Ефективність столичного самоврядування

Непростим для київської громади виявився початок 2017 року. Тарифна революція в комунальному господарстві. Ускладнення взаємин з монополістами в царині комунальних послуг. Різке здороження енергоносіїв. Загострення ситуації із зайнятістю населення та медичним обслуговуванням. Про ці та інші проблеми редакція «Роботодавця» спілкувалась з заступником голови Київської міської державної адміністрації Миколою ПОВОРОЗНИКОМ

– Шановний Миколо Юрійовичу, Ваші функціональні обов’язки дуже різнопланові. Київ – місто з майже чотирма мільйонами мешканців (з гостями), де діють сотні підприємств і установ, державних і громадських організацій. Як з цим усім вдається вправлятися?

– Дійсно, до моєї відповідальності відноситься і медицина, і соціальний захист, і комунальна власність, і надання адміністративних послуг. Всі вони потребують окремого підходу. Та працівники органів місцевого самоврядування повинні усвідомлювати, що їх робота – служіння київській громаді.

Допомагає власний досвід, адже розпочинав службу з головного спеціаліста в управлінні з питань підприємництва Київської міської державної адміністрації, а лише через 15 років став заступником голови КМДА. Прислуговує і військовий вишкіл. Скажу, певне, банальну річ. Такі навички, як відповідальність, дисципліна та уміння працювати з людьми потрібні і на військовій, і на державній службі.

–  У місті реформується управління комунальним майном. Нещодавно утворено комунальне підприємство «Київтеплоенерго», проте у споживачів тепла нічого не змінилось?

Дійсно, і це стратегічно правильний крок. Хоча відповідне рішення було прийнято ще у 2006 році – з незрозумілих причин лише на папері. Зараз місто прагне, щоб крім «Київенерго», працювала й муніципальна структура.

Що це дасть? Насамперед, присутність комунального учасника на тепловому ринку закладе підґрунтя для подальшої демонополізації та створення конкуренції в наданні послуг споживачам.

Нещодавно «Київтеплоенерго» отримало ліцензію, яка почне діяти з 1 березня 2017 року, на право транспортування теплової енергії тепломережами в Дарницькому та Дніпровському районах міста. Влітку Київрада вже передала підприємству 270 км  теплових мереж міста, які з 2001 року перебували в управлінні ПАТ «Київенерго», та розпочала закупівлю необхідної техніки. Наразі придбано 5 «аварійок», 3 екскаватори, кран-маніпулятор та лабораторію для визначення теплових втрат у мережах.

Чи не вперше в історії міста Київрада забезпечує повноцінне функціонування теплопостачального підприємства, яке перейматиметься інтересом містян.

Наскільки успішним був минулий рік для комунальних підприємств міста?

– У столиці здійснюють господарську діяльність 1918 юридичних осіб комунальної власності, з них 447 перебувають у підпорядкуванні Київради та структурних підрозділів КМДА, а 1471 – у сфері управління райдержадміністрацій.

Зазначу, що за 9 місяців 2016 року отримані ними доходи становлять 9552,9 млн. грн., що на 7,4% більше ніж за аналогічний період минулого року. Тож, комунальні підприємства працюють на збільшення дохідної частини бюджету столиці.

Які щорічні надходження від оренди малим та середнім бізнесом комунального нерухомого майна та який на нього є потенційний попит? Що робиться для ефективного використання вільних нежитлових приміщень?

– Станом на 1 січня 2017 року бюджет Києва поповнився 109 231,33 тис. грн., а це 120% затвердженого рішенням КМДА річного планового показника надходжень орендної плати за користування цілісними майновими комплексами та іншим майном, що перебуває у комунальній власності.

Щодо оренди майна, то всі охочі можуть ознайомитися з переліком вільних приміщень з офіційних джерел міської влади.

Яким чином це відбувається? Поясню: орендодавці щорічно формують переліки майна, яке може бути передане в оренду. Надалі переліки оприлюднюються на офіційному інтернет-порталі КМДА, ВЕБ-сайті Департаменту комунальної власності м. Києва та на ВЕБ-сайтах районних у м. Києві держадміністраціях у табличній формі. Кожен зацікавлений з таблиці може дізнатися адресу об’єкту, площу його приміщень, технічний стан, наявність тепло-водо-енергозабезпечення та інформацію про можливе цільове використання. Також надається фотофіксація об’єкту. Перелік вільних приміщень актуалізується щоквартально.

Крім цього, орендодавці дають оголошення про намір передати в оренду об’єкти, що належать до комунальної власності, в газеті «Хрещатик» та розміщують на офіційному інтернет-порталі КМДА та на власних сайтах.

– Наскільки ефективними були продажі нерухомого майна через аукціони у 2016 році?

– За минулий рік було приватизовано 26 об’єктів нерухомого майна, з них: 14 – шляхом викупу, 12 – шляхом продажу на аукціоні.

До міського бюджету надійшло 92 378,05 тис. грн. Однак за відсутності попиту на приватизацію нерухомості, пов’язаної із загальною кризовою ситуацією в країні у 2016 році, більшість об’єктів виставлялись до продажу на аукціони вдруге за методом зниження їх ціни.

Впливає також занизька якість об’єктів комунальної нерухомості: технічний стан, місце розташування, поверховість (70-80% нежилих приміщень розташовано у підвальних поверхах), відсоткове співвідношення площ основних приміщень до загальної площі, забезпечення інженерно-технічними комунікаціями. Майно з високими ціноутворюючими факторами приватизоване переважно ще до 2010 року.

Перспективи продажу у 2017 році тісно пов’язані з економічною та політичною ситуаціями в країні. У разі їх стабілізації активність ринку нерухомого майна підвищиться.

– У Києві, чи не вперше в Україні, було створено центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) із суттєвою антикорупційною компонентою. Як ідуть справи тепер?

– Створення центрів надання адміністративних послуг та дозвільних центрів розпочалося ще у 2006 році з прийняття Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Згодом дозвільні центри стали складовою ЦНАПів.

Департамент (центр) надання адміністративних послуг, який кияни називають міським центром, дійсно став першим у столиці повноцінним, сучасним та комфортним закладом, в якому мінімізовано виникнення корупційних ризиків. Сьогодні мешканці столиці можуть звертатися вже до 14 повноцінних ЦНАПів: 1 міського, 10 районних та 3 філій.

2016 рік став для Департаменту (центру) надання адміністративних послуг роком «перезавантаження», адже мережа цих центрів почала працювати у концептуально новому форматі.

20161219_125501_18Насамперед, запроваджено надання найбільш затребуваних послуг: оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки та паспорта громадянина України для виїзду за кордон, які найближчим часом надаватимуться в усіх центрах столиці.

З урахуванням побажань відвідувачів, у приміщенні Центру створено зручну систему навігації, сучасний дитячий куточок, оновлено зону ресепшену, вдосконалено систему електронної черги та попереднього запису на прийом.

29 грудня 2016 року міський голова Віталій Кличко урочисто відкрив оновлений ЦНАП у Дарницькому районі, де збільшено вдвічі робочу зону та облаштовано приміщення для архіву, створено умови для осіб з обмеженими можливостями.

Задля максимального наближення адмінпослуг до громадян у 2017 році заплановано відкриття ще 4-х філій у Дарницькому, Солом’янському, Подільському та Дніпровському районах столиці. На кінець 2018 року планується забезпечити функціонування оптимальної кількості територіальних підрозділів ЦНАПів у районах столиці, які забезпечать комфортне обслуговування громадян.

Столичні ЦНАПи не лише ведуть звичайний прийом та видачу документів, а й надають велику кількість зручних сервісів. Офіційний веб-портал адмінпослуг дозволяє записатися до електронної черги у центрі на певний день та час, отримати низку послуг в електронному вигляді, відслідковувати стан розгляду поданих документів, отримати електронну консультацію та інформацію про всі послуги, що надаються через київські центри, роздрукувати заяву, а також залишити відгук про роботу центру.

Київрада постійно працює над оптимізацією процедур надання адмінпослуг та розширенням переліку послуг, які можна отримати в електронному вигляді.

– Яка ситуація з зайнятістю в Києві?

– За останніми даними Державної служби статистики України у середньому за 9 місяців 2016 року у Києві рівень зайнятості населення становив – 62,5% (в Україні – 56,5%), а рівень безробіття 6,4% (в Україні – 9,2%). Це найнижчий показник після Харківської області.

У 2016 році за направленням столичної служби зайнятості працевлаштувалися понад 14 тис. осіб. Одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності отримали 284 особи, 5,7 тис. осіб пройшли професійне навчання.

Значна увага приділяється профорієнтаційній роботі з населенням. Нею охоплено 97,6 тис. осіб, з них 42,6 тис. учнів загальноосвітніх шкіл міста.

Наразі продовжується пошук роботи для 11,6 тисяч безробітних громадян, з яких майже 10 тисяч отримують допомогу по безробіттю.

– Які пільги є у киян – учасників АТО, особливо у створенні умов для їх підприємницької діяльності?

20161024_111240_10– Пільг у створенні умов для підприємницької діяльності щодо учасників АТО, зареєстрованих як безробітні, законодавчо не передбачено. Але столична служба зайнятості системно сприяє демобілізованим учасникам АТО, щодо їх працевлаштування, використовуючи всі інструменти для мотивації до праці.

У міському центрі зайнятості демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО залучають до самозайнятості шляхом виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. Для бажаючих започаткувати власну справу, проводяться тематичні семінари з підприємництва. Їм допомагають у виборі виду діяльності, ознайомлюють з нормами чинного законодавства тощо. Вони мають також можливість пройти психологічне тестування щодо схильності особи до підприємницької діяльності. Таким чином, за минулий рік 83 демобілізовані учасники АТО розпочали підприємницьку діяльність.

Найпоширенішими видами діяльності серед підприємців-початківців є оптова та роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів, професійно-наукова та технічна діяльність, надання послуг.

У вересні 2016 року в Київському міському центрі зайнятості у форматі World Cafе відбулася зустріч відомих українських бізнесменів із демобілізованими учасниками АТО, які планували започаткувати власну справу.

Секретами ведення бізнесу поділилися: ресторатор, громадські діячі, фахівець з реєстрації та реструктуризації бізнесу, представники державної служби зайнятості. Кульмінацією зустрічі стало неформальне спілкування демобілізованих з бізнес-лідерами.

За результатами заходу було створено «Бізнес клуб» для учасників АТО, які або відкривають власну справу чи вже є підприємцями. Під час наступної зустрічі учасники АТО – підприємці отримали консультації з оподаткування, юридичні консультації та поділилися першими результатами від провадження власної справи.

– Який рівень заборгованості з виплат заробітної плати в столиці порівняно з усією країною?

– За статистичними даними станом на 1 грудня 2016 року борг із виплати заробітної плати в місті Києві склав 78,5 млн. грн., що становить всього 3,9% загального обсягу боргу в Україні (2,0 млрд. гривень).

Порівняно з попереднім місяцем у м. Києві відбулось зменшення заборгованості на 7,2 млн. грн. або на 8,4%; порівняно з початком 2016 року – зростання на 3,5 млн. грн. або на 4,7%.

У місті відсутня прострочена заборгованість із заробітної плати в установах та організаціях, що фінансуються за рахунок коштів міського бюджету.

– Миколо Юрійовичу, що чекає столичних пільговиків у поточному році? Чи не планується монетизація пільг?

– Під пільгами ми розуміємо встановлені законодавством або іншими нормативними актами переваги, що надаються особі порівняно з іншими громадянами.

На місцевому рівні пільги (щодо їх надання) приймаються рішеннями Київської міської ради та розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

У столиці монетизовано пільги, зокрема на оплату житлово- комунальних послуг учасникам АТО, членам сімей загиблих учасників АТО та героїв «Небесної Сотні». Зазначеним категоріям надається щомісячна адресна матеріальна допомога.

Запровадження монетизації інших пільг на 2017 рік Київрада не планує.

На державному рівні Мінсоцполітики розроблено законопроект щодо монетизації пільг на проїзд, який згодом буде подано на розгляд до Верховної Ради України.

Законом України «Про залізничний транспорт» визначено, що збитки від використання пільгових тарифів для окремих категорій громадян відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

На сьогодні право безоплатного проїзду окремим категоріям громадян надано на державному рівні, проте в Держбюджеті на 2016 та 2017 роки субвенція місцевим бюджетам на забезпечення гарантованих державою пільг на проїзд не передбачена.

Київрадою згідно з міською цільовою програмою «Турбота. Назустріч киянам» на 2016-2018 роки надано право безоплатного проїзду окремим категоріям громадян у метрополітені та наземному пасажирському транспорті загального користування, який працює у звичайному режимі руху.

У бюджеті Києва на 2016 та 2017 роки для комунальних підприємств міського пасажирського транспорту передбачено кошти на компенсацію пільгового проїзду зазначених пільгових категорій громадян.

– В якому стані перебуває столична система охорони здоров’я? Доводиться багато чути нарікань на її роботу. В той само час, наприклад, поліклініка №1 в Оболонському районі, як мінімум, осучаснилась якістю обслуговування.

– Медичні питання завжди болючі. Про те сьогодні Київраді вдається вибудовувати столичну медицину, орієнтовану на киян.

_MG_3088Так, у минулому році відкрито травматологічне відділення в структурі Київської міської дитячої клінічної лікарні №1, розпочато будівельні роботи щодо 4-х сучасних травмпунктів (два – для дорослих та два – дитячих), запрацювало відділення постінтенсивного догляду за новонародженими у пологовому будинку №2, створено організаційно-методичний Центр орфанних захворювань, нове хоспісне відділення на базі Київського міського клінічного госпіталю ветеранів війни.

За кошти міського бюджету (близько 60 млн. грн.) придбано 100 спецавтомобілів невідкладної медичної допомоги «Ford Fiesta» (Євро 5+) для медичних закладів первинної ланки та 15 спеціальних санітарних автомобілів.

Крім того, з міського бюджету виділено 15 млн. грн. на капітальний ремонт акушерського відділення пологового будинку №3, Київського міського центру репродуктивної та перинатальної медицини, двох дитячих лікарень №2 та № 7, а також лікарні №12.

У вересні-жовтні 2016 року в Дніпровському та Подільському районах відкрито мамографічні кабінети з найсучаснішою апаратурою.

Спільно з Інститутом серця реалізовано соціальну програму «Стоп інфаркт», що передбачає безкоштовне стентування киян з гострим інфарктом міокарду (з початку дії програми фахівцями проведено 883 оперативних втручання).

У Подільському районі міста впроваджується пілотний проект з реформування сфери охорони здоров’я, який передбачає одночасно введення електронних засобів обліку звернень, медичних препаратів та рецептів. У разі успіху досвід поширюватимемо на все місто, оскільки цей проект спрямовано не на утримання певної кількості лікарняних ліжок, а на фінансування послуг, що надаються пацієнтам.

Також столична влада виділила з бюджету міста понад 29 млн. грн. на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень, без яких неможливо лікувати ускладнення грипу тощо, та які вже врятували не одне життя.

20161019_124319_29Проводяться ремонтні роботи для підготовки столичних лікарень до встановлення нового медичного обладнання для лікування хворих з нирковою недостатністю (апаратів «штучна нирка»). Також з міського бюджету виділено необхідні кошти, що покривають 100% потреб із забезпечення хворих медичними виробами для проведення гемодіалізу.

Загалом на закупівлю життєво необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення з міського бюджету було спрямовано 889,7 млн. грн. ,з них на виконання заходів програми «Здоров’я киян» повністю забезпечено потребу закладів охорони здоров’я столиці в препаратах сурфактант. У 2016 році на лікування онкологічних хворих з бюджету міста виділено 47 млн. грн. (а у період 2012-2014 років лише 1 млн. гривень), 10 млн. грн. – на закупівлю ендопротезів. До кінця року забезпечено хворих на фенілкетонурію лікувальним харчуванням, амінокислотна суміш якого на 100% відповідає міжнародним стандартам.

Вперше 4 дітей-інвалідів з вадами слуху забезпечено кохлеарними імплантами за рахунок міського бюджету (2,8 млн. гривень).

Крім того, депутатами Київради підготовлено та підтримано проекти міських цільових галузевих програм щодо профілактики туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДУ та «Здоров’я киян» на 2017-2019 роки.

Авжеж, залишається багато невирішених питань, але всі вони відомі, над ними працюють професіонали і сподіваюсь, що не забариться той день, коли медичні проблеми припинять бути для киян найболючішими.

– Влітку в Києві відбулася Міжнародна конференція «Розвиток системи охорони здоров’я міста Києва». Які її результати?

– Ця конференція була не лише цікавою, як майданчик для обміну думками, а й продуктивною. Під час заходу презентовано міжнародній спільноті Концепцію розвитку охорони здоров’я м. Києва. Про це свідчать досягнення конкретних домовленостей про співпрацю та інвестиції. Наприклад, з IFC (Міжнародна фінансова корпорація) домовлено про підготовку техніко-економічного обґрунтування будівництва лікарні в Києві, оціночна вартість якого складає 1-1,5 млн. євро, а результатом має стати тендер із залучення міжнародних інвестицій в секторі охорони здоров’я в Києві. Можлива сума 50-300 млн. євро. Також до участі та інвестування у проекти столичної медицини за результатами Міжнародної конференції «Розвиток системи охорони здоров’я міста Києва» можуть долучитися GE (General Electric), ЕКОРІС, OPIC (можлива сума інвестицій в 50-200 млн. доларів США), Sanitas (Іспанія) тощо.

У цьому, власне, і полягає очевидна відповідь на питання про результати конференції для міста та киян. Адже чим більше ресурсів вкладається у галузь, тим більш розвинутою та наближеною до всіх вона стає.

– Яким чином Концепція розвитку системи охорони здоров’я Києва вплине на поліпшення медичного обслуговування киян?

_IMG5526– Загальна мета – створення принципово нової системи, де всі кошти вийдуть із тіні та вкладатимуться у гідну зарплатню лікарів, сучасне медичне обладнання лікарень, препарати для київських пацієнтів. Згодом ця система стане основою для переходу на страхову медицину.

Метою запропонованої Концепції є надання більш якісних та доступних медичних послуг для населення, раціональне використання коштів лікарень та створення більш сприятливих умов праці для лікарів. У рамках Концепції заплановано створити електронну систему обслуговування пацієнтів, зокрема запровадити електронну реєстратуру, медичну картку та створити єдину систему обліку.

Коментарі

kazmetal l.com