ВІДКИНУТИ АМБІЦІЇ

Оксана ПРОДАН, народний депутат, заступник голови БПП, голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця», вдало вписалася у політичний бомонд країни, зайнявши у ньому почесне місце. Вона має немалий авторитет у підприємницької спільноти. За роки суспільно-політичної діяльності, на відміну від інших можновладців, їй все-таки вдалося зберегти за собою добру репутацію завдяки на рідкість ідеальному балансу між жіночою м’якістю, амбітністю і наполегливістю. Намагаючись розібратися, у чому секрет її успіху – практичності, реформаторських прагненнях або політкоректності – ми поставили пані Оксані декілька запитань, читаючи відповіді на які, так би мовити «між рядками» кожен зможе зробити свої власні висновки стосовно цієї наполегливої у досягненні своїх цілей жінки-політика.

 – Оксано Петрівно, Ви традиційно займаєте перше місце у рейтингу Реанімаційного пакету реформ як найефективніший депутат. Який Ваш секрет продуктивної праці та що Ви вважаєте ефективністю: кількість законопроектів чи їх результативність?
– Жодних секретів. Багато працюю, активно спілкуюсь із людьми – звичайними громадянами, експертами, представниками громадських організацій. У спілкуванні завжди шукаю рішення тих проблем, які порушуються. Окремо працюю над питаннями розвитку України, а це створення умов для розвитку економіки, національного виробництва, розвитку технологій, освіти. Тобто на тому, що дасть можливість Україні увійти до клубу розвинутих країн. Відверто скажу, ніколи не гналася за кількістю, соцзмагання – це не для мене. Навпаки, було багато випадків, коли відмовлялася ставити свій підпис під законопроектом. Коли я бачу, що документ сирий, чи з нього стирчать чиїсь вуха, або ж просто він виписаний так, що не вирішить поставлене завдання, мого прізвища на документі не буде. Дуже ціную власну репутацію, тому ретельно працюю над законопроектами. У процесі підготовки документів раджуся з експертами, вивчаю досвід інших країн, у разі потреби, роблю розрахунки. Реєструю у Верховній Раді проект тільки тоді, коли я впевнена на 100%, що запропонована у ньому модель працюватиме.   
Ви є одним із ініціаторів та  співавтором законопроекту  №4650, яким пропонується скасувати дію на території України законодавства СРСР та УРСР, серед яких Кодекс про адміністративні правопорушення, Кодекс законів про працю, Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» та інші. Які правові наслідки це матиме для підприємницької спільноти й країни?
– Ми пропонуємо провести своєрідну «декомунізацію у законодавстві». В Україні досі діють закони та підзаконні акти, прийняті за часів СРСР. Серед них такі, наприклад, як «Про норми утримання худоби в особистій власності громадян, які не є членами колгоспів» та багато інших. Очевидно, що вони відбивають дух радянської епохи, але для бізнесу вони несуть ще й корупційне навантаження. Адже мало хто очікує, що в нього вимагатимуть документ чи дію, чи виконання вимоги, передбачені в Радянському Союзі, та й знати їх усі неможливо. Цим і користаються представники органів влади, які через недотримання ще радянських норм роблять донарахування, приписи, а часто й корупційні тиски.  Саме тому ми з колегами та експертами Офісу ефективного регулювання BRDO пропонуємо змінити підхід: діють не усі, як зараз, а тільки конкретно визначені. Серед яких Житловий кодекс, Кодекс про адміністративні правопорушення, Кодекс законів про працю, Закон «Про охорону навколишнього природного середовища» та інші, які ще не прийнято в новій редакції в  Незалежній Україні і тимчасово будуть діяти до прийняття нових. Всі інші, які лише обмежують права людей і нерідко створюють додаткову плутанину, втратять чинність.
– Наскільки, на Вашу думку, Програма діяльності Уряду відповідає прагненням суспільства та економічній ситуації у країні?
– Якщо говорити про Програму Уряду, то це, швидше, декларативний документ. Більш детальним та ґрунтовним, з основними заходами і термінами виконання є проект Плану пріоритетних кроків. Це більш, ніж 200-сторінковий документ, у ньому зазначено, що стратегічними пріоритетами Уряду є макроекономічна стабілізація, створення сприятливих умов для розвитку бізнесу, встановлення верховенства права та протидія корупції, підвищення якості державного управління та державних послуг і відновлення безпеки громадян. Хіба можна із цим не погодитися? Залишилася, як то кажуть, справа за малим – втілити його в життя. Від того, як проект втілюватиметься в життя, залежить і оцінка роботи Уряду. Щиро сподіваюся, Володимир Гройсман врахує помилки Арсенія Яценюка, і ми не побачимо імітацій, маніпуляцій та всього іншого, чим відзначався попередній прем’єр-міністр.
Питання податкової реформи знову на порядку денному. Які інновації Парламент планує для платників податків цього разу?
– Ніхто це питання із порядку денного не знімав. В Парламенті, у профільному комітеті, йде опрацювання раніше внесеного комплексного проекту реформи, Уряд також має право на внесення свого проекту. Сподіваюсь, цього року особисті амбіції не провалять податкову реформу, як це сталося у попередньому. Важливо також, щоб реформа здійснювалась з дотриманням норм стабільності податкового законодавства, закріплених у чинному Податковому кодексі. Коли проект податкової реформи буде внесений у Парламент – питання поки що відкрите. Абсолютно переконана в тому, що реформу ми зробимо, що вона і в минулому році мала всі шанси на прийняття, і зараз потрібно просто відкинути амбіції та відпрацювати проекти поблоково, по окремим податкам. Якщо податкову реформу буде відкладено, це буде неправильно. Однак все ж краще так, ніж коли Кабмін намагається під виглядом реформи проштовхнути посилення податкового пресу, як це було в грудні 2014 року і в грудні 2015 року.
Як Ви вважаєте, хто гальмує проведення справжніх реформ в Україні: Парламент, Уряд чи Президент?
– Реформи гальмують ті, хто жив та сподівається жити за рахунок доступу до корупційної вертикалі. Максимум, на що вони готові – на невеликі поступки, «косметичні» зміни, які нічого не змінюють по суті. При цьому у них є фінансові ресурси, є доступ до медіа. Дуже часто вони або самі приймають рішення, або здійснюють вплив на тих, хто це робить. На створення цієї системи пішли роки, вона тримається на грошах та владі, тому бачимо жорсткий спротив всьому новому. Подолати його можна лише за наявності політичної волі та співпраці влади та громадськості.

фото 2
Як член податкового та митного комітету, яка Ваша оцінка діяльності ДФСУ та її керівництва? Яким чином необхідно переформатувати роботу цього відомства?
– На жаль, не бачу жодних позитивних змін у роботі ДФС. Хочу нагадати, що навіть прем’єр Арсеній Яценюк, який не любить визнавати помилки, ще у лютому публічно заявляв, що Уряду не вдалося провести реформу ДФС і побороти корупцію в цьому відомстві. Це – одна з причин, чому фіскальна служба останнім часом за допомогою перевиконання планів намагається переконати всіх у своїй ефективності. До мене, як до голови об’єднання «Фортеця» та народного депутата, часто надходять скарги на дії податківців. Кількість цих звернень не зменшилась, проблеми збільшились у зв’язку з введенням електронного адміністрування ПДВ. Щодо скарг, то я б розділила їх на два блоки. Перший блок – в цілому несприятливий інвестиційний клімат у країні. Громіздка та корупційна система адміністрування податків переважає навіть знижену ставку ЄСВ. Нагадаю лише кілька даних. Україна займає 107 місце в рейтингу Doing Business 2016 за показником «Оподаткування», 350 годин на рік у середньому витрачає компанія в Україні на підготовку звітності (в Європі – 232 години). Інший блок скарг стосується практики застосування існуючого податкового законодавства. Авансові платежі, надумані справи, необґрунтовані штрафи, вимоги «відкатів». Тому попереду ще дуже багато роботи. При цьому важливо не підмінювати політику з популізмом, не декларувати рішення, на які у того чи іншого органу влади немає повноважень. Кожен має робити свою роботу, але на 120 %. Вся країна вимагає врешті-решт розчистити ці «авгієві стайні» і навести лад в податковій сфері, бо без цього економіка і надалі перебуватиме у кризовому стані.
Чи стане призначення нового Генерального прокурора початком реформування судової системи?
– Не бачу прямого причинно-наслідкового зв’язку між призначенням нового Генерального прокурора і початком реформи судової системи. А ось результати роботи прокуратури незалежно від особистостей у ній дуже залежать від справедливого судочинства. Проект змін до Конституції України щодо правосуддя  попередньо був схвалений ще 2 лютого цього року. У ньому немає сьомого розділу «Про прокуратуру», натомість з’явилася стаття, яка окреслює нове коло повноважень прокуратури. У разі остаточного схвалення документа 300-ми голосами народних депутатів, отримаємо нову судову систему і нову прокуратуру, без загального нагляду і слідства, яке буде замінено процесуальним керівництвом. У частині ж співпраці з бізнесом бачимо абсолютно нову ситуацію, в якій Генеральний прокурор України створює можливості для захисту прав малого й середнього бізнесу через впровадження «адвокату бізнесу». І, користуючись нагодою, я дякую усім підприємницьким об’єднанням, які підтримали звернення Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» щодо створення такого механізму, а це Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України, Спілка підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України, Спілка податкових консультантів України, Федерація роботодавців України, ВГО «Союз захисту підприємництва», Всеукраїнська спілка виробників будматеріалів, Спілка орендарів і підприємців України.
Який нині бізнес-клімат? Що на нього сьогодні впливає?
– Будемо відверті, бізнес-клімат сьогодні не найкращий. Впливає як російська агресія, так і відсутність якісних змін у таких важливих для інвесторів питаннях, як захист права власності, забезпечення справедливості в судах, створення ефективної податкової системи. Більше того, хоча знизили ставку ЄСВ до 22%, не можна забувати, що економіка працює зараз на військовий комплекс, що роботодавці виплачують мобілізованим заробітні плати, що багато підприємців або служать самі, або волонтерять, що рівень життя громадян України значно знизився. Усе це – складники підприємницького клімату.
Як вивести український бізнес з тіні?
– У першу чергу, потрібно працювати над відновленням довіри. Сьогодні вона на низькому рівні. Що це означає? Що потрібно відмовитися від принципу «друзям – все, ворогам – закон», для всіх повинні бути однакові правила гри. Має працювати суд, бізнес повинен розуміти, що йому вигідніше заплатити податки і спокійно працювати, ніж бути в тіні і не мати жодних прав. Після того, як в минулому році ми домоглися майже дворазового зниження ставки ЄСВ, із середньої ставки 41% до 22%, об’єднання «Фортеця» розпочало загальнонаціональну акцію щодо легалізації робочих місць. Розуміємо, що той, хто не має офіційної роботи та офіційних доходів, завжди буде беззахисним перед владою. Через це багатьом можновладцям вигідно, щоб бізнес залишався в тіні. Уже зараз звучить багато заяв у стилі «а давайте подумаємо про підвищення ставки ЄСВ». Підприємців, середній клас це не влаштовує. Ми нікому не дамо формального приводу загнати нас в тінь, ліквідувати спрощену систему оподаткування, відновити податковий прес. Працюючи в легальному полі, малий і середній бізнес зможе посилити тиск на владу, тому було підприємницькими об’єднаннями з усіх галузей та куточків України прийнято рішення звернутися до всіх підприємців, вільних і самодостатніх громадян із закликом об’єднуватися і разом змінювати країну.
Що Ви зробили як народний депутат України протягом двох каденцій, щоб національна бізнес-спільнота була консолідована?
– З 2010 року, коли була створена Всеукраїнське громадське об’єднання «Фортеця» і до сьогодні, в тому числі під час своїх каденцій депутатом, завжди опікувалась і планую опікуватись її роботою та розвитком. І на сьогодні це 63 колективних члени, тобто 63 діючих підприємницьких об’єднання в різних галузях та областях. Я неодноразово подавала поправки, необхідні для збереження та розвитку громадської діяльності, є навіть автором уже чинного закону, яким скасували оподаткування неприбуткових громадських об’єднань.
Як Ви оцінюєте роботу Державної регуляторної служби України та Ради підприємців при КМУ?
– Рада підприємців переживала і кращі часи, сподіваюсь, що із зміною прем’єр-міністра буде змінено і ставлення до неї. Щодо ДРС, то в рамках чинних повноважень на всі питання, які виникають, керівництво служби намагається оперативно реагувати.  Але хотілося б відновлення системи того Держкомпідприємництва, яке мало можливості та механізми для захисту підприємців як в Києві, так і в регіонах.

фото 1
Що, на Вашу думку, призвело до розшарування та послаблення впливу підприємництва на регуляторну політику?
– Сильний підприємницький рух є основою для конкурентних перетворень, для збереження можливостей українського бізнесу, для створення ліберальних умов в економіці. Тому він є нецікавим, а іноді сприймається навіть вороже тими, хто проти таких змін. Водночас, у минулому році за моєї участі і участі всіх членів об’єднання «Фортеця» вдалося зберегти спрощену систему оподаткування, домогтися зменшення ставки ЄСВ, захистити спрощену систему від касових апаратів. Очевидно, потрібно зробити набагато більше, але це у нас попереду, я впевнена.
Як, на Вашу думку, необхідно змінити систему соціального діалогу в країні, щоб він став ефективним механізмом участі національного бізнесу та профспілок, як, наприклад, у Швеції?
– Потрібно розширити коло учасників. У тій самій Швеції в діалозі беруть участь всі структури громадянського суспільства, не лише профспілки, не лише обмежене коло бізнес-об’єднань. Сьогодні ця робота не систематизована та не є обов’язковою, швидше базується на бажанні та волі всіх сторін. Власне, спостерігаємо, що останнім часом в Україні до обговорення та розробки багатьох важливих документів долучаються експерти, громадські організації, профільні асоціації, але їхній голос ставатиме сильнішим, якщо міцнішатиме середній клас. На мою думку, це головна умова посилення соціального діалогу. А для цього потрібно створити відповідні умови для розвитку підприємництва. Усі енергійні та ініціативні люди повинні отримати можливість реалізувати себе у власній країні. Саме в цьому я бачу своє завдання як політика та громадського діяча.

 

Коментарі

kazmetal l.com