ПІДПРИЄМЦІ ВИМАГАЮТЬ СПРАВЕДЛИВИХ ПРАВИЛ ГРИ

 Попри загалом позитивні урядові прогнози розвитку економіки України на наступний рік підприємці з тривогою очікують анонсованих податкових новацій від влади. Як планувати свою роботу суб’єктам господарювання і на що сподіватися, журналу «РоботодавецЬ» розповіла Народний депутат України, голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу «Фортеця» Оксана ПРОДАН

 – Країна на порозі чергових масштабних змін податкового законодавства. Ви як людина, що давно займається саме податковим законодавством, бачите тут якісь «плюси»?

– Розпочну з того, як готувався проект змін. Тут можна поставити «плюс» Мінфіну, який відкрив двері всім, хто мав бажання працювати над документом. Працювала робоча група, проводилися зустрічі з профільними асоціаціями та громадськими організаціями. Одна з них відбулася з членами «Фортеці».На розмову із заступником міністра фінансів Євгенієм Капінусом приїхали люди з різних міст. Дискусія тривала близько двох годин, підприємці озвучили свої проблеми, надали пропозиції. Частина з них була врахована.Тобто не було такого, як у попередні роки, у тому числі за уряду Яценюка, коли хтось в кабінетах за зачиненими дверима щось готував, а за кілька днів до Нового року намагався протиснути це через парламент.Ще один «плюс» – зосередженість на податковому адмініструванні, а не на ставках податків. Бо якраз з адмініструванням у нас найбільше проблем. Останній рейтинг Doing Business вийшов дуже показовим. Україна займає 84-е місце в категорії «оподаткування», за рік ми опустилися на одну позицію. Для того, щоб сплатити податки, наші підприємці щороку в середньому витрачають майже 356 годин. Це в 2,2 рази більше, ніж у розвинутих країнах. Цей рейтинг лежить на столі у потенційних інвесторів, на нього орієнтуються перед тим, як вкладати кошти в якусь країну. Що ще дуже важливо? Те, що складність адміністрування, корупційні бар’єри, які у нас є сьогодні, об’єктивно стримують всю економіку, не дають їй розвиватися. Тому прозорість податкового адміністрування – сьогодні один з головних пріоритетів.

– А як стосовно «мінусів»?

– На жаль, вони також. Є питання до кінцевої редакції проекту податкових змін. Мінфін пропонує так звану полегшену систему для підприємців. Однак я впевнена, що ініціатори цих новацій просто хочуть ліквідувати в майбутньому єдиний податок, об’єднавши його з податком на доходи фізичних осіб. Тому будемо наполягати, щоб цю норму виключили. Спрощена система оподаткування має залишитися, це принципова позиція сотень тисяч людей, малого бізнесу. Тому ні кроку назад. Ми захистили спрощену систему у 2010 році від Азарова, у 2014-2015 рр. – від Яценюка, захистимо й сьогодні. Більше того, в зв’язку із заявленим збільшенням мінімальної зарплати повинні бути збільшені й обороти для підприємців, що використовують спрощену систему, і в першій, і в другій з третьою групами. Відповідні пропозиції надіслано уряду і парламенту.

– Яка загалом позиція парламентського комітету з питань податкової і митної політики щодо урядових податкових ініціатив?

– У кожного своє бачення, але в цілому більшість членів комітету схиляється до того, що проект потрібно доопрацьовувати і виносити на розгляд парламенту. Ми повинні максимально спростити адміністрування і при цьому не допустити жодного погіршення для бізнесу. Не маємо права дозволити політиканам змарнувати ще один рік через відсутність політичної волі на вилучення корупційних чинників з податкового адміністрування.

– Чи достатньо для збалансування бюджету на 2017 рік тих заходів, що їх пропонує Кабмін?

А що ми хочемо збалансувати? Хронічно хвору економіку? Чи тотальну бідність? Тому тут питання скоріше не в балансі, хоча він теж важливий, а у тому, що потрібно, щоб у наступні 5-7 років економіка зростала щонайменше на 5-7% щороку, а ще краще – на 10-12%?У нас для цього є всі умови – природні ресурси, людський капітал, технології. Потрібно лише правильно цим розпорядитись, щоб все запрацювало. Чи робить це уряд Гройсмана? Скажімо так: певні зміни у кращий бік є, але цілісної картини, готовності повністю змінити систему у наших урядовців я не бачу. Зверніть увагу на роботу Державної фіскальної служби. Скільки разів попереджали керівництво ДФС? Ледь не виносили догани, давали три, а потім шість місяців на те, щоб виправити ситуацію. І що? Фіскальна служба як була, так і залишається корупційним відомством, чорною дірою, через яку щезають мільярди гривень. Усі знають, що це діра, усі це визнають, але ніяких змін. Більше того, антикорупційний проект Мінфіну врешті-решт змінили на користь податківців за рахунок бізнесу. І таких прикладів багато.

– Як оцінюєте наміри уряду встановити у 2017 році новий розмір мінімальної зарплати? Здебільшого у зв’язку з цим говорять про негативні моменти, а бодай якийсь позитив Ви тут бачите?

Звичайно, я за те, щоб люди отримували багато. І щоб великі цифри були реальними доходами, а не папірцями. Боротьба з бідністю – проблема номер один. Неприпустимо, щоб у XXI столітті в країні в центрі Європи люди з вищою освітою – лікарі, педагоги, інженери та інші – отримували зарплату 100-120 доларів.Так само ненормально, коли пенсіонери-чиновники отримуватимуть мінімальну пенсію 1372 гривень, а колишні підприємці – взагалі 949 гривень.Водночас у мене питання: хто оплатить підвищення мінімальних зарплат. За чий рахунок уряд пропонує дворазове підвищення? Якщо внаслідок закриття тіньових схем, тоді я повністю на стороні уряду, але в проекті бюджету цього не видно. Отже, насправді у разі прийняття цього рішення удвічі збільшиться оподаткування малого і середнього бізнесу. Першими під удар потраплять підприємці в маленьких містах і селах, де високий рівень безробіття, низькі зарплати та низький платоспроможний попит. Внаслідок цього частина малого бізнесу піде в тінь або припинить працювати.Крім того, таке рішення збільшить інфляцію, а це вдарить по всіх, адже зменшаться реальні доходи населення.Тому моя позиція така: мінімальну зарплату потрібно підвищувати поетапно. Не можна спочатку подавати проект бюджету-2017 з мінімальною зарплатою 1600 грн., а вже за тиждень після першого читання ініціювати підвищення до 3200 грн. Гадаю, тут більше політики та популізму, ніж економіки.

– Як, по-Вашому, збільшення мінімального розміру зарплати може вплинути на відносини малого й середнього бізнесу та найманих працівників цього сектора економіки?

– Однозначно негативно. Частина підприємців виплачуватиме зарплату в конвертах, а хтось просто звільнить людей… Далеко не всі зможуть щороку додатково витрачати 5-10 тис. грн. на утримання одного робочого місця.

Які з ініційованих Вами останнім часом законів Ви особисто вважаєте найбільш важливими для малого і середнього бізнесу?

Якщо говорити про останні рішення, то це насамперед «антирейдерський» закон. 6 жовтня його прийняв парламент, 28 жовтня – підписав Президент.

Це системний закон, він ліквідує прогалини у законодавстві, які використовують рейдери, і посилює захист права власності в Україні.

Закон вкрай важливий, бо коли в країні не захищено право власності, тоді наступає хаос. А хаос – це нульові шанси на економічне зростання.

Коротко про основні новації – що зміниться і чому ці зміни зупинять хвилю рейдерства.

По-перше, закон зобов’язує державних реєстраторів повідомляти про внесення змін до Державного реєстру речових прав. Якщо власників декілька, всі вони повинні бути повідомлені про такі операції. Якщо хтось не згоден, протягом 10 днів можна зупинити процедуру відчуження майна. По-друге, зазнав змін так званий принцип екстериторіальності. По-третє, щоб змінити відомості про юридичну особа можна буде лише на підставі нотаріально засвідчених підписів її засновників або уповноважених ними осіб. По-четверте, закон посилює кримінальну відповідальність за рейдерство. По-п’яте, передбачені запобіжні заходи. Міністерство юстиції здійснюватиме моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі прав. У разі виявлення порушень Мінюст проводитиме перевірки державних реєстраторів. За їх результатами блокуватиметься/анулюватиметься доступ до Державного реєстру прав.

Прийняття закону – це плюс декілька відсотків ВВП. Бо якщо право власності – це фікція, в країну ніхто не вкладатиме кошти. Ні міжнародні інвестори, ні вітчизняні.

Окремо хочу відзначати процес підготовки закону. Нам вдалося залучити всі зацікавлені сторони. Будь-хто міг надіслати свої пропозиції до законопроекту, у тому числі підприємці, які зазнали атак на свої активи та майно. Все було максимально прозоро та публічно. Врешті-решт завдяки злагодженій роботі Міністерства юстиції, профільного комітету та апарату парламенту, громадських організацій та експертів нам вдалося підготувати якісний документ. І найголовніше: вдалося переконати депутатів у його важливості.

– Складається враження, що влада нині робить очевидні реверанси у бік великого бізнесу. Про це свідчить, зокрема, запроваджений нещодавно на законодавчому рівні мораторій на проведення перевірок великих та середніх підприємств до кінця 2017 року. Як у цій ситуації розвиватись малому бізнесу?

Тиснути на владу, захищати свої права, вимагати прийняття прозорих правил гри.Наступний крок – це зміна системи регулювання економіки, відмова від архаїчної, ще радянської системи, яка досі у нас існує. Відповідний законопроект розроблено, він так і називається: «Про зміну системи регулювання економіки». Працюю над тим, щоб його врешті-решт прийняли, закон зменшить рівень корупції в країні та дасть можливість підприємцям нормально працювати, без постійних набігів санепідемстанції, пожежників і т. д.Тому не варто опускати руки. Потрібно йти вперед, крок за кроком змінювати країну.

Як Ви оцінюєте ситуацію з мораторієм на перевірки для малого бізнесу в наступні роки?

– На моє глибоке переконання, влада повинна займатись не разовими мораторіями, а системними змінами відносин між контролюючими органами та бізнесом. Необхідно нарешті зробити прозорими ці відносини, чітко визначити процедури, права та повноваження. Вельми показово, що парламентарії в один день голосували зміни до закону щодо нагляду та контролю і закон про мораторій. Отже, зразу визнавали недостатність змін щодо прозорості контролю та нагляду. Так не повинно бути. Підприємцям начебто проголосували мораторій, але ж він стосується досить обмеженого кола контролюючих органів, тож і порядку у відносинах між бізнесом та контролерами немає, і права споживачів не захищені належним чином.

– Як Ви як лідер об’єднання підприємців і досвідчений політичний діяч бачите участь у діалозі з владою малого бізнесу в умовах, коли підприємницькі дорадчі органи (Рада підприємців при Кабміні, Наглядова рада при Бізнес-омбудсмені тощо) сформовані виключно з представників великого і транснаціонального бізнесу?

– Ті, кого влада питає і з ким радиться при прийнятті рішень, і є замовниками послуг влади. Якщо влада не запрошує представників малого бізнесу, не цікавиться їх позицією, це означає, що влада не прагне розвивати

Коментарі
kazmetal l.com