УКРАЇНСЬКІ РЕФОРМИ – ЯК ВРАНІШНЯ КАВА: ТОНІЗУЮТЬ

Канада має намір виділити 30 мільйонів канадських доларів на розвиток малого та середнього підприємництва в Україні. Як ще «монетизуються» давнішні дружні стосунки для України та які дивіденди від цього отримує канадський бізнес, розповів Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман ВАЩУК.

 Цифри різні?

Коли мова заходить про Канаду й Україну, варто було б почати з цифр. Одна цифра – це 700 млн канадських доларів. Саме така сума сукупної допомоги, наданої Канадою Україні протягом останніх двох років. З того, щоправда, 400 млн  – то позика, тож то нечисті гроші, але на умовах півтори відсотку річних – отже, можна і їх зарахувати як допомогу. Це гроші, що пішли на макроекономічну стабілізацію. А 300 млн – то різного роду проекти, військова матеріальна допомога і так далі. Інші цифри: 150 млн канадських доларів – це канадський експорт до України за канадською статистикою за перші 8 місяців цього року, порівняно з минулим роком він збільшився на 47%. І трохи прикріша цифра – 47,5 млн канадських доларів – це український експорт до Канади, який у порівнянні з минулим роком знизився. За українською статистикою, це – 106,9 млн і 35,9 млн доларів США.

Однак навіть такі цифри допомоги є неспівмірними зі значенням політичного співробітництва. А скільки нереалізованого потенціалу в цього співробітництва, який можна використати і на створення робочих місць – і для однієї країни, і для іншої. Тут треба зазначити також, що ні українська, ні канадська статистика не враховують сучасних невидимих експортів й імпортів – я маю на увазі галузь інформаційних технологій. Я знаю, що під час однієї з зустрічей на високому рівні представник однієї з ІТ-компаній сказав: «Дивіться – я сам в Канаді продаю на більш ніж 10% цілого обороту видимих експортів України». І це одна фірма, яка займається продажем ІТ-послуг із України в Канаду. Тут є великий потенціал, який потрібно інтегрувати в загальну картину наших економічних відносин. Декотрі з цих українських фірм розглядають можливість прямих інвестицій в Канаду, щоби розвинути свою ІТ-присутність на північноамериканському ринку. Звичайно, ми зробили також своєрідний політичний сигнал для економічної співпраці – це зона вільної торгівлі, про яку ми домовлялися. Дійсно, і канадська сторона, й українська сторона попрацювали добре, щоби завершити цей шестирічний проект перемовин і довести його до підписання. А протягом наступного року, гадаю, його буде втілено в життя.

З упровадженням зони вільної торгівлі ми пов’язуємо кілька програм, які мають підтримати експортний потенціал України, тобто допомогти використати зону вільної торгівлі. Також закладено бюджет на 30 мільйонів канадських доларів, які підуть на проекти з підтримки малого та середнього бізнесу. Хотілось би відзначити наш проект локального економічного розвитку, що націлений на ряд областей України і що містять дуже конкретні пропозиції. Ця ініціатива розрахована на 5-6 років.

З Калгарі до Полтави

Економічні дивіденди починає приносити і наша безпекова співпраця. Нещодавно відбулася зустріч з  представником канадської комерційної корпорації, нашої урядової організації, яка збирається тісно співпрацювати з  «Укроборонпромом» у стратегічній оборонній галузі. Налагодження бізнесових контактів неможливе без енергетики – ви знаєте важливу роль Канади в нафтогазовому секторі в світовому контексті, зокрема, в ролі junior-компаній, які готові першими заходити і розвідувати чи відновлювати родовища. Тут уже деякі фірми активні – я їх вітаю, але і трішки співчуваю теж, бо ситуація з рентами та регуляторним середовищем не були сприятливими протягом останніх кількох років. Знаю, що у Верховній Раді робляться спроби це налагодити, проте питання треба щонайшвидше перевести із площини політичних перестрілок до сфери практичних рішень. Тоді з’явиться така-собі дорожня карта для гравця нафтогазового бізнесу, зокрема, і канадського, який тоді зможе знайти шлях із Калгарі до Києва, Полтави, Долини, Харкова, Івано-Франківська. Це б тоді надало імпульс для розвитку цього сектору.

Зона вільної торгівлі – це такий мейнстрім, що визначає зону наших економічних зв’язків. При цьому треба пам’ятати, що в Канаді мешкає ще 97% населення, які не мають українського коріння, які не є канадійцями українського походження, тим не менше, з ними треба зав’язувати нові економічні зв’язки. Ми бачили зацікавленість канадських великих інвестиційних фондів, які протягом останніх 6-8 місяців уже відвідали Україну, а нині розглядають можливості для інвестування, а це вказує на те, що тут можна вийти на якісно новий етап в інвестиційній співпраці.

Ми вписані у цілу мережу торговельних договорів – уже 25 років працюємо в північноамериканській зоні вільної торгівлі із США і Мексикою. Зокрема, багато європейських фірм зрозуміли, що для них найбільш оптимальний шлях – заснувати свій бізнес в Канаді, і звідти провадити вже свою бізнесову чи виробничу діяльність до Сполучених Штатів чи Мексики. Чому так? Тому що у такому разі ви маєте бізнесове середовище, наближене і законодавчо, і соціально до Європи, і вільний доступ до ринків Сполучених Штатів та Мексики.

Канада є основною країною в світі, де збираються фінанси на розвідку корисних копалин і нафтогазових родовищ. Де великі компанії ще не готові ступити,  менші компанії, які котуються на канадських біржах, беруть свій старт.

Про гречку в неполітичному аспекті

Наш рівень північноамериканської інтеграції відрізняється від того, що має Євросоюз – як мінімум, немає Шенгену. Але що стосується курсування товарів і інвестиційних коштів, тут ситуація майже аналогічна із Європою. Тож, заснувавши свій бізнес у Канаді, можна отримати доступ до п’ятсотмільйонного ринку – 35 млн людей мешкає в Канаді, близько 350 млн – у США і ще приблизно 100 млн – жителі Мексики.

Я вірю в майбутній трикутник Канада – Євросоюз – Україна. Ось-ось почне впроваджуватися Угода про зону вільної торгівлі з ЄС. Канада перебуває у процесі ратифікації договору про глибоку та всеохопну зону вільної торгівлі з ЄС. Як ці документи – канадсько-європейський, українсько-європейський та канадсько-український – будуть разом взаємодіяти, – це поле для опису адвокатів і шефів планувальних штабів корпорацій. Чи чекають канадські полиці української продукції? Гадаю, що так. Зокрема, без мита на канадський ринок буде доходити 98% української сільськогосподарської продукції.

Коли мова йде про співпрацю з Канадою, для українських виробників важливо думати про два ринки. З одного боку – етнічно-нішевий ринок, де можна побачити українську гречку в зовсім неполітичному контексті на поличках канадських крамниць, які націлені на східноєвропейського споживача, що мешкає в Канаді. Інше питання – як зайняти свою нішу українським виробникам у ланцюгу великих канадських супермаркетів. Мабуть, у Канаді легше включитися в місцеві «домашні» бренди супермаркетів, які у нас доволі потужні, ніж вибудовувати власний комерційний бренд з нуля. На відміну від Сполучених Штатів, де є велике розмаїття мереж супермаркетів, у Канаді є 4-5 основних, які контролюють національний ринок. Якраз українським виробникам переробленої продукції – йдеться про різноманітні консерви чи, скажімо, джеми – треба подумати про невикористані потужності через закриття російського ринку, тож варто себе розглядати як потенційних постачальників так званих private label – продуктів вищого ґатунку для канадських супермаркетів.

Культура підтримувати Україну?

Українські реформи – то як вранішня кава: вони тонізуючі. Коли відбуваються. Але замість того, аби заглиблюватися в це питання, я б краще зосередився на політиці Канади щодо України.

Щодо політики Канади. Підтримка України – це був усе парламентський консенсус всіх трьох партій, що змагалися на нещодавніх виборах. Ліберальна партія вже мала чорним по білому вписану в свою платформу підтримку для нашої без пекової місії в Яворовому та в Кам’янці-Подільському – Operation Unifire. Це двісті канадських військових, які перебувають на території України і будуть тут до кінця березня 2017 року, отже це довгострокова місія.

Підтримка України – то є частина нашої канадської культури. У цьому скликанні парламенту з різних партій, зокрема, і з ліберальної – правлячої, буде 11 депутатів, які мають українське походження. Серед них і постать, яка в Україні в бізнес-колах доволі відома, – то є Христя Фриланд. Вона починала свою кар’єру тут на початку 90-х як фрилансер для Finansial  Times та журналу Economist. Згодом стала заступником редактора Finansial  Times, а також – прес-агенства  Thomson Reaters, а тепер є провідним кандидатом до майбутнього Кабінету Міністрів Канади.  Також в списках канадських парламентарів нині числяться й інші депутати, які своєю бізнесовою та професійною творчістю пов’язані з Україною. Тож я передбачаю, що рівень зацікавлення – не тільки декларативного, але й конкретного фінансово-економічного, бізнесово-інвестиційного буде тільки зростати.

Коментарі
kazmetal l.com