Як чиновники оминають ProZorro

Нещодавно очільник Міністерства інфраструктури України Володимир Омелян повідомив про випадки саботування роботи ProZorro деякими посадовцями із Держ­агентства автомобільних доріг України (“Укравтодор”) і ПАТ “Укрзалізниця”. 

“Станом на сьогодні абсолютна більшість підприємств перейшли на систему ProZorro, але у нас є певні проблеми з окремими регіональними відділеннями Укравтодору і з Укрзалізницею. Це просто саботаж окремих персоналій”, – про це 16 серпня заявив Володимир Омелян. Також міністр зауважив, що тих чиновників, що протидіють ProZorro, очікує персональна відповідальність – їх звільнять.

Однак існують і інші механізми уникнення ProZorro. Із самих початків запровадження ProZorro і до сих пір найбільш очевидним шляхом обману системи є розрив угоди з переможцем, що запропонував найнижчу ціну.

Схема така – один із учасників тендеру подає небувало низьку ціну порівняно з конкурентами та виграє тендер. Згодом, за певних коректив, результати тендеру скасовуються і перемогу здобуває учасник із вищою ціною. Внаслідок таких дій замовник майже безперешкодно може віддати лот “своїм”.

Незалежні експерти також вважають, що одним із методів обману системи – є розмитий опис предмету покупки. Курйозний випадок трапився під час закупівлі Київським міським клінічним онкологічним центром швабр, було зазначено предмет закупівлі як “пристрій з утримувачем та насадкою”. В результаті зголосився на даний тендер лише один учасник і було придбано 50 швабр із загальною вартістю 123 тисячі гривень (вартість однієї такої швабри – 2,5 тисячі гривень). Максим Нефьодов, заступник міністра економічного розвитку та торгівлі України, повідомив на своїй сторінці у Facebook, що не вважає подібні маніпулювання закупівлями “в обхід” системи – адже, на його думку, все одно – все прозоро, усі мали змогу побачити, що відбулось.

Ще однією схемою обману системи є прописування замовником вимог під “свого” постачальника, знижуючи тим самим конкурентоздатність інших.

Однак не все так погано – присутні також механізми контролю ProZorro. Що не менш важливо так це запровадження системи оскарження з обох сторін – можна подати скаргу на результати торгів, яку обов’язково розгляне незалежна ні від бізнесу, ні від держави комісія. Також для журналістів та усіх зацікавлених осіб проводяться спеціальні тренінги як працювати з системою – що поширює контроль громадянським суспільством. До того ж, сама система відсіює компанії, що на поперед­ніх етапах були запримічені у корупційних скандалах.

Не варто забувати, що ProZorro це лише інструмент для проведення публічних закупівель, тому системі не властиво переглядати, яким способом замовник організовує торги та що в нього закладено в бюджеті.

Максим Нефьодов минулого тижня повідомив в ефірі “5 каналу”, що на сьогодні до електронної системи приєднались майже 8 тис. замовників (це більш ніж 90% всіх державних закупівель) і 25 тис. постачальників. Саме завдяки цій площадці державі вдалось заощадити 2,9 млрд гривень бюджетних коштів. Однак, за словами заступника міністра економічного розвитку та торгівлі України, не так важлива економія коштів, як створення умов конкурентоспроможності.

Хоча система не є довершеною, приємно вже те, що вона постійно вдосконалюється. Навіть у найбільш розвинутих країнах світу ми можемо віднайти багато прикладів маніпулювання з держзакупівлями. Тому на перших порах ми неминуче будемо припускатися  певних прорахунків, однак ці неприємні нюанси можуть конвертуватися у корисний досвід. Перші успіхи не можна назвати запаморочливими, однак  вони вселяють обережний оптимізм щодо ефективної протидії корупції.

Джерело: lvivpost.net

Коментарі
kazmetal l.com