ЧЕРЕЗ ОСВІТУ — ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ

За чинним законодавством, освіта є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального та економічного розвитку суспільства і держави. У наш час пошук роботи змушує звикати до високих вимог роботодавців стосовно рівня кваліфікації фахівців і приймати той факт, що на одне вакантне місце претендентів більш ніж достатньо. Отже, здобувати знання, оволодівати новими навичками і розкривати природні задатки, а отже, удосконалювати все те, що маєш і на що здатний, — це вимога часу. Такої думки дотримується директор Запорізького обласного центру зайнятості Ірина ДУДНІК

В європейських країнах діє система безперервного навчання протягом усього життя людини, оскільки освіта сприяє виживанню. Це виправдана схема, тому що нові знання і досвід ведуть до успіху.

Державна служба зайнятості організовує для зареєстрованих офіційно безробітних підготовку і перепідготовку за робітничими професіями, сприяє в підвищенні кваліфікації людей із різним освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Професійне навчання безробітних — питання, яке розглядається як частина безперервної професійної освіти. Такий вид навчання не має відставати за якістю, технологічністю і мобільністю від професійного навчання в широкому значенні, а повинно випереджати його, оскільки строки короткі, а процес набуття знань має бути інтенсивним.

Ефективністю професійного навчання фахівці називають співвідношення додаткових економічних і соціальних переваг, які утворюються за рахунок більш повного і продуктивного використання трудового потенціалу осіб, що пройшли професійне навчання, до витрат на його організацію.

Безперечно, на ефективність професійного навчання безробітних впливають фактори, які можна поєднати в три групи. По-перше, організаційні моменти, пов’язані з визначенням професій для навчання. До цих факторів можна віднести з’ясування доцільності і передумов залучення безробітного до навчання в конкретних умовах місцевого ринку праці. По-друге, соціально-психологічні фактори, які стосуються формування впевненості у власних силах та спрямовані на підвищення у безробітних мотивації до навчання. По-третє, навчально-технологічні моменти, які включають все, що безпосередньо визначає якість навчального процесу: викладацький склад навчального закладу, методичне забезпечення, види і форми проведення занять.

Організатори навчального процесу мають чітко розуміти особливості даної категорії слухачів: безробітні — дорослі люди, які мають певний життєвий і професійний досвід, сформувалися як особистості, більшість із них переживає стрес через втрату роботи. І все це вимагає надзвичайно ретельного вибору методик і дидактичних засобів навчання.

Саме тому для підвищення ефективності професійного навчання слід розширювати навчання безробітних на базі навчальних центрів підприємств. Така форма навчання має низку переваг. Підприємства тісніше пов’язують підготовку з вимогами, яким має відповідати випускник; у людини з’являється шанс зарекомендувати себе і залишитися на підприємстві працювати. У такий спосіб ми взаємодіємо з Титаномагнієвим комбінатом, заводами «Дніпроспецсталь» і «Вогнетрив», КП «Водоканал». З КП «Запоріжелектротранс» нас пов’язує багаторічна співпраця, але, на жаль, за відсутності діючої ліцензії в поточному році наша спільна діяльність тимчасово призупинена.

На даний час складна економічна ситуація змушує роботодавців переорієнтовувати виробництво та шукати нові ринки збуту. Крім того, у законодавстві відбуваються чисельні зміни, а все це ускладнює роботодавцям аналізувати і прогнозувати діяльність на майбутні періоди, унеможливлює чітко визначити перспективи ведення бізнесу. Тому рівень замовлень від підприємств, організацій та установ щодо організації професійного навчання безробітних на перспективу зменшується, насамперед — у напрямі підвищення кваліфікації спеціалістів та підготовки чи перепідготовки за робітничими професіями, навчання за якими відбувається протягом кількох місяців.

За дев’ять місяців поточного року службою зайнятості регіону професійне навчання організовано для 7065 зареєстрованих безробітних, у тому числі — 85 внутрішньо переміщених осіб, 93 демобілізованих учасників АТО і 127 громадян з особливими потребами; 138 безробітних прослухали і завершили навчання на цільових курсах з основ підприємницької діяльності. Рівень працевлаштування безробітних після профнавчання у період за січень-вересень становив 97,1% (а це на 4,7% більше, ніж за аналогічний період 2015 р.).

Щодо неформального навчання як способу здобуття особою знань, умінь і навичок завдяки професійному досвіду або самоосвіті можна сказати таке.

Чинним законодавством України передбачено можливість за направленням держслужби зайнятості підтвердити результати неформального навчання за професіями «кухар» 3-6 розрядів, «зварник» 6-8 розрядів, «охоронник» 1-2 розрядів для всіх громадян, які перебувають легально в Україні, за власні кошти або за рахунок роботодавців будь-яку кількість разів.

На даний час підтвердження результатів неформального навчання може відбуватися за професією «повар» 3-6 розрядів лише в трьох навчальних закладах: Рівненському та Одеському центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості та Київському вищому комерційному училищі Київського національного торговельно-економічного університету.

Впровадження стажувальної практики стало однією із найпопулярніших програм служби зайнятості у багатьох країнах. Сьогодні і в нашій державі багато підприємств (насамперед зі сфери послуг і торгівлі) готові стажувати претендентів на вакансії безпосередньо на робочих місцях. Однак після такої форми навчання особа не отримує документа встановленого зразка про присвоєння робітничої кваліфікації, через це реалізація програми підтвердження результатів неформального навчання за робітничими професіями має перспективу.

Навчання протягом життя — вимога сучасних реалій. Прогрес наукових знань і досягнень спроможний забезпечити запровадження новітніх технологій, провести модернізацію виробництва, підвищити продуктивність праці. Тому, безумовно, саме роботодавці здатні забезпечити направлення державної політики в системі освіти і науки України на економічну стабільність і розвиток шляхом планування своєї діяльності і власних потреб у кадрах на перспективу, чіткішого формулювання вимог до майбутніх працівників, активної участі в навчальному процесі, надання пропозицій щодо удосконалення державних професійних стандартів і кваліфікаційних характеристик, робочих навчальних планів і програм. Отже, державні інституції мають сприяти роботодавцям, стимулювати їх у проведенні такої діяльності.

Останні роки спостерігається тенденція до зменшення кількості молодих кваліфікованих робітників. Невпинно знижується й кількість осіб, що забезпечуються першим робочим місцем згідно з одержаною робітничою кваліфікацією. Проте чисельність випускників, хто бажає продовжити навчання у вищих навчальних закладах, зростає.

Держава на законодавчому рівні має чітко визначити: які зі структур і саме в який спосіб можуть замовляти і виконувати відповідні аналізи і прогнози, чітко закріпити функції окремих інституцій із забезпечення однозначним прогнозом щодо загальних економічних показників і стану ринку праці на перспективу, формуванню рівня потреб у професійному навчанні населення (зайнятого і незайнятого).

Ми всі розуміємо, що на сьогодні цілий ряд законодавчих актів потребує змін, усунення існуючих розбіжностей. Лише цілком визначене законодавство, забезпечення державою розвитку економіки, підтримка науки, легалізація зайнятості сприятиме об’єктивному прогнозу стосовно потреб ринку праці на перспективу, а відповідно — плануванню діяльності навчальних закладів і державної служби зайнятості, зокрема, удосконаленню системи освіти і професійного навчання, а відповідно — своєчасному реагуванню на всі зміни на ринку праці, повнішому задоволенню потреб роботодавців у кваліфікованих фахівцях.

Коментарі
kazmetal l.com