КРУГОВОРОТ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КОШТІВ

Криза в українській економіці – явище, звичайно, тимчасове, але вона переформатує усю економічну діяльність, і вихід на глобальні ринки стає практично питанням виживання багатьох бізнесів. Тому сьогодні різко виріс інтерес вітчизняного підприємництва до європейських можливостей.
Про європейські практики розвитку бізнесу та про можливості залучення коштів з єврофондів і програм розповідає
керівник проектів польської Фундації «Центральноєвропейська Академія навчання та сертифікації» (CEASC) Ольга ПОЛІЩУК.

Пані Ольго, з чим пов’язаний  катастрофічний брак висококваліфікованих фахівців на ринку праці України?
– Дослідження потреб ринку, безперервна комунікація і співпраця освіти та бізнесу формує запит на фахівців у всьому світі. Натомість, в Україні досі щорічно випускають юристів, економістів, вчителів, котрим місця на ринку праці просто немає, замість фахівців затребуваних кваліфікацій. Адже не кожен бізнесмен готовий взяти на роботу людину, в яку потрібно вкладати сили, знання, кошти. Інвестувати в освіту працівників – далеко не всім зрозумілий підхід.  Хоча наявність прекрасної ідеї, вміння втілити її в життя – ще не все. Багато залежить не тільки від автора, а й від професійності команди, котра працюватиме над втіленням.
Як же підібрати спеціалістів з необхідними знаннями та навичками?
– Можна знайти фахівця з якісною освітою, обізнаного в новітніх трендах і технологіях. Інший варіант, котрим пішла більшість європейських країн – готувати собі працівника, як варіант, через співпрацю освітнього закладу та бізнесу. Тому бізнес повинен мати вагоме слово при формуванні навчальних програм, надавати бази для проходження практик, щоб готувати собі працівника згідно із вимогами ринку.
Якою в кризовий період повинна бути державна політика підтримки бізнесу?
Для когось криза – для інших – можливості. В одному із останніх наших стажувань для бізнесменів почула фразу: «для когось криза, а мій бізнес саме в кризу якраз найбільше піднявся в розвитку, об’ємах, бо я подивився на ситуацію з іншого боку». Тому треба переймати досвід європейських країн. Наші сусіди не так давно пережили свої внутрішньодержавні кризи – соціальні, економічні, ментальні. Якщо розібратися, з будь-якої кризової ситуації шляхи виходу дуже схожі. Інструменти можуть бути іншими.
Від кожного другого бізнесмена, з якими доводиться спілкуватися останні роки, можна почути, що вести бізнес в Україні  або нереально, або дуже важко. Малий та середній бізнес поглинають великі компанії, або ж просто задавлюють перевірки податковими санепідемстанціями та іншими контролюючими органами. Все це спостерігаємо як на рівні мегаполісів, так і на локальному рівні.

фото 2– Як з усім цим упоратися бізнесу?
Звісно, що ми не в силі змінити державну політику, написати самі собі закони. Але, є успішні приклади об’єднань бізнесу в громадські організації чи клуби, котрі пролобіювали на рівні урядів велику кількість економічного законодавства.  Дорога теж не була короткою, але, зрештою, всім стало зрозуміло, що лише прислухаючись до потреб та бажань представників МСБ, можна дати їм можливість реалізовуватися, рости, створювати нові робочі місця та сплачувати податки, створюючи  економічно сприятливий клімат.

– Чому в цьому аспекті можна повчитися в Європи?
Лобіювання законодавчих змін загальноприйнята європейська практика. Бізнес сам створює для себе правила гри – прозорі, чесні і відкриті. Наприклад, BNI польський бізнес-клуб зі світовим ім’ям, що працює за правилом «даючи можливості іншим ти даєш їх собі». Клуб налічує 190 000, що сприяє розширенню професійних контактів та розвитку бізнесу. Будучи членом бізнес-групи BNI у себе в регіоні (а це 25-30 осіб, причому з кожного напрямку бізнесу присутня лише одна особа), ви маєте можливості отримати клієнта завдяки рекомендаціям інших членів групи. В свою чергу, так само можете порекомендувати вашим клієнтам послуги тих людей, котрі в рамках клубу мають гарну репутацію. BNI постійно розширюється, оскільки підприємці, котрі певний час спілкуються у цьому середовищі і бачать, наскільки ефективно це працює, розповідають про можливості BNI своїм колегам, партнерам. А з часом створюють свої  бізнес-групи і, як результат, окреме бізнес-середовище з гарантованою якістю послуг, підтримкою один одного та стрімким розвитком бізнесу. За минулий рік за рахунок рекомендації члени цього клубу заробили  9,3 млрд євро.

фото 3– Такі цифри говорять самі за себе…
Так, але важко побудувати нову лінію виробництва чи розширити існуючу, працевлаштувати десяток нових людей, вийти на зовнішні ринки в разі, якщо ви не впевнені в успішності задуманого та в окупності інвестиції. Тут мало самої ідеї. Потрібен хороший бізнес-план, вигідні умови кредитування, інвестор, готовий вкласти кошти і разом з вами, без подвійних бухгалтерій, отримувати прибуток. В Україні такі можливості для МСП, навіть у порівнянні з Польщею, на першій сходинці розвитку.
– На Вашу думку, з чим це пов’язано?
Проблема не лише у відсутності можливостей, а й на ментальному рівні. У кожного своє розуміння бізнесу, свої підходи до власної справи, своя філософія. Проте є і дещо спільне, але в українських  реаліях дуже розмите, нечітке. Спілкуючись із представниками малого та середнього бізнесу в рамках проектів Фундації CEASС, приходить розуміння, що бізнес, який сам по собі існує, успішним стати має значно менше шансів.
– А як виглядає європейська модель ведення бізнесу?
В Європі партнерство – успішна практика, адже бізнес є основою всього: якості життя, рівня розвитку економіки держави на основі принципів довіри, комунікації, обміну досвідом. Більшість європейських підприємців, власників бізнесу розуміють – ховаючи свої ідеї від усього світу ти так і залишишся просто з ідеями. Чи  не в нас українців є прислів’я: «Гуртом  і батька легше бити»? Все виявляється просто. Треба почати по-справжньому співпрацювати. Бізнес створює робочі місця, новий продукт чи затребувану послугу. Від сплати податків зростає економіка, розбудовується інфраструктура, покращується рівень життя громадян у регіоні. Бізнес дає  можливості, переймаючи досвід, стати багатшим не лише матеріально. Хто бував у Львові приміром 5-7 років тому і нещодавно, помітили, мабуть, різницю. А все чому? Місцевий бізнес почав співпрацювати. Створюючи «блага для громади», він розвивається, стаючи конкурентоспроможним на європейському ринку на прикладі туристичних послуг.
– Але як об’єднати розгалужене бізнес-середовище?
У близькій нам географічно та ментально Польщі, котра не так давно проходила шлях нинішньої України, існує, приміром, безліч інституцій оточення бізнесу, які встановлюють правила гри, виступають гарантами їх дотримання. Бо кожен бізнес, що приходить у нове середовище, як і людина, потрапляючи в сприятливі умови, намагається продемонструвати себе з кращого боку. Що отримуємо – те віддаємо в замін.
– А хто фінансує такі інституції?
Створюються і підтримуються, зазвичай, такі організації за кошти Європейського союзу. Активний бізнес, працюючи з інноваційними ідеями генерує доходи, а з них сплачуються податки. З податків країни-члени ЄС  платять свій внесок в європейський бюджет. А вже з нього знову фінансуються ті чи інші пріоритети, націлені на поліпшення життя громадян ЄС. Я би назвала це круговоротом європейських коштів у природі. Всі об’єднуються з усіма, бо розуміють, що це шанс із малого бізнесу перейти в розряд середніх, а там – і у великий бізнес. Нещодавно, побувавши із групою українських бізнесменів в одному із найбільш активних в своєму розвитку польському місті Лодзь, я відвідала кілька інституцій оточення бізнесу. Одна з них Лодзька агенція регіонального розвитку (LARR), яка надає допомогу у започаткуванні діяльності, підтримку новоствореним підприємствам, у консультуванні, сприянні в отриманні запозичень, кредитів, написанні проектів для отримання безповоротних коштів для фірм, організації закордонних місій (вузькоспеціалізованих) для пошуку партнерів та інвесторів… Це далеко не повний перелік послуг для бізнесу в їх діяльності. І це – лише одна агенція розвитку одного регіону. Подібні організації існують у більшості міст Польщі. Був також в рамках стажувань Фундації CEASC візит до Лодзької спеціальної економічної зони (LSSE). Це окрема територія регіону, до котрої запрошуються підприємці для ведення діяльності на особливих умовах. Започатковуючи тут діяльність, підприємець звільняється від податків на прибуток на період окупності інвестиції. Є певні індивідуальні умови при виборі варіанту так званого «повернення інвестиції» через механізм зняття податкового навантаження. У кожному регіоні вони відрізнятимуться, в залежності від його загального економічного рівня розвитку. У 2015 році  в Лодзькій спеціальній економічній зоні було видано 13 дозволів на започаткування інвестиційної діяльності,  задекларовано 558 млн злотих інвестицій, створено 481 робоче місце. Відомі світові компанії та бренди – в переліку партнерів та інвесторів LSSE. Для родин потенційних інвесторів засновано англомовну школу, щоб їх діти, котрі приїздять з різних куточків світу, мали можливість навчатися. А батьки, в свою чергу, не витрачали час  на пошуки якісної освіти для своїх дітей. Зараз там навчаються 50 дітей іноземних інвесторів, котрі розпочали діяльність у Лодзькому воєводстві. Лодзький регіон з населенням  2,5 млн та з територією 18 тис. кв. км – лише один із небагатьох прикладів. Наразі завдяки перейняттю кращих європейських практик – це бізнесовий, мистецький, академічний, дослідницький центр Польщі.  Комунікації з усіма європейськими столицями із Лодзі виглядають надзвичайно просто. Окремо LSSE має створений освітній кластер, де активно співпрацюють бізнес та освіта.

фото 4– Все частіше в інформаційному просторі йдеться про кластери.
Об’єднуючись в одну групу, кластер, ми даємо комплексний продукт чи послугу і маємо шанс стати лідером у своїй галузі. І знову таки – важливим чинником у цьому процесі є співпраця! У Європі існують найрізноманітніші кластери, знайти які можна просто посидівши кілька годин в інтернеті. Наприклад, виробники продукції із пластмас, пакувальники товарів, агро-кластери, медичні, ІТ-кластери і так далі. Тип такої співпраці має на меті доповнити послугу чи сформувати комплексне рішення в тій чи іншій сфері спільними зусиллями, створити щось реально конкурентоспроможне в регіоні і вивести його на зовнішній ринок. Фахівці з однієї сфери спільно знаходять нові цікаві рішення. Окрім того, вони створюють партнерство, перевірене часом, приносячи користь та прибуток один одному.
– Як українським підприємцям імплементуватися в європейське бізнес-середовище?
Більше тисячі українських бізнесменів за останні чотири роки в рамках проекту BusinessWeek Фундації CEASC відвідали Польщу, Австрію, Бельгію, ознайомились з тим, як функціонує бізнес-середовище, з якими питаннями стикається підприємець при започаткуванні діяльності, де шукати партнерів, які фінансові інструменти для розвитку бізнесу існують, тощо. У кожній із тижневих поїздок учасники відвідували інституції оточення бізнесу, підприємства, організації та клуби, об’єднання бізнесу. Все це дає вже сьогодні свої результати. Щоразу більше бачимо хороших ініціатив – бізнес-сніданки, бізнес-зустрічі, виступи іноземних лекторів на різноманітні тематики в містах України. Фундація CEASC, в свою чергу, теж активно долучається до подібних заходів. Лише за останні три місяці спільно із нашими партнерами у Києві, Дніпропетровську, Львові, Тернополі, Миколаєві, Кельце, Лодзі провели одно- та дводенні навчання для близько тисячі представників українського малого та середнього бізнесу. Кожен із тих, хто провів тиждень у нашому проекті, робить свої висновки на основі почутого та побаченого. І дедалі частіше можна почути – «треба починати свою справу за кордоном, бо там це простіше, але коли в Україні будуть створені умови для прозорого, відкритого, чесного бізнесу – повернемося. Навіть, якщо це настане завтра». Але «завтра» все ніяк не настає…

Що необхідно змінити в Україні, щоб бізнес не тікав за кордон, а залишався і платив податки тут?
– Насправді, бізнес не тікає, він перечікує. І ніхто із наших клієнтів чи партнерів не припинив діяльності в Україні, вони  і далі працюють, але за нашими українськими умовами гри. А в Європі тим часом вчаться інших правил, переймають іншу філософію, будують правильне партнерство. Польща, Австрія, Німеччина, Чехія, Словаччина – безліч наших підприємців успішно ведуть свій бізнес у цих та інших країнах на території ЄС. В останньому проекті був учасник, котрий у 2013 році з нашою допомогою поїхав вчитися до Кракова. Там здобув бакалаврську освіту, а зараз навчається на магістра, започаткував свій бізнес. Щороку збільшується кількість випускників польських ВУЗів, які поїхала на навчання з України. Ці молоді люди, у більшості своїй, повертаються в Україну, і, не побачивши тут перспектив, шукають себе за кордоном.
Хто, як не реальні представники сектору економіки знають, як вирішити їхню проблему.

– Так, жоден чиновник не зможе запропонувати рішення, що повністю задовольнить підприємництво. Але чому люди, котрі прийшли у владу із бізнесу так швидко здаються і повертаються в свою стихію? Бо вони там поодинокі. А підтримку шукати треба серед бізнесменів. Наступну практичну річ, котру варто зробити – створити реально діючі інституції оточення бізнесу, запросити фахівців, котрі навчать, як правильно має функціонувати така структура, що має входити в її функції, розказати всім і кожному, що це дасть конкретно їхньому бізнесу, регіону, державі. Підійти до бізнесу як до важливого чинника, що формує якість життя взагалі. Сьогодні у всіх на слуху системи управління якістю, сертифікації, маркування і вихід на ринки ЄС. Цьому теж потрібно вчитися. Завершився період «папірців», котрі щось підтверджують. Пора за тими «папірцями» мати реально діючі правила, стандарти. Саме час показати, що ми вміємо, знаємо, можемо. А для цього потрібно безперервно вчитися, і не лише прикладним речам. Вчитися бути в бізнесі не одним з багатьох.

 

 

 

 

 

 

Коментарі
kazmetal l.com