ЯК ОТРИМАТИ ЗЕМЛЮ У ВЛАСНІСТЬ

Відповідно до вимог Земельного кодексу України (п. б ч. 1 ст. 81) кожен громадянин має право отримати у власність земельні ділянки шляхом їх безоплатної передачі  із земель державної і комунальної власності.  Що для цього необхідно зробити розповідає начальник відділу загальної юридичної практики LEXLIGA Law Firm Ольга ВОЛКОВИЧ.

На земельну ділянку якого розміру можна розраховувати?

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України  громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у таких розмірах:

– для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
– для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара;
-для ведення садівництва – не більше 0,12 гектара;
– для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектара, в селищах – не більше 0,15 гектара, в містах – не більше 0,10 гектара;
– для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектара;
– для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 0,01 гектара.
Необхідно зазначити, що законодавством встановлені певні обмеження у правах набуття права власності на земельні ділянки.

Зокрема, ч.4 ст. 116 Земельного кодексу України передбачає однократне безоплатне отримання земельних ділянок у власність громадян у межах визначених норм по кожному виду користування («Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання».

Це означає, що кожен громадянин має право отримати у приватну власність 6 земельних ділянок різного цільового призначення (згідно з переліком ст. 121 ЗКУ).

Водночас, у разі отримання безоплатно земельної ділянки, наприклад, для ведення садівництва у розмірі 0,10 гектара (законодавством закріплено максимально 0,12 гектара), Ви не зможете у майбутньому отримати решту (інші 0,02 гектара).

Які дії мають передувати факту підтвердження права власності на земельну ділянку?
1.  Для того, щоб набути право власності на земельну ділянку шляхом її безоплатної приватизації, вона повинна бути вільною (не мати власників). Для цього необхідно зв’язатися з органом, уповноваженим розпоряджатися земельними ділянками державної або комунальної власності, із заявою про безоплатне надання земельної ділянки у власність.

Таким органом щодо земель комунальної власності, розташованих в межах населених пунктів, є відповідна сільська, селищна, міська рада, а щодо земель державної власності, які, знаходяться за межами населених пунктів, є:

– при наданні земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства – Головне управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області,

– при наданні земельних ділянок в інших випадках – райдержадміністрація.
До клопотання Ви повинні додати:

– викопіювання з кадастрової карти (плану) (його можна замовити в районному (міському) управлінні земельних ресурсів) або інші графічні матеріали, на яких слід відзначити бажане місце розташування земельної ділянки;
– погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);

– копію документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України).

За результатами розгляду Вашого звернення, уповноважений орган повинен прийняти рішення про надання Вам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовити у його наданні.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади має бути прийнято в місячний термін!

У разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 ЗКУ, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. (абз. 3 ч. 3 ст. 123 ЗКУ).

Необхідно звернути увагу на те, що рішення про відмову у наданні Вам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивованим. Підставами відмови відповідно до ст. 118 ЗКУ можуть бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Цей перелік є вичерпним. В інших випадках відмова є протиправною та матиме наслідки для посадових осіб, які відмовили у наданні зазначеного вище дозволу.

  1. Замовлення в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Варіанти пошуку такої організації:
– звернутися до сусідів чи знайомих, які вже оформили документи на землю;

– звернутися до місцевої ради – як правило, на території сільської чи міської ради працюють кілька землевпорядних організацій;
– звернутися в районний (міський) відділ (управління) Держгеокадастру України і дізнатися, які організації працюють на території Вашого району або населеного пункту;

– скористатися мережею інтернет.

Зверніть увагу, що виконавцем робіт у вибраній Вами землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру за адресою: http://land.gov.ua/ (підрозділ «Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» розділу «Ліцензування й сертифікація»).

Без наявності такого сертифікату у виконавця робіт проект землеустрою буде вважатися недійсним і державної реєстрації земельної ділянки здійснено не буде.
Крім цього, складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки. Якщо необхідно, землевпорядник встановить прикордонні знаки. Це необхідно для того, щоб внести відомості про Вашу земельну ділянку до Державного земельного кадастру. Надалі це дозволить, при необхідності, відновлювати кордони Вашої ділянки і краще захистити Ваше право на землю.

  1. Укладаємо відповідний договір із землевпорядною організацією. Будьте уважні при укладенні договору! Обов’язково прочитайте його проект, а якщо якісь з його умов Вам незрозумілі – зверніться до юристів.

Необхідно звернути увагу на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! Вони згідно із законодавством не можуть перевищувати 6 місяців.

  1. Далі роботи починає виконувати землевпорядна організація (виконання геодезичних робіт, розробляє проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в строки, встановлені договором). Межі земельної ділянки, при необхідності, повинні бути закріплені межовими знаками встановленого зразка. Проект землеустрою складається у паперовій формі та у формі електронного документа.

Увага!
На випадок виникнення можливих спорів бажано отримати  від землевпорядної організації примірник виготовленої землевпорядної документації в паперовій формі. У випадку виникнення спору щодо меж земельної ділянки в суді такий документ буде служити доказом.
Важливо знати!

ЗКУ встановлює обов’язковість погодження меж земельної ділянки з власниками і користувачами суміжних ділянок при проведенні кадастрових зйомок. Однак це не означає, що сусід може безпідставно відмовити в такому погодженні, вимагаючи перенесення кордону на свою користь. Всі свої вимоги він має аргументувати і підтвердити.

Згідно з вимогами чинного земельного законодавства проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню компетентними органами відповідно до ст. 186-1 ЗКУ, які зобов’язані протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту чи копії проекту землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні.

          Увага! Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою може бути лише невідповідність положень проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (ч. 5-7 ст. 186-1 ЗКУ ).

Зауважте, що при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки заборонено вимагати додаткові матеріали та документи, а також проводити будь-які обстеження, експертизи та роботи.

Вичерпний перелік документів до проекту землеустрою визначений ст. 50 Закону України «Про землеустрій»:

  • завдання на розроблення проекту землеустрою;
  • пояснювальна записка;
  • копія клопотання  (заяви) про надання дозволу на розроблення
    проекту  землеустрою  щодо  відведення  земельної  ділянки (у разі
    формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
  • рішення Верховної  Ради  Автономної  Республіки  Крим,  Ради
    міністрів   Автономної   Республіки   Крим,   відповідного  органу
    виконавчої  влади  або органу місцевого самоврядування про надання дозволу   на   розроблення  проекту  землеустрою  щодо  відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
  • письмова згода  землевласника (землекористувача), засвідчена
    нотаріально   (у  разі  викупу  (вилучення)  земельної  ділянки  в
    порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
  • довідка з  державної  статистичної  звітності  про наявність
    земель  та  розподіл  їх за власниками земель, землекористувачами,
    угіддями;
  • матеріали геодезичних    вишукувань   та   землевпорядного
    проектування (у разі формування земельної ділянки);
  • відомості про  обчислення  площі  земельної  ділянки (у разі
    формування земельної ділянки);
  • копії правовстановлюючих  документів  на  об’єкти нерухомого
    майна  для  об’єктів  будівництва  III-V категорії складності, які
    розташовані  на земельній ділянці;
  • розрахунок розміру    втрат    сільськогосподарського   та
    лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
    – розрахунок     розміру    збитків    власників    землі    та
    землекористувачів (у випадках, передбачених законом);
  • акт приймання-передачі  межових знаків на зберігання (у разі
    формування земельної ділянки);
  • акт перенесення  в натуру (на місцевість) меж охоронних зон,
    зон  санітарної  охорони,  санітарно-захисних зон і зон особливого
    режиму  використання  земель  за  їх  наявності (у разі формування
    земельної ділянки);
  • перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
  • викопіювання з  кадастрової  карти (плану) або інші графічні
    матеріали,  на  яких зазначено бажане місце розташування земельної
    ділянки (у разі формування земельної ділянки);
  • кадастровий план земельної ділянки;
  • матеріали перенесення  меж  земельної  ділянки  в натуру (на
    місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
  • матеріали погодження проекту землеустрою.

У разі, якщо надання земельної ділянки планується здійснити за рахунок особливо цінних земель, земель лісового фонду, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягає обов’язковій експертизі, яка проводиться Держгеокадастром України.

  1. Далі слід звернутися до державного кадастрового реєстратора в територіальному (районному, міському) органі Держгеокадастру України із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки. Якщо інше не передбачено договором про розробку проекту, в цей орган має звертатися землевпорядна організація.
    До заяви додається:

– копія документа, що посвідчує особу;

– копія документа, що посвідчує повноваження діяти від Вашого імені (договір, довіреність);

– копія документа про присвоєння податкового номера;

– розроблений і погоджений уповноваженими органами проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в паперовому вигляді та у формі електронного документа, а у випадку, якщо за проектом проводилася державна експертиза – також оригінал позитивного висновку цієї експертизи;

– документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Згідно з постановою КМУ від 1 серпня 2011 року № 835, плата за проведення державної реєстрації земельної ділянки становить 65 грн.
6. Подана Вами заява протягом 14 днів розглядається державним кадастровим реєстратором територіального органу Держгеокадастру в районі (місті), за результатом чого, в разі, якщо подані документи складені правильно, а межі ділянки не порушують меж вже зареєстрованих ділянок, державний кадастровий реєстратор реєструє Вашу земельну ділянку в Державному земельному кадастрі і видає Вам Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера.

  1. Далі Ви повинні подати до органу, уповноваженого розпоряджатися земельною ділянкою, клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

До клопотання додаємо:

– екземпляр погодженого проекту;

– витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

  1. Орган, уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою, повинен прийняти у двотижневий строк з моменту отримання погодженого проекту рішення про затвердження проекту та надання її у власність.
  2. Отримавши вказане рішення, Ви звертаєтесь із відповідною заявою до державного реєстратора з вимогою зареєструвати право власності на отриману земельну ділянку. Відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус.

Строк проведення реєстраційних дій відповідно до вимог діючого законодавства може тривати від 2 годин до 5 днів, а розмір адміністративного збору  становить від 140 грн. до 6890 грн.

  1. За результатами проведення реєстраційних дій, рішення державного реєстратора у день його прийняття за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав розміщується на веб-порталі Мінюсту. Датою і часом державної реєстрації прав вважається дата і час реєстрації відповідної заяви, за результатом якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав. З цього часу Ваше право власності на земельну ділянку зареєстровано державою.

За бажанням Ви можете отримати рішення державного реєстратора у паперовому вигляді у формі інформаційної довідки (аркуш паперу формату А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.

 

Коментарі

kazmetal l.com