НА ЗВ’ЯЗКУ З ЄВРОПОЮ: ЩОРІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ НАЦПЛАТФОРМИ ВІДБУЛАСЯ

Багато дискутували, значно менше звітували, але на наступний рік голів робочих груп та нового координатора Національної платформи громадянського суспільства Форуму Східного, повноваження якого нберуть сили з січня 2016 року. Спільнота довірила цю важливу роль нинішньому лідеру першої робочої групи НПГС ФСхП «Демократія, права людини, належне урядування та стабільність» Ірині СУШКО (Інститут євроатлантичних досліджень), з чим її радо вітає .журнал «РоботодавецЬ».

Треба добре пошерстити Інтернет, аби знайти інформацію про те, де і коли, а головне – з якими результатами відбулася щорічна Національна конференція Української Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства. Навіть на офіційному сайті Нацплатформи Форуму зустріч не була анонсована.  Йшлося про різне – про перспективи розвитку цього громадсько-політичного утворення і про запровадження стратегічних концепцій, були спроби аналізу кооперації двох платформ – Платформи громадянського суспільства, що була утворена в рамках Угоди про асоціацію Україна – ЄС, та Нацплатформи. Говорили й про сам формат Східного Партнерства, про нові виклики та зовнішньополітичні тенденції.

З 220 організацій-учасниць Національної платформи взяли участь у цьогорічній Конференції близько 90 представників з різних регіонів. Ключовою подією, звісно, стало переобрання очільників робочих груп та національного координатора, хоч процес цей і був почасти позбавлений інтриги.

– Одна з переваг Національної платформи – мережевість. Важко знайти ще один такий майданчик для зустрічей із стейкхолдерами, з колегами для обміну досвідом і презентації результатів роботи. А Нацплатформа у даному разі – ідеальна, проте її ще треба розвивати. Тим паче, що робота на міжнародному рівні може давати потенційний вихід у лідери серед країн-партнерів у визначенні порядку денного, – зазначила, зокрема, нинішній лідер першої робочої групи «Демократія, права людини, належне урядування та стабільність», а з наступного року – національний координатор Нацплатформи Ірина СУШКО (Інститут євроатлантичних досліджень).

ірина сушко

Замінити її на посаді очільника першої робочої групи з наступного року довірили Генадію Максаку, що представляє Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. Лідером другої робочої групи – «Економічна інтеграція і узгодження з політикою ЄС» – обрали Юрія Вдовенка з Центру транскордонного співробітництва, а третю – «Довкілля, зміни клімату та енергетична безпека» – очолить Андрій Чубик – представник Центру глобалістики «Стратегія ХХІ». За контакти з людьми, а саме так звучить назва четвертої робочої групи, відповідатиме у 2016-му екс-менеджер з комунікацій Платформи Марія Симонова (Антикорупційна кампанія «Чисті Виші»), а п’ята група – «Соціально-трудова політика та соціальний діалог», де точилися чи не найпалкіші дискусії, не отримала оновлення лідера – ним залишиться все той же В’ячеслав Рой.

Не обійшлося і без обговорення співфункціонування двох платформ – Платформи громадянського суспільства в рамках Угоди про асоціацію Україна-ЄС та Нацплатформи.

– На сьогодні постає питання – яким же чином дві громадські інституції, які, власне, формалізують наш зв’язок з ЄС, будуть підсилювати одне одного у визначенні як короткострокової, так і стратегічної перспективи? – ставить питання руба співкоординатор Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС Олександр СУШКО.  – Ми звикли жити в «короткому горизонті» – усе те, чого досягало громадянське суспільство в Україні, було результатом не стратегічного планування, а певних драматичних подій. Ці події виникали більш чи менш раптово, викликали реакцію суспільства – воно якимось чином діяло і чогось досягало. І це створило образ української громадськості, до речі, доволі позитивний. Та чи достатньо цього для сталих результатів – упливу на політикум, лідерів громадської думки?

Щоправда, представниця європейської сторони трохи згодом дипломатично відповіла: платформи, мовляв, дві, але представники-то практично ті самі…

Одним з важливих моментів у роботі конференції була, звісно, звітність. Йшлося й про потребу підбивати підсумки роботи частіше, скажімо, щоквартально, й про характер звітності, однак якісних звітів про те, що було напрацьовано в робочих групах за попередній період ні почути, ні побачити не вдалося.

– Останнім часом ми дещо втратили той темп, який був започаткований нашими колегами, – визнала, зокрема, Ірина СУШКО. – Ми маємо надію на інституційну підтримку Платформи через стабільне фінансування, а для цього мусимо бути готовими не просто прийняти це фінансування, але й відповідати певним критеріям, при чому оцінка нашої роботи буде ґрунтовна і деталізована.

Дивіться також фотозвіт заходу

Східне Партнерство в цілому може і має стати одним з чинників стабільності і безпеки,  у тому числі й енергетичної. Про це йдеться на всіх рівнях, а надто – на рівні Форуму Східного Партнерства. Для всіх країн Східного Партнерства питання безпеки є одним з найбільш актуальних на порядку денному. І тут важливо посилювати проектну співпрацю з європейськими партнерами. Так, скажімо, Форум пропонує формат регрантингу, але його, на думку експертів, не достатньо. Тим паче, відбувається він у далеко не прозорих умовах отримання фінансування цих проектів. А головне – результати їх, як правило, виміряти складно.  Крім того, на зовнішній арені українські проекти часто не представлені належним чином, тобто у тому вигляді, в якому вони могли б бути цікавими Європейському Союзу – адаптованою мовою, у фокусі європейських пріоритетів.

Стейкхолдери визнали: український контекст Національної платформи не до кінця реалізований. Для цього мусить бути посилена менеджерсько-адміністративна складова.

– Цей рік був для нас важкий. Бракує мотивації – не лише для членів платформи, але й для членів керівного комітету, – зазначила майбутній національний координатор. – Слабкі сторони Нацплатформи – інституційна слабкість та відсутність сталої підтримки, та ж слабка мотивація як членів керівного комітету, так і членів Платформи, а відтак – фрагментарна задіяність у роботі,  недостатній експертний рівень як членів Платформи, так і керівного комітету. Складається враження, що ми випадаємо з політичної ситуації, недостатьо заглиблені в європейський контекст. Крім того, жорстко стоїть проблема мови та слабка конкурентна спроможність аналітичних продуктів, що можуть бути затребувані ЄС. До інших недоліків Платформи можна віднести також процедурні суперечності і формальний підхід до прийняття рішень.

Процедурні моменти, за її словами, мають бути удосконалені, узгоджені, а можливо, навіть доведеться переглянути і статутні положення Національної платформи.

– Очевидно, що бракує стратегії. Дивно, як ми могли працювати весь час без цього важливого робочого документу. А від стратегії важливо формувати і план дій керівного комітету, як мінімум, на рік. Однозначно бракує комплексної системи оцінки – і роботи національного координатора, і роботи  координаторів кожної робочої групи.

– Коли йдеться про інституційні можливості та про те, яким чином мотивувати членів платформи та керівного комітету, які нібито через відсутність платні та вимушеність роботи на громадянських засадах втрачають інтерес до роботи у складі Платформи, слід розуміти: ніколи нікого ви не вмотивуєте, якщо йдеться про гроші. Їх розберуть і нічого не зроблять, – зауважив президент Спілки орендарів і підприємців України, Заслужений економіст України Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ.  – Тут або є громадянська позиція і соціальна відповідальність, або її немає. Врешті, заяви про низьку вмотивованість представників громадянського суспільства вершити рух України європейським шляхом зі сторони активного суспільства говорить багато про що. З прагматичної точки зору, людина керується своїм корпоративним егоїзмом.  З іншого боку, чим не благо – жити в цивілізованій країні з цивілізованими законами, прозорими правилами, адекватними сусідами?

Дійсно, коли звучать нарікання на відсутність мало не матеріальної мотивації у – наголошуємо: громадянського суспільства, на думку спадає тільки приказка: запрігся в плуг – не кажи, що недуг. Інакше про яке громадянське суспільство йдеться? До речі, в кулуарах, на каві-брейк, пошепки між спічами виступаючих йшлося – чому практично немає медіа? Тож не дивно, що після події знайти інформацію про конференцію можна хіба що на сторінках учасників заходу в соцмережах.  Присутні між собою жартували: то що – тихіше їдеш, далі будеш? Але в дискусіях згодом з’ясувалося, що деякі представники Нацплатформи мислять за іншою логікою: мас-медіа мають ще й доплачувати за те, щоб поширювати інформацію про громадянське суспільство. Залишається лише сподіватися, що з оновленням національного лідера платформа отримає нове дихання і врешті заговорить у повний голос та запрацює на повну силу.

Коментарі
kazmetal l.com