ДО ЄВРОПИ НЕ ПО-ЄВРОПЕЙСЬКИ

Прийнятий минулого року парламентарями проект Трудового кодексу України за основу без публічного обговорення, який не вносить будь-якої корекції до законів України, що регулюють соціальний діалог з метою приведення їх окремих положень до норм Основного закону, збунтувало середовище соціальних партнерів. А кулуарне утворення Робочої групи при профільному парламентському комітеті для його доопрацювання, з сумнівною державницькою філософією окремих учасників, спонукало  Робочу групу 5 «Соціально-трудова політика та соціальний діалог» Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства ініціювати наступне Звернення до Форуму.  Можливо хоч це приверне увагу народних депутатів України до цього важливого законопроекту.

ЗВЕРНЕННЯ

Української національної платформи

Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства

щодо проекту Трудового кодексу України

 

Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства висловлює занепокоєння порядком прийняття та низкою положень проекту Трудового кодексу України, що знаходиться на розгляді у Верховній Раді України (законопроект №1658) та прийнятий Верховною Радою в першому читанні 05 листопада 2015 року (далі — Проект ТКУ), а також – закритим та непрозорим характером роботи над цим документом у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики.

  1. Стурбованість викликають, зокрема, положення Проекту ТКУ, які не відповідають зобов’язанням України та практиці країн-членів Європейського Союзу як членів Міжнародної організації праці:

1.1. Положення, які створюють можливість для збереження та «легітимізації» вже існуючої в Україні практики, коли зміст укладеного між роботодавцем та найманим працівником трудового договору оголошується останнім «комерційною таємницею» (що відображається в тексті самого договору або окремому «нормативному акті роботодавця»), внаслідок чого працівник фактично позбавляється реальної можливості ефективного захисту своїх прав, оскільки не може ознайомити з текстом укладеного ним трудового договору ні профспілку, до якої належить, ні адвоката чи юриста.

1.2. Положення, що позбавляють існуючі в Україні організації дієвих профспілок можливості захищати індивідуальні та колективні права своїх членів, дозволяючи роботодавцю узгоджувати всі питання, що стосуються індивідуальних прав окремого працівника або умов праці окремої категорії працівників, із найбільш лояльною до нього або фактично підконтрольною йому профспілкою, членами котрої вони не є, ігноруючи при цьому організацію трудящих, до якої вони належать. Зокрема, всюди у тексті проекту, де йдеться про погодження роботодавцем окремих питань із представниками профспілок або проведення консультацій з ними, словосполучення «виборний орган первинної профспілкової організації» послідовно вживається (за одним лише винятком) в однині без зазначення того, чи йдеться саме про виборний орган профспілки, членами котрої є ці конкретні працівники.

  1. Питанням соціального діалогу у Проекті ТКУ присвячена окрема Книга шоста, але складається вона лише з трьох статей, з посиланням на його урегульованість чинними Законами України «Про соціальний діалог в Україні», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організації роботодавців та їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» тощо, які низкою своїх положень порушують Конституцію України та Конвенцію МОП №87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію», ратифікованої Україною. Фактично, проектом ТКУ правове регулювання соціального діалогу виводиться за межі ТКУ, у ньому не передбачені засади на яких формується соціальний діалог, не визначена модель соціального діалогу, яка впроваджуватиметься/реалізовуватиметься в Україні, не зазначені основи соціального діалогу (зокрема, його суб’єкти (сторони, органи, учасники), форми, предмет). Невизначеність питань соціального діалогу у Проекті ТКУ унеможливить реалізацію інших положень Проекту ТКУ, що особливо небезпечно в умовах децентралізації державного управління.

Також, неприйнятним є те, що утворена Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики Робоча група з доопрацювання проекту Трудового кодексу України до другого читання за півроку своєї діяльності, починаючи з 13 листопада 2015 року, офіційно не опублікувала жодного зі своїх рішень чи протоколів, внаслідок чого її позиція стосовно переважної більшості розглянутих нею пропозицій до тексту проекту залишається невідомою широкій громадськості фактично до дня проведення офіційного засідання Комітету, що має «легітимізувати» підсумки роботи Групи.

Профспілки, організації роботодавців та підприємців, що користуються найманою робочою силою, які не входять до складу Робочої групи з доопрацювання проекту Трудового кодексу України та які вносили через народних депутатів України свої пропозиції стосовно виправлення положень Проекту ТКУ, позбавлені можливості бути присутніми на засідання Робочої групи, де ці пропозиції розглядаються та аргументувати свої позиції.

Така ситуація суперечить офіційно підтриманим Урядом України цілям Східного Партнерства, які передбачають подолання існуючої в країні економічної і соціальної нерівності та поступове відкриття ринків праці ЄС для українців, зокрема, главі 21 «Співробітництво у галузі зайнятості, соціальної політики та рівних можливостей» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо забезпечення та сприяння соціальному діалогу, посилення можливостей соціальних партнерів.

У зв’язку з цим Українська національна платформа закликає Форум громадянського суспільства Східного Партнерства звернутися до Уряду та керівництва Верховної Ради України щодо забезпечення відкритого та публічного розгляду проблемних питань проекту Трудового кодексу України у формі парламентських слухань за участі організацій профспілок, роботодавців та підприємців, ЗМІ та інших зацікавлених організацій громадянського суспільства з метою забезпечення його положеннями відповідності Конституції України та міжнародним угодам, ратифікованим Україною.

 

 

 

 

Коментарі

kazmetal l.com