Передвісники банкрутства: як не помилитися у виборі банку

Український банківський сектор, якщо вірити главі Нацбанку Валерії Гонтарєвій, вже пройшов основний етап очищення. Результат – виведення з ринку понад 60 фінустанов і черга, фактично, безперервних банкрутств за останні кілька тижнів.

Під загрозою знаходиться навіть соціально орієнтований банк “Хрещатик”, в який також введена тимчасова адміністрація. Але ні присутність в банку куратора від НБУ, ні наявність у нього ліцензії не гарантують вкладникам збереження їх коштів. Як не помилитися у виборі банку, і які фактори можуть свідчити про проблеми фінустанови.

Банки – мильні бульбашки

Підбиваючи підсумки минулого року, глава Національного банку Валерія Гонтарєва констатувала завершення основного етапу очищення банківської системи, яка за 2 роки викинула за борт понад 60 фінустанов. Незважаючи на запевнення регулятора, банкопад триває, і з початку поточного року з ринку, за рішенням НБУ, пішло 11 банків, а ще 2 ухвалили рішення про самоліквідацію.

Враховуючи продовження банкрутств на ринку, питання для вкладників, де зберігати свої заощадження, залишається актуальним. І відповісти на це питання не так просто, оскільки в цьому році під гарячу руку регулятора потрапив на чверть муніципальний і глибоко соціальний банк “Хрещатик”, а також законослухняний і в минулому двічі іноземний Фідобанк (створений на базі купленого у шведів СЕБ Банку і поглинув куплений у австрійців Ерсте Банк), молодий і амбітний банк “Михайлівський”. Перед гнівом Нацбанку всі рівні.

Яскравою рисою останніх банкрутств є нечувана зухвалість акціонерів при виведенні активів. Так, НБУ і Фонд гарантування вкладів фізосіб залучили правоохоронців для розслідування зловживань у банку “Хрещатик”, посадові особи якого за день до введення тимчасової адміністрації провели погашення кредитів приватних підприємств, пов’язаних з акціонерами банку, на суму понад 600 млн грн.

Ці кошти були перераховані з рахунків юридичних і фізичних осіб, внаслідок чого банк звільнив з-під застави ліквідне майно – цінні папери, іпотеку, цілісні майнові комплекси та земельні ділянки. У підсумку, 85% облігацій у портфелі банку виявилися не забезпеченими і випущені компаніями з ознаками фіктивності.

Що стосується банку “Михайлівський”, то в день звільнення голови правління Ігоря Дорошенка під прикриттям технічного збою банк куратора НБУ обмежив доступ до своєї бази даних і перевів вклади фізосіб зі пов’язаних з банком компаній. Таким чином, збільшивши навантаження на Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) на 1 млрд гривень.

Крім того, в ході інвентаризації Фонд гарантування виявив, що, за день до введення тимчасової адміністрації, банк задешево продав права вимоги по 111 тис. кредитних договорів балансовою вартістю понад 682 млн гривень, що за оцінками ФГВФО – незаконно. А ключовий акціонер банку – Віктор Поліщук, який також володіє мережею “Ельдорадо”, заявив, що продав свою частку за декілька днів до введення тимчасової адміністрації. При цьому Нацбанк стверджує, що документів від нових власників істотної участі не отримував.

Про махінації в Фідобанку чиновники поки не повідомляли, однак цей випадок схожий на два вищевказаних швидкістю “зливу” банку, коли від перших проблем з платежами до повної їх зупинки пройшло не більше тижня.

За кілька місяців до банкрутства банк заявляв про наміри інвестора з Казахстану вкласти понад 20 млн доларів в об’єднаний банк, який буде створений на базі Фідобанка і Євробанку,що належить Олександру Адаричу. Мабуть, сторони не домовилися, і в понеділок, 16 травня, банк повідомив про проблеми з платежами, а вже в п’ятницю, 20 травня – був визнаний неплатоспроможним.

Тим часом, ряд активів і рахунків бізнесу, за даними джерел на ринку, напередодні цього банкрутства встиг переїхати в Євробанк.

Національний банк, куратори якого працювали в цих банках, як і раніше, не зміг попередити проблему. В результаті Фонд гарантування отримав чергову партію вичищених банків, з сумнівною перспективою виручити від продажу їх активів і відшкодувати втрати великих вкладників і бізнесу.

“Це – комплексне питання і дуже багато треба змінити всередині нагляду. Але багато що повинно змінитися у фінансовому секторі. Коли фінсектор, якась його частина, звик до того, що можна порушувати, працювати в операційний час і потім перевіправляти баланси, то можна посадити на кожну операцію куратора, це нічого не дасть”, – скаржиться заступник голови НБУКатерина Рожкова. Вона констатувала, що прийнятий в березні минулого року закон про посилення відповідальності власників банків досі не працює з причини слабкості української правоохоронної та судової систем.

Отже, наявність у банку банківської ліцензії і навіть присутність куратора НБУ в банку не дає гарантії збереження заощаджень. Зрозуміло, що кошти в межах 200 тис. гривень в повній мірі будуть відшкодовані Фондом гарантування.

Але оскільки більшість громадян нашої країни живуть від зарплати до зарплати, навіть невелика відстрочка в отриманні грошей з зарплатної картки для когось дуже суттєвий фактор. Що вже говорити про вкладників із сумами понад 200 тис. гривень і підприємців, які залишаються ні з чим.

Ознаки біди

Експерти називають декілька ознак, які можуть сигналізувати про проблемної фінустанови. Зокрема, виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова пояснила, що інші гравці ринку можуть закрити банку ліміти кредитування на міжбанківському ринку, якщо банк нарощує кредити рефінансування від НБУ.

Також причинами припинення ліміту можуть стати значний відтік депозитів, негативна інформації в ЗМІ, тривале формування операційного збитку, порушення нормативів НБУ, дефолту пов’язаних з банком осіб, змін у структурі власності або конфлікти між акціонерами.

“Іноді, для припинення ліміту на конкретний банк може бути досить просто дзвінка від іншого скарбника”, – уточнила Коробкова. Закриття лімітів на міжбанку може стати вирішальним ударом для проблемного банку і прискорити його неминуче банкрутство.

Що стосується сигналів для вкладників, то, за словами банкіра, ознаками серйозних проблем може служити обмеження видачі грошей у рідному банкоматі банку, навіть якщо цей ліміт спочатку досить великий, а також затримка платежів та зарахування коштів на рахунок запізненням. Останнє може свідчити про порожній кореспондентський рахунку.

“Класика жанру – захмарні ставки по депозитах. Найсвіжіший приклад: ще місяць тому останній виведений з ринку банк пропонував вкладникам 27% річних на депозит. Хоча середньоринкова ставка коливається в межах 20%”, – додала Коробкова.

Член виконавчого комітету Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран розділив сигнали наближення банкрутства банку на 2 види: наочні і пов’язані зі звітністю банку.

До наочним експерт відніс затримку платежів, збої в роботі мережі банкоматів, неможливість зняти кошти в інших банках, заборона НБУ на прийом депозитів від фізичних осіб, зміну голови правління без пояснення причин, зміну голови наглядової ради при незмінній структурі акціонерів.

Як показує практика, переважно такі явні ознаки проявляються вже досить пізно, іноді за кілька днів до визнання банку неплатоспроможним. Що стосується звітності, то тут побачити проблеми банку можна набагато раніше.

Шапран рекомендує звернути увагу на ряд показників. Насамперед, це -негативний чистий процентний дохід, який представляє собою різницю між процентними доходами і витратами. “Якщо ЧПД банку 3-4 квартали поспіль негативний, і у банку фіксується збиток, а поруч немає акціонера, який міг би покрити ці ризики – в 99% випадків через 2-3 місяці ви будете мати тимчасову адміністрацію в цьому банку”, – попередив експерт.

Також він запропонував звернути увагу на норматив миттєвої ліквідності банку Н4, і якщо значення цього нормативу протягом 1-2 місяців буде коливатися близько 20% або нижче, це також може бути передвісником тимчасової адміністрації. У той же час, Шапран зазначив, що не всі банки публікують дані про нормативи. Але, якщо банк не публікує якісь дані, то і це повинно насторожити вкладника.

Крім того, експерт запропонував аналізувати співвідношення резервів по кредитах з обсягом кредитного портфеля, і якщо ця пропорція нижче середнього показника по ринку в рази, а в банку спостерігається падіння чистого процентного доходу в 1,5-2 і більше рази – це також може бути передвісником проблем.

Шапран пояснив, що перераховані вище чинники – це свого роду топ-3, і насправді список провісників тимчасової адміністрації набагато ширше. Зокрема, у рейтингових агентств є своя певна методологія, на підставі якої рейтинг того чи іншого банку може бути знижений або поставлений на перегляд. Але вже саме по собі зниження рейтингу можна розцінювати як ще один з негативних сигналів для вкладників фінустанови.

На думку директора Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс” Сергія Мамедова, щоб зрозуміти, які банки можуть зіткнутися з проблемами, потрібно проаналізувати виведені з ринку фінустанови. В якості прикладу він нагадав, що в 2016 році були визнані неплатоспроможними 11 банків, у тому числі 4 банку через непрозору структуру власності, 2 – за порушення законодавства у сфері фінмоніторингу, 4 – в результаті проблем з якістю активів, що викликало необхідність докапіталізації банків.

Експерт зазначив, що Нацбанк задовго до введення тимчасової адміністрації проводив з цими банками необхідну роботу, а по найбільшим банкам – після проведеного в 2015 році стрес-тестування. “НБУ підписав “угоду” і ввів кураторів. Основна вимога до банків в “угоді” – це збільшення капіталу в певних часових рамках. Неможливість, а може, й небажання акціонерів збільшити капітал стало основною причиною банкрутства”, – вважає Мамедов.

Оскільки багатьом громадянам важко аналізувати баланси банків, експерт вважає оптимальним рішенням для них розміщення депозиту в межах 200 тис. гривень в різних банках. Також Мамедов рекомендує звертати увагу на ставку за депозитом, наявність у банку кредитних програм, динаміку кредитного і депозитного портфеля, прибуток і звичайно – капітал. “Збільшення капіталу – це підтвердження акціонерами планів розвитку та ефективної роботи. Ніхто не хоче інвестувати в збитковий бізнес”, – зазначив він.

Продовження буде

Враховуючи, що в банківській системі банки взаємопов’язані, життєздатність того чи іншого банку безпосередньо залежить від спокійної обстановки на ринку в цілому. З цієї причини важливо розуміти, коли, нарешті, припиниться нестримний банкопад, або його швидкість сповільниться до 1-2 невеликих фінустанов в рік, без особливих потрясінь для вкладників і Фонду гарантування.

“Близько 10 банків мають проблеми з виконанням зобов’язань або ведуть діяльність на межі фолу. Ще приблизно 10-15, я підозрюю, хронічному недоформуванні резервів. Я не можу зрозуміти, як у великого банку при середньому по ринку 30% покриття резервами кредитного портфеля може бути 2-5%. Звичайно, якась частина 5-7 банків має раціональне пояснення такого стану справ, але решта пояснити це явище не зможуть”, – зазначив Віталій Шапран.

Експерт прогнозує, що банківська криза в Україні при хорошому розкладі триватиме ще 5-6 місяців, оскільки зазвичай саме стільки часу було потрібно раніше після відновлення зростання економіки і відображення цієї тенденції банківської діяльності.

Сергій Мамедов називає одним з основних факторів, від якого буде залежати подальша доля банків, їх здатність виконати вимоги НБУ щодо докапіталізації. “Найбільше потребують докапіталізації банків з українським капіталом другої групи. Виходячи з даних на 1 квітня 2016 року, в докапіталізації потребували 65 банків з 69, що входять в цю групу. Банки, які не мають можливості здійснити необхідний обсяг докапіталізації, будуть змушені об’єднатися з іншими банками або піти з ринку”, – пояснив він.

В рамках вимог регулятора банкам потрібно довести статутний і регулятивний капітал до мінімального розміру 120 млн гривень до 17 червня 2016 року, 200 млн гривень – до 11 липня 2017 року, 300 млн гривень – до 11 липня 2018 року, 400 млн гривень – до 11 липня 2019 року, 450 млн гривень – до 11 липня 2020 року, 500 млн гривень – до 11 липня 2024 року. У зв’язку з цим банки, які не зможуть збільшити капітал до необхідного значення, перебувають у зоні ризику.

Крім того, як нагадав експерт, важливим питанням для банків є легалізація структури власності. “Відповідно, банки з непрозорою структурою власності, яким Нацбанк не погодить збільшення капіталу, а також ті, які порушують законодавство і ведуть ризиковану діяльність, можуть зіткнутися з проблемами”, – попередив він.

Згідно з інформацією на сайті НБУ, регулятор продовжує роботу по приведенню структури власності у відповідність з вимогами щодо її прозорості щодо 6 банків – Вектор Банк, Інвестбанк, “Банк інвестицій та заощаджень”, Мотор-Банк, “Перший інвестиційний банк” і банк “Центр”.

Крім того, структура 5 банків – “Гефест”, “Земельний капітал”, “Комерційний індустріальний банк”, “Новий” і “Платинум Банк” – залишається непрозорою, і НБУ продовжує узгодження власників. Крім цього, регулятор проводить додаткову перевірку структури власності по двом банкам – Класик Банк “Народний капітал”.

“Я вважаю, що ситуація буде розвиватися за таким же сценарієм. Не всі великі банки виконали вимоги щодо збільшення капіталу. Також зараз Нацбанк проводить стрес-тестування банків 3-4 групи по старій класифікації (середніх і дрібних банків за обсягом активів)”, – додав Мамедов. За його словами, перші результати цієї діагностики будуть відомі вже в червні, і акціонери банків отримають інформацію про необхідну суму докапіталізації. А далі все залежить від них.

Читай по губах

Найбільш популярні серед вкладників збанкрутілих в цьому році банки – “Хрещатик”, Фідобанк та “Михайлівський” – напередодні краху подавали ринку чіткі сигнали про свої проблеми. По-перше, це істеричне підвищення ставок по депозитах, вище середньоринкового рівня, що супроводжується агресивною рекламною кампанією.

По-друге, інтенсивні “вкидання” про швидке велике поповнення капіталу від діючих акціонерів або серйозних інвесторів з валізами грошей, при відсутності таких. І по-третє, несподівана і безпричинна зміна керівництва банку.

Наприклад, голова правління банку “Хрещатик” Дмитро Гриджук з періодичністю раз в тиждень розповідав про майбутнє поповнення капіталу, а, тим часом, пов’язані з банком компанії в кінці березня – початку квітня перевели кошти на свої рахунки в інші банки на загальну суму 840 млн гривень.

Фідобанк під казки про інвесторів з Казахстану перевів залишки великого бізнесу в інший банк свого акціонера. А “Михайлівський” продовжував крутити рекламу по ТБ про надвигідні депозити в той час, коли його вкладники вже не могли отримати гроші, і змушені були продовжувати депозитні договори. І все це під пильним наглядом НБУ, куратор якого працював у кожному з цих банків.

Реалії такі, що при виборі банку для заощаджень у наш непростий час одного калькулятора не достатньо. Переступаючи поріг банку, варто поцікавитися його історією. Видає цей банк кредити, або зібрані з ринку депозити розчиняються в кишенях власника. Немає явних конфліктів між акціонерами або між банком і регулятором.

Наскільки спокійно поводиться персонал банку – найменші проблеми у фінустанові неминуче позначаються на настрої його рядових співробітників. Гроші люблять тишу, а зайвий трепет і метушня навколо себе коханого вже повинні насторожити вкладника, поки мишоловка не зачинилася.

Ольга Некрасова

Джерело: news.finance.ua

Коментарі
kazmetal l.com