ЗАЯВА УЧАСНИКІВ ІІ УКРАЇНСЬКОГО ФОРУМУ БІЗНЕСУ

З часу проведення першого Українського форуму бізнесу (18 березня 2016 року) у соціально-економічному становищі України відбулися певні позитивні зрушення

ВВП після тривалого падіння минулих років збільшився у 2016р. на 2,3%, дещо стабілізувався курс національної валюти, збільшилися надходження до бюджету, є деякий позитив у адмініструванні податків, здійсненні державних закупівель, припинилось падіння обсягів капітальних інвестицій в економіку.

Позитивним є також той факт, що Верховна Рада України, Уряд, НБУ реалізували окремі заходи, визначені на першому Українському Форумі Бізнесу як невідкладні для подолання надзвичайної ситуації в економіці. А саме: здійснюється запровадження єдиного реєстру автоматичного відшкодування ПДВ, прийняті законодавчі зміни щодо вдосконалення інструменту контролю за трансфертним ціноутворенням, розширено сферу функціонування системи відкритих електронних торгів під час здійснення державних закупівель, прийнято Закон, що передбачає створення Експортно-кредитного агентства, дещо лібералізовано  валютне регулювання.

Однак вказані зміни мають лише точковий характер, а запропонована першим Українським форумом бізнесу низка інших пунктів Плану невідкладних заходів щодо подолання надзвичайної ситуації в економіці України, на жаль,  залишалась поза увагою влади.

Країна продовжує знаходитись у економічній кризі, посилюється політична нестабільність та розкол в суспільстві, проблема територіальної цілісності не зникає з порядку денного. У 2016 році у порівнянні з 2013 роком ВВП на душу населення зменшився майже у 2 рази (з $ 4 тис, до $ 2,2 тис.). Експорт знову знизився навіть на фоні відчутного падіння протягом 2014-2015 років. Загалом понад 75% в українському експорті складають сировина та товари первісної переробки з низькою доданою вартістю. Найбільшу частку капіталовкладень інвестори здійснюють за рахунок власних коштів – майже 70%,  що в свою чергу свідчить про високу залежність стану інвестування в країні від прибутку підприємств, який майже не підкріплений ані державною підтримкою, ані кредитними ресурсами. Водночас видається малоймовірним повернення коштів бізнесу, що знаходилися у банках, визнаних НБУ неплатоспроможними.

Недостатня координованість дій між Парламентом, Урядом та НБУ щодо врегулювання економічної ситуації та реалізації грошово-кредитної політики в інтересах стимулювання економічного зростання призвела до дефіциту обігових коштів, фактичного припинення кредитування реального сектору економіки та МСП, високої вартості кредитів.

Попри створення Національного комітету з промислового розвитку України відсутнє ефективне державне управління відродженням індустріального сектору економіки, основою якого повинна стати підтримка науки та технологічних інновацій як ключових факторів довгострокового зростання. Під загрозою знищення опинилися цілі сектори промисловості, що є національним надбанням України: аерокосмічна галузь, транспортне та енергетичне машинобудування.

Високих масштабів набуває трудова міграція та відтік за кордон високопрофесійних кадрів.

Через невирішеність ключових проблем вітчизняного підприємництва, пов’язаних з поступово зростаючим фіскальним навантаженням, надлишковим регулюванням діяльності малого бізнесу та безпосереднім втручанням держави у господарську діяльність підприємців, на фоні значного підвищення вартості енергоносіїв та комунальних послуг, намірів щодо подальшого нарощування вартості тарифів природних монополій, недовіри до банківської системи, відбувається згортання ділової активності в Україні.

Знижується якість прийнятих рішень  на тлі браку  персональної відповідальності виконавців в системі державного  менеджменту країни.

Водночас, будь-які подальші позитивні зміни неможливі без відновлення довіри національного бізнесу до держави, гарантування дотримання прав власності, забезпечення свободи підприємництва, зменшення фіскального навантаження, розширення можливостей участі в державних закупівлях, запобігання монополізації ринків, забезпечення балансу інтересів великого і малого бізнесу тощо.

Український бізнес вимагає від влади жорсткого викорінення корупції на всіх рівнях, започаткування економічного курсу, спрямованого на швидке економічне зростання, створення нових робочих місць та відкриття нових можливостей для розвитку бізнесу.

Для забезпечення впровадження такого економічного курсу учасники Українського форуму бізнесу, що представляють більшість національної бізнес-спільноти, наполягають на реалізації владою «Пропозицій бізнесу з прискорення темпів економічного розвитку та припинення деіндустріалізації України», що мають сприяти покращенню ділового клімату та стимулюванню розвитку промисловості як рушія економічного зростання країни.

 

Пропозиції бізнесу

з прискорення темпів економічного розвитку та припинення

деіндустріалізації України

(ІІ Український форум бізнесу  10.04.2017, м.Київ)

Розділ I. Підтримка реального сектору економіки та доступ

 до фінансових ресурсів:

  • Кабінету Міністрів України за участі НБУ, національних громадських об’єднань бізнесу, експертних установ провести засідання, присвячене розгляду проблеми доступу вітчизняних товаровиробників до фінансових ресурсів та впровадження механізмів, спрямованих на здешевлення кредитних ресурсів для підприємств реального сектору економіки.
  • Терміново погасити заборгованість держави з відшкодування ПДВ та повернути переплати платникам податків.
  • Розробити та розпочати реалізацію державних програм підтримки промисловості, спрямованих на імпортозаміщення, у тому числі з використанням інструменту компенсації частини відсоткової ставки за кредитами покупців такої продукції, який сьогодні використовується на ринку України іноземними урядами для стимулювання свого експорту.
  • Продовжити курс на валютну лібералізацію, відмову від обов’язкового продажу валютної виручки експортерами; скасування граничного терміну розрахунків за операціями з експорту/імпорту товарів; зняття інших адміністративних обмежень на валютному ринку, з подальшим забезпеченням докорінної модернізації всієї системи валютного контролю.
  • Сприяти створенню та подальшому розвитку системи кооперативних банків як адекватної альтернативи існуючому банківському фінансуванню економіки України.
  • Розробити законодавчі новації щодо запровадження бюджетно-податкових стимулів створення нових та модернізації існуючих виробництв, створення нових робочих місць, створення умов для розвитку та впровадження інновацій (у т.ч. через механізми індустріальних парків, технопарків, експортних переробних зон).
  • Внести зміни до процедур державних закупівель, спрямованих на створення пріоритетів для національного товаровиробника.
  • Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку, Мінфіну, ПАТ «Укрзалізниця» спільно із представниками підприємств-вантажовласників опрацювати пропозиції щодо нормативно-правових, фінансових та інвестиційних механізмів державно-приватного партнерства для залучення приватних вантажовласників до спільного фінансування інвестиційних проектів ПАТ «Укрзалізниця» в частині оновлення рухомого складу та інфраструктури.
  • Переглянути у бік зменшення норматив відрахувань частини чистого прибутку державних підприємств та організацій, що спрямовується до Державного бюджету України.
  • Сприяти комплексному вирішенню питання щодо приведення ставок портових зборів у морських торгових портах України до середнього рівня ставок у сусідніх морських країнах.
  • Прискорити створення Державної служби морського і річкового транспорту України, провести реформування Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»  відповідно до вимог Закону України «Про морські порти України».
  • Ввести посаду заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі, що відповідає за промислову політику.
  • Кабінету міністрів спільно з Національним комітетом з промислового розвитку України провести спільне розширене засідання щодо стратегії розвитку і трудового потенціалу та припинення негативних тенденцій на ринку праці через зростання трудової міграції.

Розділ II. Розвиток експорту та покращення регуляторного режиму для нього:

2.1. Прискорити створення та початок роботи Експортно-кредитного агентства.

2.2. Розробити законодавчу базу для створення експортних переробних зон.

2.3. Скасувати обов’язкове здійснення санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного та радіологічного контролю товарів перед їх експортом, оскільки такі заходи доцільно здійснювати лише у разі, коли цього вимагає країна-імпортер.

2.4.  В рамках співпраці з ЄС сприяти:

  • отриманню компенсації (знижки) для участі українських виробників у виставках та форумах, які проводяться в ЄС
  • розширенню доступу українських підприємств для участі в державних закупках Євросоюзу;
  • збільшенню квот на безмитну поставку сільськогосподарської продукції на ринок Європейського Союзу.

Розділ ІII. Податкова сфера:

3.1. Внести зміни до ПКУ, згідно з якими фактичне зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних почне здійснюватися виключно після оприлюднення аналізу застосування зазначеної процедури у тестовому режимі (без фактичного зупинення реєстрації) та економічного обґрунтування критеріїв оцінки ступенів ризику, достатніх для зупинення реєстрації.

3.2. До прийняття відповідного рішення на законодавчому рівні заборонити рішенням Кабінету Міністрів України кримінальне переслідування за ухилення від сплати податків до остаточного узгодження податкових зобов’язань.

3.3. Провести податкову реформу, яка передбачатиме:

– впровадження інвестиційних стимулів у оподаткування та зниження податкового тиску на суб’єктів господарювання – для створення привабливих умов для інвестицій, у тому числі у порівнянні з сусідніми країнами (зокрема, шляхом запровадження податку на виведений капітал);

– ліквідацію податкової міліції та створення демілітаризованого органу, спрямованого на запобігання злочинності у сфері фінансів шляхом аналізу та юридичних заходів;

– заборону на законодавчому рівні кримінального переслідування за ухилення від сплати податків до остаточного узгодження податкових зобов’язань та запровадження механізму автоматичного закриття раніше відкритих кримінальних проваджень при набранні законної сили рішенням суду про скасування донарахувань;

– запровадження прямої безумовної фінансової відповідальності держави (державного бюджету) за прийняття посадовими особами контролюючих органів неправомірних рішень (вчинення неправомірних дій) та/або бездіяльність (у тому числі за несвоєчасне відшкодування ПДВ та/або несвоєчасне повернення переплат тощо) із можливістю застосування у подальшому державою права регресу до посадових осіб контролюючих органів;

  • вдосконалення системи електронного адміністрування ПДВ, зокрема, шляхом відмови від депонування коштів на ПДВ-рахунках;
  • зменшення фіскального навантаження на фонд оплати праці, паралельно здійснення комплексних заходів з реформування системи пенсійного забезпечення.

3.4. Розробити та запровадити автоматичну ризикоорієнтовану систему, направлену не тільки на виявлення, але і на запобігання порушенням у сфері оподаткування, в тому числі у сфері ПДВ.

3.5. Спростити систему адміністрування при використанні реєстраторів розрахункових операцій, зменшити кількість штрафних санкцій за порушення у сфері РРО, запровадити електронні сервіси у цій сфері.

3.6. Забезпечити запровадження та забезпечення ефективного функціонування он-лайн-сервісів: Електронного кабінету платників податків, Фіскальної розрахункової системи (програмного забезпечення замість РРО).

3.7. Зберегти спрощену систему оподаткування, збільшити граничні обсяги доходів для кожної з груп з одночасною диференціацією граничних обсягів доходів в розрізі регіонів. В рамках забезпечення фінансової децентралізації передати повноваження зі встановлення граничних обсягів доходів для цілей ССО місцевим органам влади. Зберегти перелік видів діяльності, передбачених чинними нормами податкового законодавства для спрощеної системи оподаткування.

3.8 Передбачити, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не застосовуються щодо порушень, які було вчинено у період до 1 січня 2017 року.

Розділ ІV. Митна сфера:

4.1. Провести митну реформу, яка передбачатиме:

– перехід до випуску товарів, що імпортуються в Україну, у вільний обіг за заявленою суб’єктом ЗЕД митною вартістю із одночасним врегулюванням порядку проведення митного пост-аудиту, передбачивши відповідні можливості для його застосування щодо випущених у обіг товарів;

– запровадження процедури автоматичного оформлення митних декларацій в залежності від рівня ризику;

– впровадження норм, аналогічних діючим у митному законодавстві ЄС (положень щодо діяльності уповноважених економічних операторів, системи спрощених митних процедур, впровадження обов’язкового подання перевізником короткої ввізної декларації до ввезення в Україну товарів, впровадження українського ідентифікаційного номера для  іноземних суб’єктів господарювання).

Розділ V. Природні монополії.

5.1. Розробити та впровадити дієві механізми завчасних консультацій з соціальними партнерами щодо перегляду тарифів.

5.2. Зобов’язати національних регуляторів природних монополій вносити до тексту усіх рішень щодо встановлення тарифів формул та обґрунтувань, за якими розраховувались такі тарифи.

5.3. Забезпечити конкурентний доступ до мереж і енергії, що сприятиме унеможливленню зловживань монопольним становищем суб’єктами природних монополій у сфері енергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення

5.4. Запровадити реальні економічні стимули для товаровиробників і надавачів послуг, які запровадили енерго- і ресурсозберігаючі технології, маловідходні, безвідходні та екологічно безпечні технологічні процеси, що забезпечили їм підвищення продуктивності виробництва та випуск продукції з поліпшеними характеристиками.

Розділ VI. Посилення позицій України у міжнародній торгівлі

6.1. Провести аналіз економічної ефективності та наслідків запровадження зон вільної торгівлі як щодо угод, які були підписані нещодавно, так і щодо угод, що знаходяться у процесі узгодження із залученням профільних експертних установ та представників роботодавців;

6.2. Припинити практику непрозорої підготовки таких угод, забезпечити залучення українського бізнесу до їх підготовки та укладання.

Розділ VІI. Стимулювання інновацій та  розвитку  ІТ сфери

7.1. Визначити  конкретні проекти для реалізації в рамках державно-приватного партнерства та заходи з державної підтримки розвитку високотехнологічних виробництв, стимулю­вання науково-технічної, інноваційної діяль­ності, а також впровадження інновацій у виробництво.

7.2. зняти заборону  уряду на відкриття нових Державних цільових науково-технічних програм.

7.3. Визначити на законодавчому рівні порядок взаємодії державних інформаційних ресурсів, а також технологічної нейтральності, вільного вибору програмного забезпечення і постачальників послуг;

7.4. Оголосити мораторій на прийняття законів і регуляторних актів, які наносять шкоду забезпеченню основних прав людини, зокрема вільного доступу громадян України до мережі Інтернет тощо.

7.5 Прискорити прийняття Урядом Стратегії розвитку високотехнологічних галузей на період до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації, розробленої Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

 

Коментарі
kazmetal l.com