ПОДАТКОВИЙ ДВОБІЙ: ЯРЕСЬКО VS ЮЖАНІНА

Податкова реформа стала каменем спотикання українських реформаторів. Бізнесмени, економісти, фінансисти, підприємці та просто фейсбук-спільнота конфліктно обговорюють її варіанти від Ніни ЮЖАНІНОЇ – голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики та від міністра фінансів України Наталії ЯРЕСЬКО. Першу підтримує багато колег, Яресько – МВФ. Тож, чого чекати від податкової реформи малому та середньому бізнесу?

Бізнес вкотре взявся приміряти на себе нове податкове навантаження, але вже зараз можна впевнено сказати, що незалежно від ступеню «радикальності» запропонованих податкових реформ та обраного курсу, Україна втрачає перспективну податкову політику. У більшості підприємців обидва проекти  викликають розчарування. Весь бізнес знову хочуть загнати в ПДВ, який залишать на рівні 20% або милостиво знизять до 18%.

В обох концепціях податкової реформи від профільного Комітету Верховної Ради  та Мінфіну закладені детінізація економіки і стабільність податкового законодавства. Але існують принципові відмінності. Мінфін зробив акцент на піднятті довіри, поліпшенні податкової культури, спрощенні адміністрування та пропонує запровадити однакову ставку за всіма податками. Комітет же ставить за мету кардинально знизити податковий тиск і запустити економіку, істотно знизивши податкові ставки.

Варіант, розроблений Радою, особливих радощів у Наталії Яресько не викликає: він передбачає 200-мільярдне зниження дохідної частини бюджету. За словами очільниці Мінфіну, 23 роки пошуків «особливого шляху» для української економіки обернулися порожньою скарбницею і системною кризою. На противагу їй Южаніна запевняє, що тільки різке зниження податкових ставок допоможе Україні впоратися з плачевною ситуацією в економіці і вивести її з тіні. Вона нагадала, що МВФ виступав і проти радикальних податкових реформ у Грузії, але потім щиро захоплювався їх результатами.

 Податок на прибуток

Мінфін пропонує забезпечити ставку цього податку на одному рівні зі ставкою ПДФО у розмірі 20%, що дозволить зменшити можливості для маніпуляцій ставками податків. Увівши одну ставку податку, Мінфін сподівається забезпечити цим прості правила обчислення відрахувань до бюджету, а отже легке адміністрування і менший простір для суб’єктивізму перевіряючих органів.

Комітет пропонує встановити даний збір на рівні 15%, аргументуючи це необхідністю  стимулювати реінвестиції прибутку у виробництво. Також Комітет вимагає скасувати авансові внески з податку на прибуток, як джерело тиску на бізнес.

Не можна не погодитися з тим, що єдиний ресурс на сьогоднішній день для інвестицій у бізнес це прибуток компаній. Тому потрібно підприємцям створити умови для того, щоб вони мали змогу вкладати кошти у розвиток підприємств, мотивувати роботодавців створювати нові робочі місця, сплачувати зарплати та податки.

 ПДФО та ЄСВ

Примітно, що Мінфін та Комітет у питанні податку на працю виявили солідарність, тому обидві концепції припускають зниження навантаження на фонд заробітної праці.

Кінцева мета Мінфіну об’єднати ЄСВ та ПДФО, забезпечивши зниження сукупного податку на зарплату до 20%. Однак експерти погоджуються з тим, що Україна зараз не може дозволити собі зробити цей крок. Тому  Наталія Яресько пропонує об’єднувати ці два податки поступово до 2018 року з урахуванням встановлення єдиної ставки ПДФО на рівні 20%. Мінфін запевняє, що реального підвищення оподаткування зарплат не відбудеться, а бізнес навпаки заплатить значно менше податків.

Комітет пропонує до податку на доходи фізичних осіб у всіх випадках застосовувати  ставку у розмірі 10% , а зниження податкового навантаження на фонд заробітної плати повинен відбутися найшвидше, бажано вже з 1 січня 2016 року. Також Южаніна виступає категорично проти об’єднання ПДФО та ЄСВ, мовляв, культура сплати податку самостійно фізичною особою повинна стати нормою.

Але чи вийде таким чином змінити менталітет українців? Чи готові такі ставки зараз платити ті, хто в тіні? Більшість експертів скептично дивляться на запропоновані зміни. Також жодна з концепцій не передбачає фундаментальної зміни принципу оподаткування заробітної плати,  кардинального спрощення адміністрування.

яресько 2

 ПДВ

Для дійсно справедливого податкового навантаження Мінфін має наміри ліквідувати всі наявні пільги зі сплати ПДВ, які, на думку міністерських чиновників,  викривляють конкурентне середовище в Україні. Замість цього уряд пропонує замінити податкові пільги наданням прямої бюджетної підтримки від держави. За підрахунками Мінфіну ліквідація спецрежиму ПДВ для аграрних підприємств дасть державній скарбниці 11 млрд грн, а додаткові  9 млрд  грн до бюджету планують отримати  від підвищення ставки ПДВ до 20% для фармацевтичної галузі.

Комітет, у свою чергу, запропонував скасувати спецрежим ПДВ для всіх, крім галузі тваринництва, і тільки в обмін на прямі дотації від держави. Також планують змінити систему електронного адміністрування ПДВ, прибрати систему передоплати, а також ввести систему онлайн-відшкодування ПДВ для більшої прозорості.

На думку економічних експертів пропозиції Комітету не вирішить проблеми фіктивного ПДВ та «податкових ям». Але обидва проекти не враховують той факт, що більшу частину витрат бізнесу становить оплата праці, яка не компенсуються ПДВ. Таким чином у запропонованих податкових реформах  ПДВ перетворюється на 20% -й податок з обороту.

Спрощена система оподаткування

Проект Мінфіну передбачає залишити ЄП лише для фізичних осіб, переглянути ЄП для аграріїв, об’єднати II і III групу платників податку з порогом в 2 млн грн на рік та  встановити ставки податків залежно від доходу від 4 до 7,8%. Таким чином уряд сподівається, що нова система дозволить значно зменшити оподаткування для тих підприємців, які заробляють незначні гроші. У той же час ті, хто отримують високі доходи будуть більше брати участь у фінансуванні потреб держави. Якщо зараз вони платять 4,4% свого річного доходу, то при новій системі будуть платити 7,7%.

На думку Южаніної,  для малого бізнесу спрощена система повинна існувати обов’язково, тому проект Комітету передбачає  І і II групу платників податку залишити без змін, у III групі знизити оборот до 5 млн грн. на рік, а також поступово підняти ставки ЄП: у 2016 році – до 6%,  2 017 – до 8%, 2 018 – до 10%.

Обидва проекти передбачають  ліквідацію третьої групи спрощеної системи оподаткування: фізичні та юридичні особи з оборотом до 20 млн грн. Більшість громадських експертів самим розумним кроком вважають два роки взагалі не чіпати спрощену систему оподаткування.

 Латання дірок

У Мінфіні додаткові надходження до держбюджету планують отримати від боротьби з контрабандою на митниці та з ухиленням від сплати податків.

Але для цього потрібна злагоджена робота на рівні не тільки ДФС, але і всього керівництва країни, якої сьогодні ми, на жаль, не бачимо.

Додаткові гроші до державної скарбниці Комітет пропонує залучити за рахунок перегляду рентних ставок і відсотків розподілу прибутку між користувачем і державою, перегляду моделі оподаткування спецвикористання вод, підвищення акцизного податку на алкоголь, тютюн, паливо, оподаткування предметів розкоші, поліпшення електронного адміністрування ПДВ.У Комітеті сподіваються , що головний компенсатор в проекті реформи повинен з’явитися за рахунок виходу бізнесу з тіні після лібералізації податкового режиму.

Політичне питання

Який висновок можна зробити з оперативного аналізу двох концепцій? Однозначно, у такому вигляді жодна з концепцій не спроможна поліпшити економічну ситуацію в країні. Пропозиція Мінфіну не є радикальною реформою, це лише удосконалення існуючої системи, спрощення адміністрування. Комітет, безумовно, пропонує більш радикальні рішення, ставки знижуються істотно, але реальні компенсатори надходжень до держбюджету так і не запропоновані, що, ймовірно, спричинить істотний його дефіцит.

Розгляд  проектів податкової реформи чомусь фокусується на  абсолютних значеннях ставок податків та рівні витрат бюджету, а обговорення цього питання перетворюється на інтелектуальний популізм з гучними і необґрунтованими заявами. Але на думку більшості експертів, звертати увагу перш за все потрібно не на номінальні ставки і суми, а на ефект від реформи і від податкових практик. Важливою частиною податкової реформи повинна бути мінімізація структурних спотворень, викликаних збором та адмініструванням податків. Покращити стан могла би боротьба з тіньовим ухиленням від сплати податків, але вона сьогодні не рухається не тому що у держави немає механізмів, а тому що наявні механізми не використовуються.

Нарешті, не слід забувати, що податки – це ще й політичне питання. Тому важливо, щоб суспільство чітко розуміло, хто відповідальний за податкову реформу і з яких кроків вона складається, а влада повинна сприяти громадському обговоренню запропонованих змін з відповідною кампанією і за участю ЗМІ.

 

Коментарі
kazmetal l.com