УКРАЇНА ЗОБОВ’ЯЗАНА ВИЙТИ З КРИЗИ ЦИВІЛІЗОВАНИМ КОНСТИТУЦІЙНИМ ШЛЯХОМ

Про результати роботи економіки у 2016 році та завдання на 2017 рік, роль промислово-підприємницької спільноти у виведенні країні з глибокої соціально-економічної кризи, формуванні ділового клімату, необхідності вдосконалення соціального діалогу розповідає президент Українського союзу промисловців і підприємців (УСПП), голова Антикризової ради громадських організацій при УСПП Анатолій КІНАХ

Підбиваючи підсумки роботи за 2016 рік, важливо наголосити, що країні довелося працювати в умовах безпрецедентних іспитів: починаючи з захисту територіальної цілісності, завершуючи протидією системній соціально-економічній кризі та зниженню ефективності діяльності інститутів влади в цілому, зростанню недовіри до них. Але промислово-підприємницька спільнота завжди була у курсі подій. Представники УСПП докладали багато зусиль, щоб допомагати країні вийти з кризового стану, формувати для підприємництва розумні правила гри, захищати права та інтереси бізнесу.

Консолідація політичної волі, інтелекту, ресурсів усіх прагматичних відповідальних сил у державі дозволить вийти з такого дуже небезпечного становища цивілізованим конституційним шляхом. Абсолютно впевнений у незворотності інтеграції України в економічний та політичний європейський і світовий простір. Однак лише за умов відповідності національним інтересам, балансу власних вигод з вигодами наших партнерів. Пошук механізмів консолідації не є прерогативою влади. Лише разом з усім українським суспільством, його громадянськими інституціями країні вдасться перемогти на внутрішніх та зовнішніх фронтах.

DSC_0185Наприкінці минулого року в діловому середовищі відбулася знакова подія – ХІV з’їзд Українського союзу промисловців і підприємців, на якому були присутні лідери практично всіх об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців держави, які підтримали наші рішення, як свої власні. Дуже важливо, що сьогодні УСПП, як системоутворююча організація (що об’єднує в своїх лавах близько 100 тисяч підприємств, компаній, асоціацій) формує рівноправні прозорі умови співпраці без проявів внутрішньої нездорової конкуренції, а з розумінням того, що нас об’єднує одна мета – перетворення України на сучасну конкурентоспроможну державу.

УСПП охоплює комунікаціями практично всі структури влади і громадянського суспільства в країні: ухвалено меморандум про співпрацю з Кабміном, цільові угоди про взаємодію з основними центральними органами виконавчої влади, національними регуляторами, іншими громадськими організаціями, експертами тощо. Створено нову платформу – Національний форум «Трансформація країни», яка збирає глав церков, дипломатів, представників влади, культури, науки, освіти, лідерів громадських організацій.

Значну увагу УСПП приділяє міжнародному вектору. На сьогодні працюють 24 постійних представництва УСПП у країнах Європи, Азії та Північної Америки. Другий рік діє представництво українського бізнесу в ЄС, в Брюсселі. Нашим надійним партнером є асоціація Businesseurope, яка об’єднує близько 40 національних спілок країн ЄС, УСПП на правах співорганізатора стала учасником Європейського економічного саміту.

Ухвалено угоди про співпрацю з представниками бізнесу таких країн, як Франція, Німеччина, Австрія, Нідерланди, Фінляндія, Індія, Китайська Народна Республіка, Канада. Одними з потужніших структур є Українсько-литовська та Литовсько-українська ділові ради, які традиційно проводять двосторонні форуми бізнесу за участі президентів обох держав. Не секрет, що такі контакти вчать просувати інтереси України на світових ринках і в той же час – захищати українських виробників, підприємства, компанії в умовах жорсткої глобальної конкуренції.

Наприкінці 2014 року УСПП створено Антикризову раду громадських організацій, яка стала ініціатором та розробником Антикризової програми спільних дій влади і бізнесу. У цій програмі сконцентровано досвід величезної кількості фахівців, промисловців і підприємців, роботодавців, представників Національної академії наук, депутатів парламенту тощо. Програма містить об’єктивну деполітизовану діагностику стану вітчизняної економіки та розгорнуту програму за сферами економічної діяльності з подолання кризи, виходу на сталий вектор розвитку.

Антикризова програма фокусує об’єднану позицію українського бізнесу та є вагомою підставою ведення комунікації з державною владою не так, як раніше, коли діалог мав вигляд імітації (за державні кошти створювалися сотні робочих груп, а в кінцевому документі було враховано менше 1% пропозицій). Така ситуація є не прийнятною. УСПП вимагає переведення діалогу на новий якісний рівень, з високою взаємною відповідальністю сторін – країни, бізнесу, громадянського суспільства.

Що ж відбувається в економіці України? У першому півріччі минулого року показник ВВП України збільшився на 0,1%, однак загалом спад склав близько 10%, у 2014 році – 7%, разом – 17%. Отже, таке незначне зростання – це, по суті, підтвердження стагнації, а не успіхів. Обсяг ВВП порівняно з 1991 роком складає близько 62%. Це, нажаль, найгірший показник з усіх країн світу. З нами поруч лише Молдова (71%) та Грузія (85%). У 2005 році ВПП дорівнював 86 млрд. дол., у 2015 році – 90 млрд. дол.. Тож, 10 років, коли в світі набувала обертів четверта промислова революція з її інноваційними технологіями і миттєвим впровадженням їх у життя, Україна топталася на місці. Якщо точніше, відкотилася назад – на фоні країн, які стрімко рушили вперед.

Стурбованість також викликає структура економіки, а саме експорту. Відомо, що 40% обсягів експорту Україна втратила через трагедію на сході, анексію Криму, втрату звичних ринків. На сьогодні близько 41% експорту – це сировина АПК з дуже низьким рівнем доданої вартості (зерно, кукурудза, рапс, м’ясо птиці, мед). 25-27% припадає на гірничо-металургійний, хімічний комплекс, інші базові галузі. Разом сировина складає близько 70% українського експорту, і це дуже ризиковано з точки зору коливань світових ринків. Минулого року селяни зібрали рекордний врожай, але фінансовий результат буде нижче на 8-10%, ніж у попередньому році, саме через коливання цін. УСПП ще раз доводить світові непорушну істину: країна з сировинною структурою економіки ніколи не демонструватиме високі темпи розвитку, зростання якості життя своїх громадян.

Необхідно негайно зупинити цю тенденцію, як і деіндустріалізацію країни, що загрожує втратою потужних наукоємних технічно складних сфер, починаючи з ракетно-космічного комплексу, авіабудування, суднобудування, транспортного, енергетичного машинобудування тощо.

Нещодавно постановою Кабміну затверджено персональний склад Національного комітету України з розвитку промисловості, якому у співпраці з УСПП, Антикризовою радою громадських організацій доведеться в 2017 році боротися за сталий індустріальний розвиток, створення сприятливих умов для діяльності вітчизняного товаровиробника, інвестиційну, інноваційну політику нової якості.

Уваги потребує платоспроможність внутрішнього ринку. Є закони економіки, які діють незалежно від назви країни. Там, де немає платоспроможного попиту, ніколи не буде стимулів для виробництва конкурентоспроможної продукції чи послуг та інвестицій. Товар має бути зроблений та проданий, а отриманий прибуток знов інвестований у виробництво. Таким є «вічний двигун» економіки. Платоспроможний ринок – це заможні громадяни, високий рівень доходів населення. Вирішувати проблеми платоспроможності та економічного зростання нарізно – просто неможливо, настільки вони тісно пов’язані.

УСПП вимагає від уряду, влади в цілому займатися своєю національною економікою не з меншою наполегливістю, ніж вона додає задля ходження по світу з простягнутою рукою за черговим траншем. Україна володіє величезним інвестиційним, промисловим, технічним, кадровим, природним, географічним потенціалом. І вихід з кризи має бути знайдено не за рахунок зростання внутрішнього і зовнішнього державних боргів, а через збільшення кількості робочих місць, конкурентоспроможну економіку, сприятливі умови для бізнесу, гарну інноваційну, інвестиційну політику. Інших сценаріїв просто не існує.

7 (6)Одним з найголовніших показників ефективності країни та влади є розвиток малого і середнього бізнесу, формування потужного середнього класу, який визначає платоспроможність, стабільність, дає можливість формувати демократичні інститути влади, вміє цивілізованим шляхом захищати свої права та права людини взагалі. На сьогоднішній день соціологічні опитування свідчать, що лише 0,7–1,0% українців відносять себе до середнього класу. В сусідній Польщі середній клас сягає 40%, у Німеччині та Франції – до 80%. Отже, середній клас потребує пріоритетної підтримки.

Саме тому УСПП разом з ПриватБанком започатковано програму створення в країні мільйону робочих місць, яка будується на механізмах державно-приватного партнерства, соціальної відповідальності великого бізнесу. Поступово програма розгортається всією територією України. Потужні форуми з підтримки підприємництва пройшли у Києві, Дніпрі, Харкові, Одесі, Рівному, Івано-Франківську, Черкасах, Чернігові. Зміст програми полягає в тому, що комерційні банки масштабно вдаються до кредитування малого бізнесу за умов часткового рефінансування з бюджетних коштів. Таким чином вирішуватиметься проблема доступу малих підприємців, фізичних осіб до ресурсів та стартового капіталу.

УСПП не може не турбувати ситуація, яка штучно створена навколо малого, середнього бізнесу наприкінці 2016 – на початку 2017 років. Зростання мінімальної зарплати з започаткуванням групових перевірок роботодавців та шалених штрафів для тих, хто порушив законодавство щодо її виплати; нововведення сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування ФОПами за відсутності у них доходів; «бульдозерна війна» з МАФами в столиці – складаються в картину масованої атаки на малий бізнес, спроб максимального звуження рамки економічних прав і свобод підприємництва.

Малий та середній бізнес (далі – МСБ) у всьому світі є рушійною силою економік, і саме через свою значущу роль такий бізнес традиційно є поза зоною тотального контролю та фіскального тиску. Якщо в розвинутих країнах МСБ дає змогу реалізувати новаторську ініціативу, здійснити інноваційні проекти, то в Україні малий бізнес є переважно єдиним засобом виживання, шансом прогодувати себе та свою родину. Накидати йому на шию мотузку вкрай невідповідально та навіть небезпечно з точки зору можливої соціальної напруги.

В УСПП та Антикризовій раді громадських організацій виступають за перегляд політики щодо розвитку бізнесу взагалі та малого передусім. Необхідно розробити комплексну програму підтримки самозайнятості, малого та середнього бізнесу. Ключова ставка Нацбанку повинна послідовно знижуватись, з одночасним наданням гарантії приватним банкам, зі спонуканням їх кредитувати реальний сектор економіки. Податкове навантаження на МСБ має бути мінімальним; штрафи, загрози, невиправдане закриття мають бути викоренені з практики поводження з підприємництвом.

Найближчим часом УСПП збере Антикризову раду громадських організацій, ділові об’єднання малого бізнесу з метою обговорення ситуації у малому бізнесі та підготовці програмних пропозицій та вимог до очільників держави.

Коли самозайнятість та бізнес піддаються посиленому тиску, країна починає втрачати трудовий ресурс. Люди змушені шукати засоби існування, і їх неможна за це засуджувати. Більш того, в Україні середня заробітна плата складає близько 200 доларів США, а в сусідній Польщі, у якій працює майже 1 млн. українських фахівців, – наближається до 1000 євро. В 2017 році ця країна готова прийняти ще один мільйон. Угорщиною ухвалено рішення про працевлаштування 350 тисяч українців, навіть Білорусь запрошує наших фахівців. Отже, питання збереження трудових ресурсів стає проблемою національної економічної безпеки. Цьому необхідно приділяти величезну увагу, починаючи з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, поваги до висококваліфікованих робітників, фахівців, інженерів, закінчуючи адекватною вартістю робочої сили. Це комплексне завдання. Треба робити все, щоб люди мали на рідній землі робочі місця, в тому числі – в сфері малого бізнесу.

Щодо відносин з ЄС, то УСПП не має сумнівів, що наше майбутнє – євроінтеграційне. Тому мусимо впроваджувати інновації, сучасні стандарти, технічні регламенти цивілізованого світу на українській землі. Але не можна забувати про величезне моральне та фізичне зношення основних фондів, високі енергоємність, матеріалоємність, низьку продуктивність праці. Тому для УСПП адаптація економіки до стандартів ЄС – це не перекладання з англійської на українську. Це питання модернізації, залучення інвестицій, доступного кредитування, чіткої державної політики, розвитку державно-приватного партнерства. І альтернативи цьому немає. Інакше Україна перетвориться на сировинний придаток розвинутого світу, просто так подарує їй кваліфіковані трудові ресурси. Тому зараз представники УСПП працюють через представництво в Брюсселі з Єврокомісією, Європарламентом, щоб змінити цей тренд. УСПП необхідно максимально включатися до програми доступу до ресурсів, модернізації економіки, залучення інвестицій. І, в принципі, ЄС у цьому не відмовляє, але запитує – а де, шановні українці, ваші власні програми? Що ви реально зробили, зазнавши брак ресурсів, технологій тощо? Куди ми маємо спрямувати допомогу? Під що давати ресурс? Як контролювати його адресність? Якими будуть кінцеві результати? Де ваші верховенство права? Рівноправна конкуренція? Захист прав власника та інвестора? Давайте почнемо з себе, з виконавчої дисципліни, відповідальності, конкретних планів та програм, і саме це буде надалі серйозно впливатиме на статус України в світовому розподілі праці.

Дуже важливо, що в Верховній Раді України відкрито постійне представництво промисловців, підприємців, роботодавців, щоб забезпечити більш ефективну участь в експертній роботі, у законодавчих ініціативах, у прийнятті тих рішень, які позитивно впливають на економічний розвиток, інвестиційний клімат тощо.

УСПП також дуже турбує ситуація в банківсько-фінансовому секторі. Вартість кредитних ресурсів в Україні – найвища в Європі. Незважаючи на зниження облікової ставки Нацбанка до 14% річних, доступ до кредитів так і не покращився, тим більш – для малого бізнесу. Викликають тривогу методи так званого «очищення» банківської системи. Балансова вартість активів неплатоспроможних банків на 1 січня 2017р. складає 471 млрд.грн, або 1/5 ВВП України.  Десятки мільярдів гривень складають прямі втрати вкладників банків, бізнесу та фізичних осіб. УСПП підтримує необхідність формування банківської системи на умовах прозорої конкуренції, жорсткої протидії корупції, зловживань з рефінансуванням тощо. Але необхідно не лише руйнувати, але й будувати. Спроби політизації ситуації в НБУ, додання цій структурі якихось рейтингів через проблеми вкладників – це дуже ризикований шлях. Необхідно повернути ситуацію до вимог Конституції та законодавства. Саме тому треба негайно провести звіт Нацбанку в Верховній Раді України за участі президента, уряду та ділової громади. Представники УСПП готові залучитися до звіту та “озброїти” учасників деполітизованою системною високопрофесійною аналітикою і пропозиціями.

Багато зусиль роботодавців, Об’єднання організацій роботодавців України (далі – ООРУ) протягом 2016 року було спрямовано на посилення соціального діалогу, набуття їм нової якості. Запорукою цього вважали максимально рівноправну, прозору участь у процесі всіх організацій- роботодавців, що підтвердили свою репрезентативність.

Необхідно переосмислити роль та завдання визначеного на національному законодавчому рівні Спільного представницького органу роботодавців (далі – СПО). Для підвищення впливу на соціальних партнерів, формування чіткої сконсолідованої позиції сторони роботодавців, зростання ролі самого соціального діалогу, цей орган має перетворитися на майданчик плідних дискусій, обговорення найскладніших проблем та досягнення консенсусу на засадах рівності, професійності та недопущення будь-якого монополізму у формуванні спільної політики.

DSC_0168Оскільки за останній час були створені нові всеукраїнські об’єднання, що відповідають критеріям репрезентативності на галузевому рівні та відповідно до закону мають право приєднатися до Угоди про утворення СПО, виникла необхідність його перезавантаження. Розроблено доповнення до проекту положення, угоди про СПО, які покликані значно підвищити ефективність його роботи. Найближчим часом цей документ планується винести на обговорення та ухвалення.

В ООРУ розглядають це як хороший шанс консолідації позиції всіх роботодавців, напрацювання спільного бачення економічного розвитку для країни. Це дозволить ефективно впливати на такі питання, як формування бюджетної політики, вирішення проблем зайнятості, підвищення рівня заробітних плат тощо. Серед невідкладних завдань – напрацювання механізмів реалізації нещодавно підписаної Генеральної угоди з урядом на 2016-2017 роки.

На завершення діловій спільноті нагадаємо, що в лютому цього року Українському союзу промисловців і підприємців виконується 25 років. Шлях тривалістю чверть століття був непростим. Він майже повністю співпадає з життям нашої молодої держави, яка напружено, долаючи чисельні перешкоди, шукала «свого місця під сонцем». Немало труднощів випало на її долю. Серйозні трансформації відбулися в політичній, суспільній, економічній сферах. Вирували Майдани, люди виходили на вулиці зі справедливим протестом заради кращого майбутнього. Ми боронили рідну країну від агресора, і боротьба за її незалежність, територіальну цілісність та державність ще триває. Як і напружена робота щодо відродження економіки, зміни її курсу – в напрямку сталого розвитку, за цивілізовані, відповідні міжнародним стандартам, умови підприємницького зростання. Немає жодного рішення з’їздів чи правлінь УСПП, де не йшлося б про проблеми господарювання, про необхідність виправлення складного стану певних підприємств або навіть цілих сфер. Але ніколи ми не ставали на позиції популізму або відстороненої критики – завжди намагалися підставити владі плече, розділити з нею відповідальність за стан справ, виручити, допомогти, убезпечити від помилки.

Пишаємося тим, що наш рідний союз є колективним управлінським мозком української економіки, інтелектуальним центром сучасних менеджерських рішень. В УСПП, як в тиглі, виплавлялися професіоналізм та характери, яким притаманні рішучість і готовність взяти на себе відповідальність за долю багатьох людей, трудових колективів.

Вітаємо всіх колег, товаришів, друзів з чудовим святом – двадцятип’ятиріччям із дня заснування! Запрошуємо до нової ефективної роботи в ім’я нашої незалежної цвітучої України!

 

Коментарі

kazmetal l.com