Проект змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній

Пропонуємо вашій увазі Проект змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній. Чекаємо на ваші коментарі, зауваження та пропозиції.

  1. 1. Доповнити новою статтею 393 наступного змісту:

 

“Стаття 393 Контрольовані іноземні компанії.

 

393.1  Визначення контрольованої іноземної компанії

 

393.1.1. Контрольованою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній країні, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених цим Кодексом.

 

393.1.2. Контрольована іноземна компанія визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України, якщо додержується хоча б одна із наведених нижче умов:

а) фізична особа – резидент України володіє не менше ніж 50% часткою у іноземній юридичній особі, або

б) декілька фізичних осіб – резидентів України володіють частками у іноземній юридичній особі, які у сукупності становлять не менше ніж 50%, за умови, що частка кожної окремої фізичної особи  становить не менше ніж 10%, або

в) фізична особа – резидент України (окремо або разом із іншими резидентами України) фактично здійснює контроль над іноземною юридичною особою.

393.1.3. Під часткою в іноземній юридичній особі розуміються корпоративні права чи будь які інші аналогічні права, які надають особі право:

а) впливу на відповідну частку голосів у вищому органі управління іноземною юридичної особи (загальних зборах акціонерів, учасників, або іншому аналогічному органі), та/або

б) на отримання відповідної частини прибутку іноземної юридичної особи, та/або

в) на отримання відповідної частини активів іноземної юридичної особи у разі її ліквідації або припинення.

У разі, якщо відповідно до належного особі обсягу прав частки, передбачені підпунктами «а», «б», та «в» цього підпункту, є різними, для цілей цього Кодексу приймається найбільше значення частки поміж зазначених.

393.1.4. Для цілей визначення, чи володіє особа відповідною часткою у у іноземній юридичній особі, усі права, які належать фізичній особі, вважаються сумою часток, які:

належать такій фізичній особі безпосередньо або опосередковано через інших осіб;

належать будь-яким пов’язаним особам такої фізичної особи безпосередньо або опосередковано через інших осіб.

Розмір частки опосередкованого володіння розраховується:

у разі володіння через один ланцюг осіб, які володіють частками одна в іншій – шляхом множення часток;

у разі володіння через кілька ланцюгів осіб, які володіють частками одна в іншій – шляхом підсумовування часток в кожному такому ланцюгу.

У разі коли особа здійснює фактичній контроль над наступною юридичною особою у ланцюгу, вважається що перша зазначена особа володіє 100% часткою у наступній юридичній особі.

Особа вважається такою, яка володіє часткою у іншій юридичній особі як у разі володіння на підставі права власності, так і у разі, якщо право власності на відповідну частку юридично належить іншим особам, які діють в інтересах першої особи.

393.1.5. Особа вважається такою, яка володіє часткою у іншій юридичній особі, також у разі, якщо перша особа є засновником трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка у юридичній особі.

393.1.5.1. Засновник трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка у юридичній особі, не вважається таким, що володіє цією часткою, якщо додержуються одночасно такі умови:

а) така особа не має права отримувати прямо або опосередковано прибуток (дохід) трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи;

б) така особа не має права розпоряджатися прямо або опосередковано прибутком (доходом) трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи;

в) така особа не зберігає право вимагати повернення майна, що входить до активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, як протягом дії зазначеного трасту, фонду, установи, іншого утворення, так і у разі їх ліквідації (припинення);

г) така особа не здійснює фактичний контроль над трастом, фондом, установою, іншим утворенням у сенсі, передбаченому п.п. 393.1.6. цього Кодексу.

393.1.5.2. Особа, яка не є засновником трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, до активів якого входить зазначена частка у юридичній особі, вважається такою, що володіє цією часткою, у разі додержання хоча б однієї умови:

а) така особа має (юридично або фактично) право на дохід (прибуток) трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи;

б) така особа має (юридично або фактично) право розпоряджатись майном, що входить до активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи;

в) така особа має право отримання майна, що входить до активів трасту, фонду, установи, іншого утворення у разі їх ліквідації (припинення);

г) така особа здійснює фактичний контроль над трастом, фондом, установою, іншим утворенням у сенсі, передбаченому п.п. 393.1.6. цього Кодексу.

393.1.6. Особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над іншою юридичною особою, у разі, якщо перша зазначена особа має можливість здійснювати суттєвий вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладання угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності, незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Про наявність можливості здійснювати суттєвий вплив на бізнес-рішення юридичної особи свідчать, зокрема, такі ознаки:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладання правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені іноземної компанії, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою фактичного контролю над банківськими рахунками юридичної особи, шляхом наявності можливості здійснювати операції за цими рахунками або блокувати операції за рахунками;

ґ) зазначення особи в якості бенефіціару (фактичного вигодонабувача) під час відкриття рахунків іноземної компанії;

д) інші факти, які свідчать про фактичну залежність дій іноземної юридичної особи щодо укладання угод, розпорядження активами, продовження чи припинення діяльності, від рішень зазначеної особи.

Фізична особа – резидент може самостійно визнати себе такою, що контролює юридичну особу. В іншому разі, поки не доведено інше, для цілей цієї статті вважається, що фізична особа – резидент, не здійснює контролю над іноземною юридичною особою.

У разі винесення контролюючим органом рішення про визнання фізичної особи такою, що фактично контролює іноземну компанію, та про донарахування податку та/або штрафних санкцій (пені), фізична особа має право оскаржити відповідне рішення в адміністративному або судовому порядку, передбаченому цим Кодексом. При цьому під час такого адміністративного або судового розгляду, контрлюючий орган зобов’язаний довести, що зазначена фізична особа – резидент здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

393.2. Платники податку на прибуток КІК та визначення об’єкту оподаткування

393.2.1. Платником податку стосовно прибутку КІК є фізична особа – резидент України (надалі – контролююча особа), яка:

а) володіє не менше ніж 50% часткою у іноземній юридичній особі, або

б) володіє не менш ніж 10% часткою у іноземній юридичній особі, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України володіють частками у іноземній юридичній особі, які у сукупності становлять не менше ніж 50%;

в) фактично здійснює контроль над іноземною юридичною особою.

393.2.2. Об’єктом оподаткування контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна  частці, якою вона володіє або контролює, яка обраховується відповідно до правил, визначених цією статтею. Зазначена частина прибутку включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи із податку на доходи фізичних осіб в порядку, визначеному п.п. 170.13 цього Кодексу.

393.3. Порядок обчислення скоригованого прибутку КІК, що підлягає оподаткуванню в Україні

393.3.1. Для цілей цієї статті скоригованим прибутком КІК визнається розмір прибутку КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за календарний рік відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються у відповідній іноземній юрисдикції.

У випадку, якщо згідно із законодавством місцезнаходження (реєстрації) КІК не передбачено обов’язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності КІК відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансова звітність КІК повинна в обов’язковому порядку підтверджуватись письмовим висновком аудиторської компанії, що має право на проведення аудиту фінансової звітності у відповідній юрисдикції, який не має містити відмови у наданні висновку або негативного висновку аудитора.

393.3.2. При розрахунку скоригованого прибутку КІК здійснюються наступні коригування:

393.3.2.1. Фінансовий результат від операцій КІК із цінними паперами, іншими корпоративними правами, деривативами, розраховується КІК окремо за кожним окремим цінним папером, корпоративним правом та деривативом.  При цьому збитки звітного періоду, визнані за кожним таким окремим фінансовим інструментом, зменшують фінансовий результат виключно від цього фінансового інструменту у поточному або наступному звітному періоді.

393.3.2.2. Витрати КІК від уцінки необоротних активів (основних фондів та нематеріальних активів) визнаються виключно в момент реалізації (відчуження) зазначених необоротних активів, або у разі проведення дооцінки таких необоротних активів в межах суми проведеної дооцінки.

393.3.2.3. Витрати КІК на нарахування процентів за борговими зобов’язаннями на користь пов’язаних осіб – нерезидентів, а також нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, враховуються у сумі, що не перевищує 30% фінансового результату КІК від операційної діяльності, збільшеного на суму фінансових витрат та амортизації.

Під час обрахунку прибутку КІК не враховуються витрати на формування резервів за борговими зобов’язаннями, іншою дебіторською заборгованістю, а також доходи від розформування зазначених резервів.

Витрати на списання безнадійної заборгованості враховуються виключно у випадку, якщо така заборгованість відповідає ознакам, передбаченим п.п. 14.1.11 цього Кодексу.

393.3.2.4. Доходи і витрати КІК за операціями із нерезидентами – пов’язаними особами, а також нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, мають визначатись виходячи із принципу «витягнутої руки».

У разі, якщо доходи КІК за такими операціями нижче рівня доходів, розрахованих за принципом «витягнутої руки» відповідно до правил, встановлених статтею 39 цього Кодексу, доходи КІК збільшується на зазначену різницю

У разі, якщо витрати КІК за такими операціями вище рівня витрат розрахованих за принципом «витягнутої руки» відповідно до правил, встановлених статтею 39 цього Кодексу, фінансовий результат КІК збільшується на зазначену різницю.

Податкові органи можуть зобов’язати контролюючу особу надати документацію із трансфертного ціноутворення, складену відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу, щодо операцій КІК із будь-якою особою, зазначеною в цьому підпункті, у разі, якщо загальний обсяг операцій КІК із цією особою перевищує 5 млн. гривень за календарний рік. Зазначена документація, разом із первинними документами КІК, має бути подана протягом 2 місяців.

У разі, якщо контролююча особа не подає таку документацію та/або первинні документи, податкові органи можуть збільшити прибуток КІК до оподаткування на 30% вартості доходів або витрат, щодо яких не було подано документацію та/або первинні документи.

У разі, якщо податковий орган встановлює невідповідність поданої документації вимогам статті 39 цього Кодексу, податковий орган має право самостійно визначити рівень доходів та витрат КІК за зазначеними в цьому підпункті операціями відповідно до вимог статті 39 цього Кодексу, та відповідним чином збільшити прибуток КІК до оподаткування.

Платник податку зазначає у Звіті із КІК, що подається відповідно до вимог п.п. 393.3.4. цього Кодексу, перелік операцій із нерезидентами – пов’язаними особами, а також нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

393.3.2.5. Під час обчислення скоригованого прибутку КІК не враховуються будь-які витрати, не пов’язані із господарською діяльністю КІК, або витрати, щодо яких відсутні первинні документи, що дозволяють встановити зв’язок цих витрат із господарською діяльністю КІК.

393.3.2.6. У разі, якщо КІК володіє часткою в іншої іноземній юридичній особі, яка визнається КІК для тієї самої фізичної особи – резидента, під час обчислення скоригованого прибутку КІК не враховуються дивіденди, отримані КІК від такої іншої іноземної юридичної особи, за винятком дивідендів, зазначених в п.п. 393.3.2.8 цієї статті.

393.3.2.7. У разі, якщо КІК прямо або опосередковано володіє частками в юридичних особах, зареєстрованих в Україні, прибуток у вигляді дивідендів, отриманих від таких часток, визначається окремо, і підлягає оподаткуванню у контролюючої особи за правилами, встановленими п. 170.13 цього Кодексу.

393.3.2.8. Скоригований прибуток кожної КІК визначається окремо. У разі, якщо скоригований прибуток КІК має від’ємне значення, такий збиток, не зменшує прибуток до оподаткування інших КІК, однак можуть бути враховані у зменшення скоригованих прибутків цієї самої КІК у майбутніх звітних роках.

393.3.2.9. Скоригований прибуток КІК, визначений за даними фінансової звітності, складеній в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню відповідно до курсу  гривні до такої іноземної валюти, встановленому НБУ станом на 31 грудня звітного року.

393.3.2.10. Контролююча особа самостійно здійснює розрахунок скоригованого прибутку кожної КІК на підставі фінансової звітності КІК, застосовуючи коригування, передбачені цим підпунктом, та визначає частку скоригованого прибутку, що підлягає оподаткуванню в Україні, пропорційно частці у цій КІК, якою вона володіє.

393.3.2.11. У разі, якщо під час проведення перевірки податковий орган встановлює, що контролююча особа розрахувала скоригований прибуток КІК до оподаткування із порушенням вимог цієї статті, податковий орган здійснює перерахунок прибутку КІК до оподаткування відповідно до вимог цієї статті.

393.4. Звільнення від оподаткування прибутку КІК

393.4.1. Частка скоригованого прибутку КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи за додержання одночасно таких умов:

а) КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за ставку податку на прибуток підприємств в Україні або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, та

б) частка пасивних доходів КІК становить не більше ніж 25% загальної суми доходів КІК із всіх джерел, та

в) між Україною та юрисдикцію реєстрації (розташування) КІК укладено діючий договір про усунення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та

г) зазначена юрисдикція не входить до переліку держав (територій) у державах (територій), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

Для цілей цієї статті ефективна ставка податку на прибуток розраховується шляхом ділення суми витрат із податку на прибуток на суму прибутку до оподаткування за даними фінансової звітності за відповідний календарний рік, та множення на 100%.

393.4.2. Прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу контролюючої особи також у разі, коли така КІК є неприбутковою організацією, яка відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції не розподіляє доходи на користь її засновників (учасників).

393.5. Складення та подання звіту про КІК та повідомлень про набуття або припинення участі у КІК

393.5.1. Для цілей податкового контролю за доходами КІК звітним періодом є календарний рік.

393.5.2. Контролюючі особи  зобов’язані подавати звіт про КІК центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, року одночасно із поданням декларації із податку на доходи фізичних осіб за відповідний календарний рік, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

До звіту про КІК включаються відомості про кожну КІК, частка або фактичний контроль у який належить контролюючий особі станом на останній день звітного року.

До звіту в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, аудиторського висновку, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний рік.

393.5.2. Форма звіту про КІК встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У звіті із КІК зазначаються:

а) найменування КІК, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (у випадку наявності), номери державної реєстрації;

 

б) розмір частки платника податку – контролюючої в КІК;

 

в) структура володіння часткою в КІК у разі опосередкованого володіння;

 

г) інформація про розмір виручки КІК від певних видів діяльності, прибутку від операційної діяльності та від фінансової діяльності, прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;

 

ґ) розрахунок скоригованого прибутку КІК відповідно до вимог цієї статті, та його частки, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;

 

д) інформація про підстави звільнення прибутку КІК від оподаткування відповідно до положень цієї статті;

 

е) суми прибутку від дивідендів, отриманих КІК безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;

 

є) суми прибутку КІК, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;

 

ж) перелік операцій КІК із нерезидентами – пов’язаними особами, а також нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у підпункті 39.2.1.2 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу.

 

з) штатний розклад КІК (за наявності), перелік її працівників станом на кінець звітного року, та інші відомості, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

 

393.5.3. У разі, якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання та проведення фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати подачі декларації із податку на доходи фізичних осіб, така особа подає звіт про КІК за скороченою формою. У звіті за скороченою формою мають міститись лише відомості, передбачені п.п. «а» – «в» п.п. 393.5.2. цього Кодексу.

Контролююча особа забезпечує подання повного звіту про КІК до кінця календарного року, що слідує за звітним. У разі, якщо відповідно до повного звіту про КІК, поданого до кінця року, наступного за звітним, контролююча особа має включити до загального оподатковуваного доходу прибуток КІК, така особа подає уточнення до декларації із податку на доходи фізичних осіб, при цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

 

393.5.4. Контролююча особа зобов’язана повідомити податковий орган:

 

про кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки або фактичного контролю у КІК (у тому числі у зв’язку із придбанням частки, або заснуванням КІК);

про кожне відчуження частки або припинення фактичного контролю у КІК (у тому числі у зв’язку із продажем частки або ліквідацією КІК).

 

Повідомлення надсилається протягом 30 днів із такого набуття або відчуження (припинення). Форма і порядок такого повідомлення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

 

39.6. Податковий контроль за додержанням правил КІК

 

393.6.1. Центральний органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, має право направити платнику податків запит про надання додаткових пояснень стосовно КІК, якщо є податкова інформація, про те, що:

 

а) платник податків є контролюючою особою КІК  та не подав звіт про КІК; та/або

б) відомості, зазначені платником податків у звіті про КІК, не відповідають дійсності або містять помилки.

 

393.6.2. На запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, платник податків протягом місяця з дня отримання запиту зобов’язаний надати відповідь з поясненням фактів, викладених в такому запиті з належним чином засвідченими копіями відповідних документів.

 

39.6.3. У разі, якщо будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа виявив факти, що свідчать про володіння фізичною особою – резидентом часткою у іноземній юридичній особі, такий орган, банк або фінансова установа надсилає повідомлення про це центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Повідомлення надсилається засобами електронного зв’язку не пізніше 5 робочих днів із дня виявлення зазначених фактів.

 

393.6.4  Перевірка КІК та/або контролюючої особи проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

 

393.6.4.1.  Підставами для перевірки контролюючої особи є:

 

а) отримання податковим органом податкової інформації, що свідчить про неподання платником податків або подання з порушенням вимог статті 393 звіту про КІК;

б) ненадання контролюючому органу відповіді згідно з пунктом 393.10.4.

 

393.6.4.2. Порядок проведення перевірки контролюючої особи КІК встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

 

393.6.4.3. Під час проведення перевірки контролююча особа зобов’язана забезпечити надання податковому органу за його запитом первинних документів щодо окремих або всіх операцій КІК. Документи подаються протягом місяця із дати отримання платником податку відповідного запиту в оригіналах або (за згодою податкового органу) в засвідчених копіях. У разі подання документів англійською мовою, переклад на українську мову не вимагається.

У разі необхідності отримання додаткових документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій під час проведення перевірки, вони надаються платником податків протягом 15 днів з дати отримання додаткового запиту контролюючого органу.

 

393.6.4.4. Контролюючий орган не має права проводити більше однієї перевірки контролюючої особи КІК протягом календарного року.

 

393.6.4.5. Проведення перевірки контролюючої особи КІК не перешкоджає проведенню перевірок, визначених статтею 75 цього Кодексу.

 

393.6.4.6. Строк проведення перевірки контролюючої особи КІК обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення довідки (акта) про проведення такої перевірки. Тривалість перевірки контролюючої особи КІК не повинна перевищувати 6 місяців.

У разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів, необхідних для дослідження відповідності умов дяльності КІК та/або контролюючої особи КІК, строк проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може бути продовжений на строк, що не перевищує 12 місяців.

 

393.6.4.7. Посадові особи податкового органу, які проводять перевірку додержання правил КІК, мають право надіслати особам, які є сторонами операцій іноземної юридичної особи та/або іншими учасниками іноземної юридичної особи, запит про надання документів (інформації) та/або провести зустрічну звірку в порядку, передбаченому статтею 73 цього Кодексу, та/або провести опитування посадових осіб або інших працівників іноземної особи та/або пов’язаних із нею юридичних осіб.

Платник податків зобов’язаний забезпечити можливість посадовим особам, які проводять перевірку контролюючої особи, провести опитування відповідних посадових осіб або працівників.

 

393.6.4.8. Результати перевірки контролюючої особи оформляються у формі акта (довідки), що складається у двох примірниках, підписується посадовими особами, які проводили перевірку та платником податків або його представником.

Форма акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи та вимоги до його (її) складення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У разі відмови платника податків або його представника від підписання акта (довідки) про результати перевірки контролюючої особи посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

Акт (довідка) перевірки контролюючої особи повинен бути вручений протягом двох робочих днів з дати його складення платнику податків, щодо якого проводилася перевірка, або його представнику під розписку.

 

393.6.4.9. У разі незгоди платника податків або його представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом 30 днів з дня отримання акта. При цьому платник податків має право подати разом із запереченнями або в погоджений строк документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень.

Такі заперечення розглядаються протягом 30 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

 

393.6.4.10. Прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контролюючої особи КІК здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу, але не раніше закінчення терміну для надання платником заперечень, визначеного підпунктом 393.12.14 цього пункту.

 

393.6.4.11. Оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контролюючої особи КІК, здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу.

 

  1. Статтю 170 доповнити пунктом 170.13 наступного змісту:

 

«170.13. Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній

 

170.13.1. Платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо КІК, зобов’язаний визначити частину прибутку КІК відповідно до положень статті 393 цього Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

 

170.13.2. У разі, якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння КІК), застосовуються наступні правила:

 

170.13.2.1. У разі отримання контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації, до такого фактично отриманого доходу застосовується ставка податку:

 

у разі отримання доходу на рахунок в уповноваженому банку України – визначена п.п. 167.2 цього Кодексу;

 

в інших випадках –  визначена п.п. 167.1 цього Кодексу.

 

При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання звіту про КІК.

 

170.13.2.2. У разі отримання контролюючою особою прибутку КІК (його частини) на рахунок в уповноваженому банку України після подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації, але до закінчення календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку, визначеної п.п. 167.2 цього Кодексу. Контролююча особа – резидент України, має право подати уточнену річну декларацію із податку на доходи фізичних осіб, що відображає результати такого перерахунку.

 

170.13.2.3. У разі отримання контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації, після закінчення календарного року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу у календарному році, в якому вона фактично отримана.

 

170.13.2.4. Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті із прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму податку на прибуток підприємств, фактично сплаченого КІК у відповідній іноземній юрисдикції. Сума такого податку визначається як загальна сума податку, яка була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного періоду, пропорційна частці контролюючої особи у такий КІК, відображеній у звіті про КІК.

 

170.13.2.5. Сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 393.3.2.7. цього Кодексу, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою. Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи і підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.п. 167.2 цього Кодексу.

При цьому така сума не враховуються під час визначення частини прибутку КІК, яка підлягає оподаткуванню відповідно до 170.13.1 цього Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи.

 

170.13.2.6. У разі, якщо контролююча особа отримає доходи від продажу, іншого відчуження частки у КІК або у разі ліквідації КІК чи повернення внеску (частини майна) КІК після закінчення звітного року, та зазначені доходи відображаються під час розрахунку інвестиційного прибутку контролюючої особи відповідно до п. 170.2 цього Кодексу за звітний рік, контролююча особа зменшує на суму таких доходів суму скоригованого прибутку КІК, що підлягає включенню  до загального оподатковуваного доходу, до досягнення нульового значення.»

 

  1. 3. Статтю 120 доповнити пунктом 120.4 наступного змісту:

 

“120.4. Неподання платником податків – контролюючою особою звіту про КІК тягне за собою накладення штрафу у розмірі 1000 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Невключення до такого звіту інформації про всі наявні КІК та/або невключення інформації про всі доходи та прибутки КІК, нараховані протягом звітного періоду відповідно до вимог статті 393 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 3 відсотків суми операцій КІК або 25 відсотків скоригованого оподаткованого прибутку КІК за відповідний рік, не відображених в звіті, в залежності від того, яке із наведених значень є вищою.

Неповідомлення про набуття або припинення участі або контролю у КІК відповідно до положень, передбачених п.п. 393.5.4. цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 500 розмірів  мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Неподання контролюючою особою документації із ТЦО, інших первинних  документів КІК, на запит податкового органу у випадках, передбачених статтею 393 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у розмірі 10 відсотків від суми операцій КІК, щодо яких не було подано документацію та/або первинні документи.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про КІК та підтверджувальних документів, передбачених статтею 393 цього Кодексу”.

 

 

IІ. Прикінцеві положення.

  1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування.
  2. Встановлюються наступні особливості застосування положень про оподаткування прибутку КІК протягом 2016 та 2017 звітного року:

2.1. На фізичних осіб – резидентів України, які визнаються контролюючими особами щодо КІК станом на 31 грудня 2016 року, покладається обов’язок щодо подання звіту про КІК за 2016 звітний рік. Звіт про КІК має містити відомості, передбачені статтею 39 цього Кодексу. За неподання звіту про КІК або не включення необхідних відомостей до звіту застосовується відповідальність, передбачена п. 120.4 цього Кодексу.

При цьому контролююча особа звільняється від обов’язку щодо включення прибутку КІК за 2016 рік до загального оподатковуваного доходу, що відображається у річній податковій декларації.

2.2. Підпункт «б» підпункту 393.1.2. цього Кодексу застосовується починаючи із 1 січня 2018 року.

2.3. У разі виявлення податковим органом порушень вимог цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку КІК за результатами 2017 звітного року, штрафні санкції та пеня не застосовуються.

2.4. У разі, якщо контролююча особа припиняє участь або контроль у КІК (у тому числі шляхом її ліквідації) після набуття чинності цим законом, але до 31 грудня 2016 року, така особа подає повідомлення про припинення участі в КІК відповідно до положень статті 39 цього Кодексу.

  1. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

 

Коментарі
kazmetal l.com