ЧЕРГОВЕ ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ ДІАЛОГУ З УКРАЇНСЬКИМ БІЗНЕСОМ

Український Уряд продовжує перейматися проблемами вітчизняного підприємництва. Практично на всіх міжнародних зустрічах очільник Кабінету Міністрів Володимир Гройсман декларує наміри держави створити в Україні сприятливі умови для ведення бізнесу.

Одна з останніх заяв Прем’єра, зроблена ним під час робочого сніданку з членами Американської торговельної палати в Україні, зокрема, за участю на той момент посла США в Україні Джеффрі Пайєтта, стосувалась Ради підприємців при КМУ. На переконання посадовця, Рада потребує перезавантаження, щоб цей орган став реальним механізмом впливу на рішення щодо бізнесу. В. Гройсман запевнив, що в КМУ готові до співпраці та очікують того ж від українських суб’єктів господарювання. Катерина БЄЛЯЄВА, журналіст «Юридичної Газети»

Проект від Міністерства

На виконання меседжу пана Гройсмана, на офіційному веб-ресурсі Міністерства економічного розвитку і торгівлі був оприлюднений проект постанови КМУ «Про внесення змін до Положення про Раду підприємців при Кабінеті Міністрів України» з супровідними документами. У пояснювальній записці до проекту його розробники обіцяють запровадити ефективну взаємодію органів виконавчої влади і суб’єктів господарювання, сформувати інформаційно-аналітичну та експертно-консультаційну спроможності Ради у процесах підготовки проектів рішень з питань, що стосуються розвитку підприємництва, забезпечити розгляд і формування Радою консолідованих суб’єктів господарювання тощо. Крім проекту постанови на сайті відомства розміщений і проект складу майбутньої Ради, до якої, на думку посадовців, мають увійти представники громадських організацій, регіональних рад підприємців, а також окремих бізнесових спрямувань, на кшталт вироблення алкогольних і тютюнових напоїв, охоронної та навіть ритуальної діяльності. Особливою родзинкою оприлюднених документів стало те, що майже весь національний бізнес, на покращення життя якого вони спрямовані, практично нічого не знав про їх розробку та написання. А запропонований склад майбутньої ради став справжнім сюрпризом для таких потужних інституцій, як Асоціація українських банків, Ліга страхових організацій, Українська асоціація видавців тощо, представники яких не потрапили до запропонованого переліку.

У пошуках консенсусу

«Подібний захід має обговорюватися у професійній спільноті ще на рівні ідеї. Саме на цьому етапі влада повинна знаходити партнерів, які взялися б за втілення її у життя», — зауважив стосовно проекту у коментарі «ЮГ» Президент Спілки орендарів і підприємців України Віктор Хмільовський. Не можна сказати, що обговорень і пропозицій зовсім не було. Голова Ради Леонід Казаченко, заручившись підтримкою Федерації роботодавців України та Торгово-промислової палати України, звернувся до Уряду з проханням переглянути чинне положення про Раду та її склад. Разом зі зверненням зазначені суб’єкти направили до Кабміну проект положення, розроблений ФРУ, в якому були закладені новітні механізми комунікації Ради з Урядом та іншими міністерствами (у тому числі й участь членів Ради у засіданнях), а також впроваджувався Президіум Ради з повноваженнями розглядати невідкладні питання у разі неможливості оперативного зібрання всієї Ради. Однак ідеї, закладені у зазначеному проекті, за словами Голови Ради ФРУ Дмитра Олійника, не були імплементовані до проекту Мінекономіки. Так само не враховувалися ідеї й інших суб’єктів. Наприклад, в СОПУ з великою обережністю поставилися до включення до складу Ради представників регіональних підприємницьких рад. Свою позицію у Спілці аргументують тим, що регіональні ради обираються усього на два роки. Часто туди потрапляють непідготовлені особи, що не мають схильності мислити глобальними категоріями. Водночас у СОПУ визнають наявність у регіонах висококласних фахівців і дотримуються думки щодо їх можливої участі у Раді при КМУ як експертів. Також у СОПУ порекомендували посилити вимоги до громадських організацій, які відповідно до проекту Міністерства мають делегувати своїх представників до Ради. Необхідно відстежувати історію організації, а також її діяльність. Адже дивною видається присутність у Раді представників організації, в статуті яких не прописана діяльність щодо захисту та допомоги бізнесу.

Небезпеки та замовчування

Інші експерти, з якими також поспілкувалася «ЮГ», вважають, що присутність у Раді власників бізнесу (навіть якщо вони позиціонують себе як члени громадських організацій), а надто пов’язаного з виробництвом алкогольних і тютюнових виробів, охоронною діяльністю тощо, може перетворити Раду на своєрідного політичного опонента Уряду. Про те, чи дійсно це так, а також навіщо переформатовувати Раду, «ЮГ» запитала у Кабміну. Однак його представники від відповіді утрималися та порадили редакції звернутися до Мінекономіки. Там, у традиціях, притаманних для такого органу, перерахували всі законодавчі акти, які так чи інакше стосуються формування Ради, наголосивши на тому, що «попередній склад Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 № 713».

З того часу відбулося чимало політичних змін, зокрема: змінився склад керівництва обласних державних адміністрацій, відбулися вибори до органів місцевого самоврядування, що привело до зміни керівництва регіональних рад підприємців при облдержадміністраціях. У зв’язку з цим з’явилась необхідність розробки проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження складу Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України», яким пропонується оновити склад Ради. Також у відомстві запевняють, що міністерство зробило все, щоб забезпечити прозорість обговорення проектів, а всі пропозиції, які надійшли і продовжують надходити, будуть досліджені. Чи відповідатиме це дійсності та чи не повториться ситуація 2013 р., коли Рада формувалася в атмосфері повної таємничості, «ЮГ» відстежуватиме й надалі.

img_4609Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ,

президент Спілки орендарів і підприємців України,

заслужений економіст України

«Рада підприємців при Кабінеті Міністрів України — це консультативно-дорадчий і насамперед — експертний орган, створений для поліпшення роботи КМУ в царині регуляторної політики, а саме: підготовка законопроектів, прийняття постанов і розпоряджень, спрямованих на врегулювання тих чи інших бізнесових відносин із регулятором, державою, контролюючими органами у сфері, зокрема, податкової політики, з метою забезпечення мотиваційних умов для розширеного відтворення бізнесу, мотивації виходу з тіні тощо. За непідтвердженими даними, до 80% бізнесу в Україні перебуває в тіні. І тому до наповнення складу Ради потрібно підходити дуже виважено. По-перше, потрібно з’ясувати, хто має входити до складу Ради. Чи повинні туди пріоритетно входити представники регіональних рад? Якщо так, то з яким статусом? Оскільки їхнє завдання — забезпечити відповідний рівень експертної роботи на територіальному рівні у своєму регіоні. По-друге, якщо йдеться про участь у Раді представників громадських підприємницьких організацій, то потрібно виходити з їх статусу та історії діяльності. По-третє, можна створити досить представницьку Раду з потужних бізнесменів з виключно корпоративними інтересами або ж наповнити Раду представниками непідприємницьких громадських організацій. Тоді неможливо говорити про співпрацю Кабміну з таким складом Ради, відповідальним за розвиток всього підприємництва в державі, тому що у них переважатимуть свої інтереси.

Наша думка така, що перш за все треба забезпечити представництво у Раді підприємців при КМУ всеукраїнських організацій підприємців і роботодавців, з урахуванням історії їхньої діяльності не менше як трьох років. Зараз однією з найбільших проблем оновлення Ради є те, що всі необхідні документи розроблялись кулуарно, без участі у цьому процесі експертів з широкого підприємницького середовища. А будь-яка регуляторна проблема має озвучуватися публічно ще на стадії ідеї, а не лише бути розміщеною на сайті. Це потрібно для того, щоб реальні представницькі громадські інститути малого і середнього бізнесу дістали змогу висловити свої пропозиції. Тобто ще на стадії ідеї інститути влади повинні проводити консультації з підприємницькою громадськістю. І лише через деякий час після цього має бути озвучений проект акта. Зараз ми робимо аналіз проекту Постанови Кабміну і пропонуватимемо цей аналіз до обговорення всім зацікавленим суб’єктам (у тому числі й урядовій стороні). До речі, у 2013 р. так само кулуарно формувалась чинна Рада, яка так і не спромоглась належно здійснювати свою діяльність. Зараз ми можемо отримати гірший варіант».

minekonomrozvПрес-служба Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

«Склад Ради, який пропонується затвердити у проекті розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження складу Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України», сформовано відповідно до чинних нормативних актів з-поміж голів регіональних рад підприємців, поданих обласними та Київською міською державними адміністраціями, з представників асоціацій, об’єднань підприємців, роботодавців, поданих Радою підприємців при Кабінеті Міністрів України, а також з осіб, кандидатури яких були надіслані як пропозиції від громадських організацій до Мінекономрозвитку.

З метою забезпечення врахування загального принципу господарювання — економічної багатоманітності у складі Ради — максимально було представлено різні сфери господарювання. Також інформуємо, що згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі — Закон) особи, зазначені у п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов’язані, серед іншого, вживати заходи з недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 1 Закону визначено, що потенційний конфлікт інтересів — це наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові або представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість ухвалення нею рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів — це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими або представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність чи неупередженість ухвалення рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація — це відображена і задокументована будь-якими засобами і на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом».

ck4a5269Дмитро ОЛІЙНИК,

голова Ради Федерації роботодавців України

«Я не чув озвучену позицію пана Гройсмана щодо неналежної роботи Ради, однак із зазначеною сентенцією я погоджуюся. Ця ж думка була відображена у листі на ім’я Прем’єр-міністра України за підписом Федерації роботодавців України, Українського союзу промисловців і підприємців, Торгово-промислової палати України та чинного голови Ради Леоніда Козаченко. У цьому листі ми запропонували Уряду перезавантажити Раду підприємців при КМУ, враховуючи дві ключові позиції. Перша — я надзвичайно поважаю членів чинної Ради, але той режим роботи Ради, який був притаманний їй протягом останніх років, демонструє необхідність перезавантаження органу.

Друга позиція відображена у проекті постанови про положення про раду підприємців при КМУ, який був поданий до Кабміну ФРУ. У документі йдеться про необхідність оновлення складу Ради, впровадження додаткових інструментів комунікації органу з Кабміном і міністерствами, у тому числі участь членів Ради у засіданні Кабміну з правом дорадчого голосу, а головне — запровадження такого інструментарію, як Президіум для оперативного вирішення різних питань. Тобто ми відобразили основні аспекти нашого бачення перезавантаження.

На жаль, той проект, який оприлюднило Мінекономрозвитку, не відповідає нашому уявленню про формування подібного органу. Також у нас немає відповіді на те, коли і за яких умов готувалися ці проекти. Жодних консультацій із представниками бізнесу, підприємцями, роботодавцями, інвесторами не проводилося. Особисто мені не зрозуміло, яким чином був сформований запропонований склад Ради. Ми його аналізували: дійсно, там представлені шановні особи. Але коли ми бачимо у складі трьох представників однієї громадської організації, двох керівників похоронних структур (мабуть, похоронний бізнес у країні є досить серйозним), м’яко кажучи, це дивує.

Тому моя особиста позиція, яку я вже озвучував Першому віце-прем’єр-міністру, полягає у прагненні провести реальне перезавантаження ради. Під цим я розумію обговорення Положення про Раду, запровадження зрозумілих критеріїв для членів Ради і запровадження такого інституту, як Президіум, адже швидко зібрати Раду, який би склад вона не мала, може виявитися досить непросто. Тож для оперативного реагування має бути створений делегований орган з обмеженими повноваженнями».

 

Коментарі
kazmetal l.com