НАЦІОНАЛЬНИЙ БІЗНЕС НАЛАШТОВАНИЙ ВИВЕСТИ КРАЇНУ З КРИЗИ

Об’єднавши зусилля, залучивши владу до рівноправного партнерства з бізнесом, ми зможемо дати поштовх економічному розвитку, вивести країну з затяжної кризи, – вважає голова Антикризової ради громадських організацій, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій КІНАХ.

Якою є соціально-економічна ситуація в країні?  Виходячи з офіційної статистики, ВВП України за перше півріччя зріс на 0,1%. По суті зростання мінімальне,  зміни  в межах статистичної похибки. Експорт за 8 місяців поточного року знизився на 9%, при цьому  база минулого року,  була мінус 27- 28% по відношенню до 2014 р. На жаль, усі загрозливі тенденції скорочення експорту в умовах безпрецедентно низької платоспроможності внутрішнього ринку поглиблюються. Державний борг зростає. Станом на 30 серпня  державний борг України (гарантований в тому числі) склав 1 трлн. 708 млрд. грн., або $66,6 млрд. Це  дуже серйозно, особливо з урахуванням часткової реструктуризації  державного боргу, бо консервація економічної кризи стає  реальною.

Середня зарплата в Україні станом на серпень 2016 складає 5202 грн., а це – близько  $200. У той же час спостерігається безпрецедентне падіння платоспроможності  громадян  і внутрішнього ринку. Закони економіки діють незалежно від назви держави. Немає платоспроможного попиту – ніколи не буде стимулів для виробництва продукції, послуг, в тому числі для реінвестування. За соціальними  стандартами  Україна з урахуванням тарифів стала  однією  з найбідніших держав на євразійському континенті. Це не популістські заяви, а реалії. 80% населення України знаходиться на межі  бідності, а за стандартами ООН  межа бідності – це менше $150 доларів в місяць  на людину. Отже, маємо  величезні проблеми не тільки з точки зору рівня життя,  але і для ментальності людей, бо  в умовах боротьби  за виживання  про самовдосконалення, про високі моральні, ідеологічні  стандарти говорити марно. Генрі Форд  сказав,  що демократія починається,  коли людина  отримує  $15 на годину. У нас немає 15 грн. Це дуже серйозний ризик для  національної безпеки.

Опитування свідчать,  що тільки 1% українців вважають себе середнім класом. В  Польщі, Франції, Німеччині від 40 до 80% ВВП формує малий і середній бізнес, і відповідно від 40 до 80 % населення – це середній клас.

На цьому фоні дуже загрозливі тенденції втрати трудового потенціалу країни. Так, в Польщі в 2015р. працювало порядку 1 млн. громадян  з України, і за підсумками 2016 р. ця держава готова прийняти ще мільйон. Там середня заробітна плата наближається до тисячі євро. В Угорщині ухвалили  рішення  працевлаштувати  350 тис. українців. Аналогічно Словаччина та держави Балтії. В той же час Україна  за останні декілька років щорічно втрачає порядку 200 тис. населення (не з причин міграції). Це  друге місце з кінця   в світовому рейтингу. Останні – воюючі  держави  Центральної Африки.

Зростає криза управління. Раніше ми казали про  прояви деградації інститутів влади, кадрової політики, нині доводиться констатувати  кризу управління, за якою може настати  втрата контролю над процесами в країні. Треба  шукати рішення, і в тому числі через якість  діалогу,  який ми пропонуємо уряду,  парламенту, президенту. Сьогодні він потрібний не лише  для того, щоб разом формувати  розумні правила гри –  але щоб  через нашу  професійність, експертний потенціал  компенсувати відсутність необхідної професійності, досвіду в інститутах влади.  Тому наш  діалог набуває великої значущості.

Крім кризи управління, дається взнаки  відсутність стратегій і програм розвитку.  По суті,  в державі немає жодної програми,  яка відповідає своєму  статусу – має  законодавчо-нормативне забезпечення,  ресурси, терміни, відповідальних, супроводжується  моніторингом тощо. До речі, є важлива ініціатива – відкрити  постійний офіс українського бізнесу УСПП в Верховній Раді. З нею до УСПП звернулася група народних депутатів. Офіс призначений для постійних комунікацій, експертиз, просування проектів,  доведення їх до відповідних законодавчих рішень. Маю  надію, що це дасть шанс вирішувати проблеми промисловості більш ефективно.

Не можна не поважати працю селян: за 8 місяців в загальній структурі експорту продаж  продукції АПК склав  40,2%. Але її левова частка – напівфабрикати, як і  25-27% решта експорту є  руда, метал, тобто  сировина. Експорт товарів  з більш високою доданою вартістю  –  від 9 до 11%.

Наразі спостерігається  швидке погіршення структури  економіки. Ми  стрімко втрачаємо високотехнологічні,  наукоємні, з інтелектуальною складовою сектори промисловості. Під величезною загрозою знаходяться такі комплекси, як ракето-космічний, авіабудівний, транспортний, частково енергетичне машинобудування.  Немає жодного прикладу в світі, коли держава з сировинною структурою економіки була успішною, забезпечувала  високу якість життя своїх громадян. Необхідно максимально відновлювати промислову політику.  Без цього  Україна втратить   перспективу зайняти гідне місце в світовому розподілі праці.

У Європейській стратегії-2020 закладено фінансування науки – не менше ніж 3% ВВП, в той час як у  нас цей показник складає 0,7%. Це  означає,  що впливу науки на виробництво вже  немає. Величезна кількість вчених мігрувала за кордон, і тенденція втрати наукового потенціалу триває. Треба максимально протистояти  деіндустріалізації держави, інакше ми дуже швидко перетворимося в агросировинний придаток розвинутого світу.

В жалюгідному стані знаходиться легендарний «Південмаш». Зрозуміло, що 80% його ринку  формували замовлення з пострадянського простору, в першу чергу з Росії. Втрачені ринки і через війну на Сході.  Але чи була спроба урядовців хоча б порадитися щодо ситуації на підприємстві,  розглянути її в РНБОУ, бо це ж національна безпека?

Візьмемо авіабудування та суднобудування.  Зупинені всі суднобудівні заводи в Україні,  крім одного в Києві, який виробляє  катери. В рамках оборонного замовлення в корвет «Володимир Великий» на Чорноморському заводі вклали сотні мільйонів гривень, його готовність становила 17%. Нині він «заморожений».

Що ми робимо в цих умовах? Громадські організації, профспілки об’єднуються в питанні діалогу з владою.  Вже затверджена постанова КМУ з  створення Національного комітету промислового розвитку, який очолив прем’єр-міністр. Завдання Комітету- призупинити явище деіндустріалізації і вийти на параметри високого рівня промислового та індустріального розвитку.

10 листопада відбудеться з’їзд УСПП, в ході якого буде оприлюднена оновлена Антикризова програма спільних дій влади і бізнесу, до якої додали значну частку пропозицій з модернізації України, розроблену Федерацією роботодавців України. В цьому документі зібрано все краще,  що є в розробках громадських організацій та галузевих об’єднань. Антикризова програма поступово набуває вигляду  консолідованої позиції українського бізнесу – системної, багатопланової і актуальної.

Які ключові позиції цього документу? Перше: надзвичайно турбує  ситуація в банківській системі. Важливо,  щоб  дискусія щодо банків,  ролі і результатів діяльності НБУ ні в якому разі не перейшла в політичну площину. Було б доцільно в максимально стислий термін заслухати звіт НБУ перед  президентом, ВРУ,  урядом і діловою спільнотою.  Така доповідь буде максимально корисною для України та  збільшить довіру наших партнерів.

Друге: фіскальна система. Вже два роки поспіль, незважаючи на декларації президента, Національної  ради реформ,  податкова реформа зривається. Не тому, що нам не вистачає розуму чи інтелекту, тут має місце криза управління та відсутність сконсолідованих дій між гілками влади. В результаті на виході з’являються, нажаль, косметичні рішення, які не покращують, а іноді навіть погіршують ситуацію в податковій системі. Це неприпустимо, оскільки податкові механізми впливають  на життя кожної людини, кожного підприємця.

Ці  питання необхідно вирішити  вже до завершення поточного року. ВРУ  повинна прийняти зміни і доповнення до Податкового Кодексу. Реальному сектору економіки треба забезпечити  прозоре відшкодування   від’ємного сальдо ПДВ, повернути авансові платежі податку на прибуток, яких накопичено близько 1,5 млрд. грн., а це обігові кошти підприємств. Слід навести лад в системі електронного декларування ПДВ.

Третє: необхідно провести прискорену амортизацію, адже це дуже важливо з точки зору оновлення основних фондів,  введення стимулів для модернізації виробництв, започаткування діяльності індустріальних, технопарків.

Четверте: питання критичного імпорту. Немає жодної розвиненої країни, яка оподатковувала б високотехнологічне обладнання, необхідне для модернізації власної економіки, якщо воно не виробляється в державі. У нас для проекту  модернізації треба заплатити при розмитненні 20% ПДВ. Як таке можливо при височезному моральному  і фізичному  зносі основних фондів, а в цілому він складає  мінімум 60%,  по деяких сферах  доходить до 90%! Крім того, треба спростити, зробити прозорими митні процедури.

Необхідно домогтися  персональної відповідальності посадових осіб фіскальної, митної служби, які своїми діями наносять шкоду підприємствам.  Заморозили рахунок, зупинили  виробничу діяльність, доводять підприємство до банкрутства так, що власники вимушені  переносити своє виробництво в сусідню державу – нехай відповідають в межах завданих збитків.

П’яте. Обороно-промисловий комплекс. Нажаль, до сьогоднішнього дня у країни,  яка бореться з  агресором і вимушена захищати свою територіальну цілісність, немає   державних програм розвитку Збройних Сил та  обороно-промислового комплексу. Відсутні й  конкретні програми з  виробництва спецтехніки і зброї, які повинні бути взаємопов’язані з першими. Величезні ресурси, передбачені  воєнним бюджетом, ідуть на закупівлю комплектуючих по імпорту, ремонт, однак в країні немає чіткого бачення з  оборонного  замовлення. Його  потрібно затвердити мінімум на 3 роки,  бо це продукція з довготривалим циклом.  Це дуже серйозно могло б задіяти конструкторський, технологічний,  кадровий потенціал держави, зробити нашу армію справді міцною.

1 жовтня відбувся форум, який стосується розвитку підприємництва і створення робочих місць. Одним з учасників заходу був «Приватбанк», який розробив серйозну технологію мікрокредитування підприємців – фізичних осіб і представників малого бізнесу. Вже є результати, на цій основі створено біля 80 тис. робочих місць. Важливо  розповсюдити  цей досвід всією  державою,  залучити місцеві органи влади, адже трудова міграція – це величезна загроза для майбутнього трудового потенціалу України.  Світовий  досвід  підтверджує, що неможливо бути щасливим в бідній державі. Детально Антикризова програма буде розглянута під час  з’їзду УСПП. Важливо, щоб влада почула,  що в Україні є єдина позиція громадянського суспільства, структур, які формують ВВП  і створюють робочі місця.

Хочеться вірити, що об’єднавши зусилля та залучивши владу до рівноправного взаємовідповідального партнерства, вдасться дати поштовх економічному розвитку і вивести країну з затяжної кризи.

 

 

 

 

Коментарі
kazmetal l.com