ЗАСІБ ДОСЯГНЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ

У країні все більше посилюється прагнення власників бізнесу, особливо це актуально в сфері агропромислового комплексу, єднатися в самодостатні незалежні об’єднання роботодавців, основним завданням котрих є захист інтересів виробників-аграріїв у переговорному процесі з соціальними партнерами. Саме про таке об’єднання в системі соціального діалогу розповідає народний депутат України, голова підкомітету з питань державної політики у сфері поводження з відходами Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, президент Федерації роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України Сергій ТРИГУБЕНКО.

Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України – це єдина репрезентативна організація з представництвами у 18 регіонах України. Основна місія організації – захист прав та законних інтересів членів (учасників, партнерів) Федерації у економічній, правовій, соціально-трудовій та інших сферах їх діяльності, представництві їх інтересів на національному, галузевому та місцевому рівнях. Сьогодні Федерація працює з великою кількістю міжнародних партнерів, вивчаючи їх досвід та адаптуючи найкращі світові моделі розвитку аграрної галузі до українських реалій.

Однією із запорук життєздатності й функціонування демократичної держави, в якій панує принцип верховенства права, є соціальна стабільність. Наша організація докладає  свій вагомий внесок в даному аспекті шляхом побудови ефективної моделі соціального діалогу в АПК на трипартивних засадах між роботодавцями, профспілками та владою. Варто наголосити, що важливим доробком на цьому шляху стало укладення Галузевої угоди на 2014-2016 роки між Мінагрополітики України, Всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців «Федерація роботодавців АПК та продовольства України» і Профспілкою працівників АПК України в сільському господарстві.

Федерація успішно консолідує та об’єднує всі організації роботодавців агропромислової галузі, бере безпосередню участь у розробці стратегії розвитку галузі, проектів нормативно-правової бази  галузі, у формуванні потреб галузі, що є основою обґрунтування бюджетних видатків, посилаючись на конкретні пропозиції учасників ринку, а також забезпечує підсилення галузевого формату підтримки діяльності безпосередньо учасників ринку в сенсі вирішення суттєвих та складних питань розвитку агропромислової галузі.

Одне із головних завдань ми вбачаємо у прямому та відкритому діалозі з владою та побудові конкретного механізму взаємодії. Саме завдяки такому механізму налагоджено прикладний соціальний діалог із профспілками на галузевому рівні, підписана тристороння галузева угода, яка є основою для роботи щодо наближення стандартів галузі до європейських.

Я сповнений почуттям гордості та вважаю нашим важливим доробком ініціативу щодо створення тристоронньої  галузевої соціально-економічної Ради при МінАПК, де сторони представлені на засадах паритетності. У цьому форматі для Федерації стало простішим, особливо в умовах децентралізації влади, вирішення таких важливих питань, як:

– розширення діапазону діалогу між аграрним бізнесом та профільними органами влади на всіх рівнях;

– посилення впливовості Федерації в країні завдяки зростанню інтересу аграріїв до єднання навколо неї та, в результаті, утворення нових її регіональних осередків та місцевих організацій;

–  в рамках соціального діалогу, посилення впливу Федерації на рішення Міністерства аграрної політики та продовольства України, а також профільних центральних органів виконавчої влади. Адже стан соціального діалогу, спроможність його учасників до компромісу в складних конфліктних ситуаціях характеризують стан громадянського суспільства.

У сфері праці соціальний діалог визначається як система колективних трудових відносин між працівниками (їх представниками), роботодавцями (їх представниками), органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими учасниками цих відносин, що засновані на взаємному врахуванні та узгодженні інтересів сторін (суб’єктів) при регулюванні трудових і пов’язаних з ними соціально-економічних відносин, а також при вирішенні трудових спорів.

Наше чітке переконання: соціальний діалог є важливим засобом для досягнення соціальної справедливості. У час глобальної економічної і фінансової кризи досягнення консенсусу між основними зацікавленими сторонами та їх демократична участь у пошуку рішень мають першочергову важливість.

Важливо відзначити, що з перших років незалежності в Україні ідеологія соціального партнерства визнана урядом, роботодавцями і профспілками. За цей період вибудовано цілісну систему діалогових відносин між ними, яка включає в себе законодавчу базу, різні інституційні органи та форми взаємодії в рамках тристороннього співробітництва.

Національні організації роботодавців та їх об’єднання у своїй діяльності керуються положеннями Законів України «Про організації роботодавців та їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» та «Про соціальний діалог в Україні», якими визначено правові засади організації та порядку ведення соціального діалогу в Україні з метою вироблення та реалізації державної соціальної і економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин та забезпечення підвищення рівня і якості життя громадян, соціальної стабільності в суспільстві.

Проте, оцінюючи реальний стан соціального діалогу в Україні, зумовлена роз’єднаністю національного бізнесу, монополізацією окремими об’єднаннями організацій роботодавців його представницьких повноважень у консультаціях з владою та фактично відсутністю соціальної відповідальності сторони роботодавців на національному рівні за наповнення державної скарбниці та забезпечення соціальних гарантій для населення, особливо на селі, а також виходячи з оцінки експертів, викладеної у Зверненні Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства щодо проекту Трудового кодексу України, щодо їх невідповідності окремим положенням Конституції України, Конвенції № 87 «Про свободу асоціації та захист права на організацію» стає нагально необхідність широкої публічної дискусії з цього приводу з метою приведення цих законодавчих актів до європейських стандартів.

Створення ефективного цивілізованого соціального діалогу між суб’єктами агропромислової галузі дозволить оперативно вирішувати низку складних питань, а також зблизити позиції всіх зацікавлених сторін. Особливого забарвлення це набуває з врахуванням європейських амбіцій України, що актуалізує, як мінімум, участь у переговорному процесі так званого третього сектору уже в форматі громадського діалогу.

Такий соціальний діалог дозволить не тільки вирішити ряд нагальних питань та неузгодженостей у сфері агропромислового комплексу нашої країни, а й зблизити позиції і прийняти необхідні рішення, враховуючи інтереси всіх працівників, роботодавців, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Ефективність соціального діалогу буде залежати від виконання зобов’язань одночасно всіма сторонами. Важливо, щоб під час соціального діалогу пропозиції сторін були розглянуті, а досягнуті домовленості – дотримані.

У свою чергу можу запевнити, що Федерація роботодавців агропромислового комплексу зробить все від неї залежне, щоб наш соціальний діалог сприяв швидкому розвитку галузі на всіх рівнях: від локального на рівні підприємства з національним.

 

ДОВІДКОВО:

на початку липня 2016 року в Брюсселі відбулося засідання Робочої групи 5 «Соціально-трудова політика та соціальний діалог» (РГ5) Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства (ФГС СхП), на якому Тригубенко Сергій Миколайович представляв Федерацію роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України.

У рамках засідання обговорювався стан реформування в економічній, соціальній та політичній сферах у партнерських країнах та приведення їх у відповідність до стандартів Ради Європи та Європейського Союзу.

РГ5  ФГС СхП “Соціально-трудова політика та соціальний діалог” була створена в листопаді 2012 року в ході четвертої зустрічі ФГС СхП у Стокгольмі. Це єдина Робоча група, організована без формалізації власної тематичної платформи за форматом інших робочих груп.

У той самий час, члени РГ5 виступають за створення Платформи 5, присвяченій соціальній політиці і політиці зайнятості.

РГ5 працює над:

  1. Соціальною політикою
  2. Ринками праці
  3. Соціальними правами
  4. Соціальним діалогом
  5. Соціально-економічними проблемами країн ВП
  6. Просуванням Європейських норм і Міжнародних стандартів, визначених у Хартії Європейського Союзу про основні права, Європейській соціальній хартії та в Міжнародній Організації Праці
  7. Підвищенням обізнаності громадянського суспільства в країнах Східного Партнерства про соціальний діалог і його реалізації в країнах ЄС.

Пріоритетні сфери діяльності РГ5:

  1. Трудова міграція і примусова праця
  2. Мультинаціональні підприємства
  3. Неформальна зайнятість

 

 

 

 

Коментарі
kazmetal l.com