Податкові канікули на п’ять років: навіщо і для кого?

У кінці минулого тижня міністр фінансів Олександр Данилюк представив Комітетові з питань податкової та митної політики Верховної Ради робочу версію пакету змін до Податкового кодексу України.

Фінальну версію документу планується подати в Кабмін до кінця вересня. Коли ж конкретний законопроект буде зареєстрований у парламенті – невідомо, тим більше, неможливо прогнозувати, коли відбудеться його розгляд у сесійній залі. Поки що справджуються найбільш песимістичні прогнози, незручні ані для бізнесу, ані для податківців – “під ялинку”, тобто в останні дні грудня.

Головною метою законопроекту міністерство називає зменшення можливостей маніпуляцій у ДФС та, відповідно, тиску на бізнес, а також спрощення адміністрування податків. Також Мінфін робить наголос на податкових канікулах на п’ять років для новоствореного малого бізнесу – мабуть, це має привабити депутатів та ЗМІ.

Більшість із цих пунктів дійсно відображені в робочих версіях законопроекту, а от остання ініціатива настільки свіжа, що поки існує лише у вигляді презентації. Тим не менш, пропоную подивитися на неї детальніше. Ось що наразі пропонується:

Податкові канікули для новостворених підприємств (на п’ять років). Новостворені підприємства отримують вибір, на якій системі краще працювати – на загальній в умовах канікул, чи на спрощеній зі сплатою єдиного податку“.

Також пропонують “звільнення від оподаткування податком на прибуток суб’єктів малого підприємництва, які відповідають певним критеріям“.

Не хочеться огульно критикувати Міністерство фінансів, адже більшість ідей Мінфіну, викладених в робочих версіях законопроекту, дійсно заслуговують на підтримку. Але всі ці “податкові канікули” наразі мають вигляд поганого експромту. Виникають питання: що Мінфін хоче стимулювати? Створення нових підприємств чи створення нових юридичних осіб? Яким саме “певним критеріям” мають ці підприємства відповідати?

Вся історія існування Податкового кодексу України каже, що подібні “інструменти стимулювання” на практиці призводять лише до створення податкових лазівок для вже існуючого бізнесу або нечесної конкуренції між старими і новими компаніями.

Таким чином Мінфін не спрощує, а ускладнює податкову систему в Україні. Більше того, чим більше винятків і пільг ми вводимо до Податкового кодексу, тим далі ми відходимо від єдиних ставок для всього бізнесу й унеможливлюємо впровадження таких прогресивних інструментів, як податок на розподілений прибуток, нещодавно введений в Естонії та Грузії. Саме податок на розподілений прибуток – це найкращий спосіб боротьби із зайвими податковими перевірками і, звичайно ж, для бізнесу він більш прийнятний. Однак цей податок може працювати тільки в разі, якщо по всій країні на всі види бізнесу буде встановлена однакова податкова ставка, як і пропонував Мінфін в минулому році.

Можливо також, що ідея “канікул” – спроба “забити” медіаполе позитивними новинами після гучного скандалу зі стипендіями. Але, на мою думку, найкраще, що може зараз зробити Мінфін,  – це не гратися в популізм, а провести кардинальне скорочення державних видатків, ввести пласку шкалу оподаткування та зменшити податки для всього бізнесу, який працює в Україні. Ефект від цих дій точно буде позитивним.

Мар’ян ЗАБЛОЦЬКИЙ

Коментарі
kazmetal l.com