЛУК’ ЯНОВ,
експерт з Відкритих даних ГО “Одеський IT-кластер”,
заступник голови Одеської обласної організації інвалідів
ВГО “Союз організацій інвалідів України”

 

Коментарі
kazmetal l.com