Облікова ставка вниз, а де дешеві кредити

За півтора року облікова ставка НБУ знизилась майже вдвічі, але отримати кредит «на бізнес», а не на умовний «холодильник» досі неможливо. Чому?

Національний банк України затвердив рішення з 28 жовтня знизити облікову ставку з 15% до 14%. До цього облікова ставка теж регулярно знижувалася: з 16 вересня – до 15% з 15,5%. А з 29 липня – до 15,5% з 16,5%, з 24 червня – до 16,5% з 18%, з 27 травня – до 18% з 19%, а з 22 квітня – до 19% річних з 22%, на якому вона була встановлена з 25 вересня 2015 року. Останню Нацбанк знизив із 27% річних…

Це подавалося нам, як основна ознака фінансової стабільності в країні. Іншими словами НБУ у такий спосіб звітував: інфляцію приборкано! Але країна чекала і чекає не урочистих звітів, а реальних зрушень. З цим – проблеми: незважаючи на таке постійне, мов за розкладом, зниження облікової ставки, українські банки все ж не поспішають давати комерційні кредити бізнесу. Чому?

Банкам не ставка облікова потрібна, а стабільність

Ще Марк Твен казав, що банки – це типу людина, яка дає вам парасольку в ясну погоду і забирає її, коли починається дощ. Так от: некомфортний для бізнесу «дощ» не припинився. Відсутність стабільної економіки і гарантій, що кредити повернуть, тим паче з відсотками, і є першою причиною, чому банки не хочуть давати кредити.

Споживчі кредити, які бере населення на купівлю машин і різних там холодильників теж знаходяться у великій зоні ризику, тому що зараз немає стабільності ні з зарплатою, ні з валютою. Але для цих кредитів заставою є хоча б придбаний товар, і банки  їх все ж таки дають, щоб заробляти, хоч по мінімуму. А от комерційні кредити, при видачі яких треба ще  враховувати ризики від комерційної діяльності – це сьогодні майже непереборна проблема. Причина: дуже мало підприємств, які працюють настільки ефективно, що можуть заробляти прибуток та ще й віддавати відсотки за кредит. Про яку стабільність бізнесу можна говорити, коли й донині більше половини української економіки залишається в тіні і виплачують зарплату в конвертах. І ніхто, наприклад, поки що не знає, як позначиться на цьому бізнесі чергова (але чи остання?) спроба виправити ситуацію у цій сфері –  підйом мінімальної заробітної плати вдвічі, до 3200 гривень. І, нагадаємо, це рішення з’явилося і оформилось зненацька, в народі на таке кажуть «мов, Пилип з конопель», протягом одного дня, коли проект Держбюджету на наступний рік було і подано, і прийнято у 1 читанні.

Отже, банки не ризикують давати кредити навіть тим підприємцям, які показують нібито ефективну діяльність, та й навіть якщо всі цифри  підтверджуються, бо немає гарантії навіть на найближче майбутнє, що ця діяльність триватиме в такому ж масштабі та об’ємі і за тих же умов.

На чому банки заробляють

Усе ці ризики стримують банки. Вони зараз вбачають більше вигоди для себе в тому, щоб тримати гроші у валюті, можливо, в якихось іноземних банках, під відсотки, і це їм дає більше гарантії повернення. Наскільки це легально – інше питання. Але так вони змушують гроші хоч якось працювати.

Банки хочуть заробляти, отримувати відсотки від кредитів, але висока ступінь ризику їх затримує. Практика засвідчує: якщо буде стабільна економіка і почнеться стабільний розвиток, то навіть при достатньо високих  облікових ставках банки кредити даватимуть. Не ставка визначає давати чи не давати кредити, а саме стан економіки. І навіть якщо зараз НБУ знизить облікову ставку до 1%, є великі сумніви, що кредити масово підуть в економіку. Економіка нині у стані масштабної перебудови, оскільки міняється і політика держави, і податкова політика. І це не все, бо помінялася сама географія української економіки, порушилися старі зв’язки і почали формуватися нові, адже найкрупніший промисловий регіон зруйнований  війною, зросло безробіття тощо.

Стан економіки – це передусім соціально-політичне питання, і банки не можуть на нього не зважати.

Валерій Карєв, фінансовий експерт, Київ

Джерело: ukrinform.ua

 

Коментарі
kazmetal l.com