ПРИЙМАЙ, ПРОРАХУВАВШИ ВИТРАТИ

З набранням чинності Постанови КМУ від 16 грудня 2015 року №1151, розробником якої була Державна регуляторна служба України, вводиться обов’язкове обчислення витрат малого бізнесу на виконання державного регулювання, так званий М-тест. В Україні до ухвалення цієї постанови майже не було індикаторів ефективності державної політики у сфері розвитку МСБ, дерегулювання і поліпшення регуляторного середовища. Позитивним прикладом регуляторної політики є ситуація із введенням реєстраторів розрахункових операцій, коли Державна регуляторна служба України надала результати розрахунків вартості впровадження касових апаратів для малого бізнесу, які вказували на недоцільність такого заходу. У підсумку було скасовано обов’язкове введення касових апаратів для підприємців, річний дохід яких не перевищує 1 млн грн. Чим іще може пишатися ДРСУ розповіла її очільниця Ксенія ЛЯПІНА під час презентації громадськості результатів державної регуляторної політики.

 

Думай про МСБ

В Україні необхідність проводити аналіз регуляторного впливу існує вже понад 11 років, проте практики здійснення цього аналізу майже не було.

Після набрання чинності постановою КМУ №1151 будь-який проект регуляторного акта супроводжуватиметься цифровими розрахунками як загального регуляторного впливу, так і окремої частини, М-тесту. Наші чиновники тепер будуть зобов’язані порахувати витрати бізнесу на виконання їхніх рішень і довести необхідність нового регулювання. Це дисциплінуватиме розробників регуляторних актів, спонукатиме їх думати про те, як виконуватиметься їхня постанова або закон, скільки це коштуватиме бізнесменам. Тепер можновладці  повинні будуть подумати про пом’якшувальні, компенсаторні заходи, і якщо побачать, що певна регуляція дорога, – шукати інші шляхи з мінімальними витратами.  «Малий бізнес – основа середнього класу, з якого складається основний політичний бекграунд. Саме ці люди є свідомими та активними замовниками демократії, що прагнуть бачити державу розвиненою й найбільше зацікавлені у стрімкому розвитку демократичних інститутів. Держава, в свою чергу, має для них створити правила гри, при яких конкурентні права вирівнюються, незважаючи на розмір бізнесу», – зазначила Ксенія Ляпіна, відмітивши, що впровадження М-тесту є одним з найвагоміших досягнень у 2015 році.
Вимірюючи вплив регуляторного акта, намагаючись прогнозувати цей вплив, чиновник має спілкуватися з асоціаціями, об’єднаннями підприємців. Дуже важливо вести такий діалог ще на самому початку розробки законодавчої діяльності, залучати до роботи та обговорення експертів, громадськість, а не виправляти вже ухвалені новації.
Застосовуючи таку методику, бізнес зможе своєчасно надати інформацію, а чиновник – оцінити обсяг проблеми і не допустити обурення підприємницького середовища та погіршення умов ведення бізнесу.
Тому значно зростає роль бізнес-асоціацій, які мають ефективно контролювати процес системних реформ у державі.  Вони можуть професійно впливати на процес ухвалення рішення під час його підготовки, не тільки емоційно і за допомогою скарг, а обґрунтовано доводити свою позицію, використовуючи реальні цифри. Також потрібно не лише поліпшити стратегічне планування, а й активізувати роботу щодо інформування підприємницької громадськості про стан реформ та дерегуляції.
Виступаючи перед бізнес-спільнотою Ксенія Ляпіна наголосила, що першочергове «завдання влади – знайти баланс між прискореним реформуванням та передбачуваністю політики, що вкрай важливо для бізнесу та планування його діяльності».
«Курс на дерегуляцію господарської діяльності, реформування дозвільної системи, ліцензування, органів державного нагляду (контролю) – все це можливо тільки за активної участі громадськості, підприємницької спільноти, бізнес-асоціацій. Співпраця з підприємницькою громадськістю – невід’ємна частина роботи державних органів у проведенні дерегуляційних процесів» – заявила голова ДРСУ.

Рішення – на підставі зрозумілих для суспільства розрахунків
Ксенія Ляпіна відзначила, що у 2015 році дерегуляція відбувалася за двома організаційними формами. ДРСУ координувала державні органи влади щодо виконання плану заходів з дерегуляції господарської діяльності, а також здійснювала координацію дій стосовно перегляду державними органами із залученням представників бізнесу нормативно-правових актів з метою скасування неактуальних актів або внесення необхідних змін до законодавства.
Ксенія Ляпіна наголосила, що близько 40% прийнятих регуляторних актів не відповідали затвердженому плану, тому суспільство часто не мало можливості усвідомити та відреагувати належним чином на зміни у законодавстві.
«2016 рік має стати роком повноцінного впровадження європейського способу прийняття державних рішень. Їх слід приймати на підставі зрозумілих для суспільства розрахунків, які мають бути економічно обґрунтованими та доцільними. Саме це – шлях побудови довіри бізнесу та суспільства до влади», – сказала голова ДРСУ.
За підсумками 2015 року Ксенія Ляпіна відзначила наступні позитивні зміни: спрощено порядок отримання ліцензій та зменшено з 57 до 30 кількість видів господарської діяльності, які потребують ліцензування; удосконалено правила та умови здійснення державних закупівель, спрощено участь суб’єктів у тендерах; запроваджено видачу дозволів через центри надання адміністративних послуг; впроваджено можливість зміни відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців через інтернет; легалізовано електронну реєстрацію бізнесу через портал електронних сервісів, скасовано застосування реєстраторів розрахункових операцій для підприємців з річним доходом до 1 млн грн.

 

Перевірки бізнесу
          За словами голови ДРСУ, мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання – це тимчасовий захід, який повинен дозволити Уряду завершити реформування органів державного нагляду і контролю, вдосконалити процедури та порядок проведення заходів нагляду і контролю, а на час реформування – захистити суб’єкти господарювання від недобросовісних посадових осіб, які намагаються скористатися процесом реформування у власних інтересах. Також Ксенія Ляпіна зазначила, що до закінчення реформування необхідно переглянути не тільки кількість органів державного нагляду і контролю, а й нормативну базу, документи, які визначають порядок, на основі якого здійснюються державний нагляд та контроль, зокрема визначення ступеня ризику від провадження господарської діяльності. На думку Ксенії Ляпіної необхідно продовжити мораторій на перевірки бізнесу з метою обмеження діяльності нереформованих контролюючих органів.

 

Успішно провести дерегуляцію
Під час обговорення представники різних галузей підкреслювали, що гальмування реформування державного нагляду та контролю залишається найбільшою проблемою. Експерти, представники бізнес-спільноти та громадськості  наголошували на необхідності подальшого зменшення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, акцентували увагу на доцільності спрощення отримання дозвільної документації.
Багато питань до очільниці ДРСУ торкалися проблеми дерегуляції господарської діяльності та ліцензування. Інформуючи присутніх про стан впровадження проектів ліцензійних умов, Ксенія Ляпіна повідомила, що відповідно до нового закону при ДРСУ сформовано Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування, до складу якої входять 60% представників громадськості. Також голова ДРСУ заявила, що у перспективі передбачається подальше зменшення кількості дозвільних документів, перехід на декларативний принцип та електронні взаємовідносини і створення Реєстру документів дозвільного характеру (об’єднаного з Єдиним ліцензійним реєстром і Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців). Ксенія Ляпіна зазначила, що усунення внутрішніх колізій та неузгодженостей у Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» буде одним з першочергових завдань ДРСУ у 2016 році.
Виступаючи на заході представники бізнес-спільноти наголошували, що, на жаль, реформування системи державного контролю відбувається вкрай складно, адже ця система є однією з найбільш корумпованих і розгалужених, численних та багатовекторних. Громадськість вимушена констатувати, що здійснення реформ на сьогоднішній день практично саботується. Тому вирішення ряду базових питань залежатиме, в першу чергу, від політичної волі вищих щаблів влади країни. При цьому Державна регуляторна служба України має стати координатором реформування контролюючих органів. Саме тому необхідно використовувати усі можливі організаційні форми, за активної участі бізнес-асоціацій, застосовуючи комплексний підхід, можна активізувати та успішно проводити дерегуляцію господарської діяльності. Адже покращення бізнес-клімату залежить не лише від влади, а й насамперед від суспільства та підприємницької спільноти.

 

 

 

 

 

Коментарі

kazmetal l.com