Чи відповідає проект Трудового кодексу праву ЄС

Проект Трудового кодексу України (доопрацьований, реєстр. № 1658) Верховна Рада 5 листопада цього року прийняла у першому читанні.

Він відповідає праву Європейського Союзу та визначає основні засади і механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки. Натомість твердження, що він послаблює позицію найманих працівників по відношенню до роботодавця, є безпідставними. Про це заявив заступник Міністра соціальної політики – керівник апарату Віктор Іванкевич під час брифінгу в Клубі Кабінету Міністрів.

«Чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році, і  незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам. Крім того, сучасна система принципів трудового права, не цілком відповідає потребам часу, меті і завданням незалежної України. У зв’язку з цим вона має бути переглянута з урахуванням змін у суспільному розвитку нашої держави, а також з урахуванням економічних реалій», – сказав Віктор Іванкевич.

Він підкреслив що проект опрацьовувався робочою групою у складі сторін соціального діалогу, у тому числі й Мінсоцполітики, й має своєю метою приведення національного трудового законодавства до рівня світових стандартів.

Віктор Іванкевич коротко поінформував про низку новацій у проекті Трудового кодексу. Наприклад, за його словами, проект містить положення, які посилюють трудові гарантії працівників. Зміст цих положень полягає у тому, що у разі, коли норми актів законодавства припускають неоднозначне трактування прав та обов’язків працівника і роботодавця, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь і працівника, і роботодавця, рішення приймається на користь працівника.

Наступна новація – передбачається право на репатріацію працівників. Зокрема, статтею 256 проекту Трудового кодексу визначено, що працівники користуються правом на репатріацію у випадках: закінчення строку трудового договору або трудового договору на конкретний рейс, що закінчився за кордоном; захворювання чи отримання травм, чи з інших причин, підтверджених медичним висновком; катастрофи транспортного засобу, на якому працював працівник; коли власник транспортного засобу не може далі виконувати свої зобов’язання роботодавця з причин банкрутства, продажу транспортного засобу, зміни реєстрації чи арешту транспортного засобу чи з інших аналогічних причин; коли транспортний засіб без згоди працівника направляється в зону військових дій.

«У разі, коли роботодавець не виконуватиме ці вимоги, репатріацію працівника забезпечуватиме держава, а видатки та відповідальність за невиконання вимог закону щодо репатріації держава Україна має у судовому порядку адресувати нерадивому роботодавцеві. Саме так має діяти запропонований механізм репатріації працівника. Така законодавча ініціатива продиктована необхідністю побудови відкритого суспільства та економіки, вступом України до СОТ та ЄС», – зазначив заступник Міністра соцполітики.

Крім того, він повідомив, що проект Трудового кодексу містить положення про недопущення дискримінації у сфері праці. У Мінсоцполітики переконані: реалізація цих положень створить законодавчі передумови щодо захисту від дискримінації. На практиці це дає можливість застосовувати санкції та відповідальність за порушення цієї норми. «Ми хочемо внести норму про те, щоб процес доказу недискримінації був покладений на роботодавця», – зауважив при цьому Віктор Іванкевич.

Також він наголосив, що новий Трудовий кодекс враховує положення Європейської соціальної хартії (переглянутої) стосовно тривалості щорічної оплачуваної відпустки. Зокрема, зазначається, що щорічна оплачувана відпустка має становити не менше чотирьох тижнів (28 календарних днів).

Міститься і ряд норм, які концептуально по-новому визначають механізм правового регулювання трудових відносин між роботодавцем і працівником. Зокрема, передбачається оформлення трудових відносин шляхом укладення трудового договору тільки в письмовій формі (на сьогодні КЗпП передбачає укладення як у письмовій, так і в усній формі). Також одним із нововведень проекту є визначення професійної, службової кар’єри та засобів її здійснення, що, як вважають у Мінсоцполітики, спонукатиме працівників більш відповідально виконувати свої обов’язки, а роботодавця – до створення належних умов і забезпечення рівних прав працівникам у їх професійному зростанні.

«А ще проект Кодексу пропонує норму щодо самостійного планування працівником свого робочого часу за умови дотримання строків виконання робіт, детально регламентує питання виконання працівником роботи вдома, та містить ще чимало інших, важливих аспектів. Безперечно, деякі норми цього документу ще будуть доопрацьовуватися та уточнюватися. Але Кодекс однозначно зробить ринок праці більш гнучким та адаптованим до сучасних реалій, зокрема інтеграційних прагнень національного ринку праці в європейський, сприятиме подоланню економічних проблем, проведенню ефективних структурних реформ та виходу України на траєкторію сталого розвитку», – наголосив Віктор Іванкевич.

Коментарі

kazmetal l.com