Бізнес змінює обличчя

Додаткові вимоги до публічних «акціонерок» прискорять процеси їх перетворень в інші види товариств.

У країні посилилася хвиля перетворень публічних акціонерних товариств (ПАТ) на приватні (ПрАТ), оскільки з 1 травня цього року набули чинності нові вимоги законодавства щодо діяльності акціонерних товариств. Зокрема, в законі про захист прав інвесторів скасовано норму, яка зобов’язувала акціонерні товариства, в яких понад 100 акціонерів, бути виключно публічними. Тепер за наявності волі акціонерів на загальних зборах вони можуть змінити тип товариства. Так виправляють помилку восьмирічної давності.

«Ще під час розроблення закону про АТ представникам бізнесу, яких було мало у робочій групі, було ясно, що норма щодо 100 акціонерів або менше  штучна. І вона призведе до викривленого відображення на біржах і фондовому ринку статистики про реальні показники акцій у вільному обігу (free float). Крім того, у штучно створених ПАТ зростали витрати на штучно підтримувану публічність», — констатує директор з корпоративного управління компанії SigmaBleyzer Діана Смахтіна.

А згідно зі змінами до Закону України «Про акціонерні товариства», з 1 травня акції публічного акціонерного товариства можуть входити до біржового списку тільки однієї фондової біржі в Україні (стаття 24). Ця норма стосується ПАТ, акції яких внесено до біржового реєстру на цю дату. Інші мають визначитися до 1 січня 2018 року: хочуть відповідати високим лістинговим вимогам (наприклад, щоб акції емітента, крім банків, могли потрапити в перший рівень лістингу, його чистий дохід має перевищувати 1 мільярд гривень, тоді як раніше — понад 100 мільйонів гривень) чи змінять форму власності.

Витрати та втрати

Прискорять перетворення і значне ускладнення та здорожчання систем корпоративного управління. «ПАТ, які не бачать для себе економічного сенсу у виконанні надвисоких вимог законодавства та надлишковому держрегулюванні, перетворюватимуться в ПрАТ (ця найвища організаційна форма АТ дає змогу залучати капітал з ринку акцій, і її позитивно сприймають контрагенти, особливо іноземні). Форму ТОВ оберуть компанії, для яких доступ до ринку акцій не перспективний з погляду залучення власного капіталу підприємства», — каже голова ради Української асоціації інвестиційного бізнесу Дмитро Леонов.

«Перехід у ПрАТ може призвести до величезних витрат акціонерного товариства, оскільки необхідно переоформити землю, нерухоме та рухоме майно, ліцензії (найчастіше за хабарі), дозволи, упаковку тощо. Для цього треба провести збори акціонерів (вони можуть бути поєднані з річними зборами), держреєстрацію і зробити нову печатку. А далі у кожного по-своєму», — зазначив «УК» голова ради Української професійної асоціації із захисту інвесторів, кредиторів та страхувальників Євген Петрик. Неофіційно деякі емітенти кажуть, що витрати на «правильне» рішення з  переоформлення потрібних документів сягають мільйона гривень. Перетворення в інші види товариств може тривати принаймні чотири місяці. Зокрема підготовка і проведення зборів займе 45—50 днів, держреєстрація — день, оформлення документів у Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (комісії) — майже місяць, а в Національному депозитарії України — приблизно тиждень, далі — все індивідуально.

Значних втрат у перетворенні можуть зазнати і міноритарні акціонери — профучасники ринку цінних паперів — інституційні інвестори та понад 5 мільйонів інвесторів-громадян України, що володіють акціями підприємств, набутими внаслідок приватизації. Масове виведення з портфелів перших акцій компаній перетворених АТ, яких треба позбутися для виконання пруденційних нормативів, може призвести до великих збитків.

«Є примарне право вимагати у товариства викупу акцій за певних обставин, але для цього пересічний інвестор зазвичай має здійснити дії, вартість яких порівнянна з їхньою вартістю, і викуп не гарантований. «Зачистка ринку» (термін, який полюбляє використовувати регулятор фондового ринку) від малоліквідних акцій навряд чи сприятиме інвестиційній активності. Доки права інвесторів не будуть захищені, нових інвестицій від них не варто очікувати, і ті $40—70 мільярдів доларів, які, за оцінками аналітиків, українці тримають поза банківською системою, останні навряд чи вкладатимуть в акції», — констатує генеральний директор інвестиційної групи ТАСК Сергій Ямпольський.

«Нове законодавство, що стимулює перетворення ПАТ, які де-факто не є публічними компаніями, у ПрАТ і товариства з обмеженою відповідальністю — крок у правильному напрямку. Найефективніший спосіб захисту прав міноритаріїв — зобов’язання контролюючих акціонерів щодо викупу акцій у них за справедливою вартістю. У їхньому виконанні значна роль належатиме регулятору», — констатує професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександр Мертенс.

Неправильні «близнюки»

На ринку говорять, що в результаті акціонерних перетворень є прецеденти існування паралельно двох підприємств з однаковою назвою — ТОВ і АТ. У комісії таких фактів не підтверджують. Утім, за інформацією «УК», такі поодинокі випадки трапляються. «Кілька разів зустрічав назви компаній з крапкою в кінці, що може свідчити про те, що вони виявляли ідентичне найменування та змінювали своє, додаючи крапку в назві», — каже  Євген Петрик.

За однією з версій, «двійники можуть створювати одні й ті самі господарі для оптимізації оподаткування та обману дрібних акціонерів. Наприклад, на заводі ПАТ зосереджують основні фонди, ліцензії, дозволи, борги тощо. Однойменне ТОВ простіше в управлінні, платник єдиного податку, купує в акціонерної компанії продукцію дешево і продає дорожче. Схеми можуть бути різні.

«Партнери, постачальники, споживачі ці компанії можуть сприймати як щось єдине. А рахунки і податки в них різні, й ділитися з міноритаріями не потрібно. Формально ці дії нині законні. Важливо, щоб наші податкові органи навчилися (і мали законні підстави) виявляти таких «близнюків» і правильно оподатковувати їхню діяльність. Думаю, тоді й зникне сенс у маніпуляціях, який полягає не в корпоративних відносинах», — пояснює голова правління Професійної асоціації корпоративного управління Олександр Окунєв.

Перші ТОВ-двійники акціонерних товариств виникли за часів сертифікатної приватизації. Ця схема діяла на держпідприємствах. Щоб узяти під контроль подрібнені серед членів трудового колективу акції, їм пропонували вкласти папери у новостворене ТОВ з назвою, аналогічною відкритому акціонерному товаристу (ВАТ). Керівництво ТОВ виступало як акціонер під час прийняття рішень у ВАТ. На перших етапах відкрите акціонерне товариство сплачувало дивіденди на акції (працівники отримували їх як розподіл прибутку ТОВ), а згодом демонструвало збитки. За оцінкою Дмитра Леонова, кількість таких ТОВ налічувала кілька тисяч, оскільки схема мала сенс у відкритих акціонерних товариствах з великими трудовими колективами.

Друга хвиля ТОВ-двійників виникла після приватизації: керівництво або мажоритарні власники переводили на ТОВ-двійника виробничі потужності та основну діяльність підприємства. АТ залишалося бездіяльною оболонкою, яку ліквідувати було неможливо з різних причин (оформлення на АТ під час приватизації довгострокового договору оренди земельної ділянки або наявність об’єктів інтелектуальної власності, які переоформити складно, а інколи небезпечно через можливу втрату тощо).

«За кордоном поширена схема реєстрації двійника в офшорній юрисдикції для здійснення через нього операцій з контрагентами з країн зони високого ризику або сірих економік на кшталт країн, що розвиваються», — каже Дмитро Леонов. Це дає змогу умовно оперувати відомим брендом і не наражати основну компанію на репутаційні та економічні ризики. Там легше ховати надприбутки або сумнівні операції. Оптимізатори всюди вигадливі.

 

Джерело: ukurier.gov.ua

Коментарі

kazmetal l.com