МОП – ЗА ПОСИЛЕННЯ ТРИПАРТИЗМУ

Міжнародна організація праці при ООН – явище унікальне. Як відомо, метою і засобом реалізації її місії є соціальний діалог, що базується на принципах, задекларованих у відповідних конвенціях цієї поважної Організації. Країни, що приєдналися до цих інструментів, мають привести у відповідність з ними свої  національні законодавства та практику. МОП є унікальною установою Системи ООН, що розробила потужну науково-теоретичну базу для розвитку соціального діалогу, переконаний національний координатор МОП в Україні Сергій САВЧУК

Усі інструменти Міжнародної організації праці так чи інакше стосуються соціального діалогу. Проте слід виділити низку засадничих  інструментів. Зокрема, йдеться про Конвенції: №144 – «Про тристоронні консультації для сприяння застосуванню міжнародних трудових норм», №150 – «Про адміністрацію праці: роль, функції та організація»,  №151 – «Про захист права на організацію та процедури визначення умов зайнятості на державній службі»,  №154 – «Про сприяння колективним переговорам 1981 року»;  

Кілька рекомендацій МОП слугують дороговказом на шляху до ефективного розвитку соціального діалогу: це Рекомендації МОП: №113 – щодо консультацій та співробітництва між державною владою та організаціями підприємців і працівників на галузевому та національному рівнях, та № 152 – щодо процедури тристоронніх консультацій для сприяння застосуванню МТН та національним заходам, що стосуються діяльності МОП.

Питання соціального діалогу були також закріплені в інших інструментах МОП – Деклараціях. Слід зазначити, що Декларація 1998 року про основні принципи і права у сфері праці включає свободу асоціації та реальне визнання права на ведення колективних переговорів, як один з чотирьох основоположних принципів, які випливають з самого членства будь-якої країни в МОП. Декларація МОП про соціальну справедливість в цілях справедливої глобалізації 2008 року говорить про те, що всі держави-члени, а також транснаціональні корпорації, які працюють по всьому світові, повинні дотримуватись таких основних принципів, як соціальний діалог,  основоположні принципи і права у сфері праці визначені як нероздільні, взаємозалежні й такі, що доповнюють один одного.

Також варто взяти до уваги  Резолюцію про соціальний діалог 2002 року, яка посилила принципи соціального діалогу на засадах трипартизму, що їх просуває МОП. Зокрема, в цій Резолюції МОП закликає уряди забезпечувати всі необхідні передумови для тристороннього соціального діалогу, закликає до просування трипартизму і посилення його там, де такий діалог слабкий чи відсутній.

При цьому ключовим інструментом є дотримання принципу свободи об’єднань. Дієвий соціальний діалог з організаціями, які не мають повної свободи асоціації, які потерпають від втручання третьої сторони, – неможливий. Саме тому в контексті соціального діалогу МОП приділяє велику увагу ефективному дотриманню конвенцій МОП №87 – «Про свободу асоціації та захист права на організацію», та №98 – «Про застосування принципів права на організацію й ведення колективних переговорів».

Питання репрезентативності також нерідко звучить в контексті обговорення проблем соціального діалогу. Деякі колеги часто ставлять під сумнів підходи до її визначення. Але ж організації соціальних партнерів тим і відрізняються від інших організацій громадянського суспільства, що вони мають певну членську базу, яку  можуть реально підтвердити і на яку спираються. Це дає можливість говорити від імені тієї частини суспільства, яку вони представляють, і брати участь у прийнятті рішень соціально-економічного характеру. Іншою передумовою соціального діалогу є  інституційна база, яка  сьогодні в Україні створена, а результативність її роботи потребує подальшого посилення.

Щодо моделей соціального діалогу, то ця тема дуже багато обговорюється й особливо цікавить як тристоронніх партнерів  так і «третій сектор», оскільки останнім часом є багато прикладів поширення соціального діалогу на громадянське суспільство. Часто МОП закидають, що вона проти участі громадянського суспільства в соціальному діалозі. МОП просуває і заохочує тристоронню модель співпраці. Вона говорить про те, що три сторони соціального діалогу плюс третій сектор (там, де це є доцільним і можливим), можуть брати участь у прийнятті соціально-економічних рішень, які становлять спільний інтерес для трьох сторін.

Тобто трипартизм з позначкою «+»  це модель, яка набуває популярності там, де тристоронні партнери розпочинають або ведуть діалог з іншими групами суспільства у тих сферах, де ці групи можуть зробити свій внесок в прийняття правильного, виваженого рішення щодо будь-якого питання, яке представляє інтерес для трьох сторін. Наприклад, захист довкілля або захист специфічних груп населення, сімей чи людей, які проживають в сільській місцевості.

Але трипартизм у цьому сенсі не потрібно плутати з суспільним діалогом. Це дві різні форми діалогу. Суспільний чи громадський діалог – це дещо відмінне від тристороннього соціального діалогу, від трипартизму. Щодо останньої моделі, то це  класична модель, яку ми бачимо в  «старих» країнах Євросоюзу. Для прикладу це Економіко-соціальна рада Франції. Є також європейський економіко-соціальний комітет, який є інструментом соціального діалогу ЄС. Він також є подібним прикладом.

Проте ми чітко відрізняємо організації роботодавців і працівників, які базуються на своїй членській базі, від  інших організацій громадянського суспільства. Саме тому ми звертаємо дуже велику увагу на проблему репрезентативності.

Україна була, напевне, останньою країною в Центральній та Східній Європі,  яка прийняла критерії репрезентативності на законодавчому рівні. Вони  відображенні в Законі України «Про соціальний діалог в Україні». Для залучення інших груп громадянського суспільства до соціального діалогу немає ніяких перешкод. Це може його посилити і збагатити. Але це не трипартизм в якомусь іншому ключі. Беззастережна відмова від трипартизму і  прийняття моделі «Соціальні партнери мінус уряд» не приведуть до якихось позитивних очікуваних результатів.

Україна швидкими темпами рухається до децентралізації. І стикається з викликом, що пов’язаний із руйнуванням трипартизму, передусім на регіональному рівні. В Україні  створені відповідні інститути соціального діалогу, але їх готовність брати на себе відповідальність і активну участь в децентралізації відстає від самої децентралізації.  Федерація профспілок України, зокрема, активно аналізує шляхи активізації участі профспілок у соціально-економічного розвитку територій в рамках децентралізації. Це дійсно питання, якому належить приділити особливу увагу.  

Міжнародна організація праці готується до свого сторіччя, яке  відзначатиме у 2019 році. МОП ще два роки тому ініціювала національні консультації з майбутнього праці.

Яким буде майбутнє праці? Чи буде людина працювати чи, може, роботи зовсім витіснять людську працю? Як людина зможе пристосуватися в нових умовах? Цілі кластери професій через 20-25 років, як прогнозують науковці, можуть зникнути зовсім!

Що буде з соціальним діалогом взагалі, з  питаннями репрезентативності соціальних партерів? Це ті питання, які обговорюються на міжнародному рівні між країнами-членами МОП в рамках тристороннього соціального діалогу. За результатами таких консультацій буде прийнятий відповідний документ на щорічній Конференції МОП у 2019 році.  

Учасники цих консультацій в Україні зазначали, що серед запропонованих тем найбільш актуальним питанням стосовно розвитку сфери праці для майбутнього є розвиток ефективного соціального діалогу, та вказали на перешкоди, що стоять на заваді його розвитку: подекуди церемоніальність діалогу, відсутність готовності  чи бажання йти на поступки для досягнення спільної мети,  заговорювання, а не розв’язання проблеми. У цьому контексті гостро постає питання доданої вартості соціального діалогу. Ситуації ж, коли одна сторона приймає рішення без консультацій, або ж приймаються рішення, протилежні тим, що були напрацьовані в результаті соціального діалогу, – підривають віру в соціальний діалог. Культура ведення соціального діалогу теж була визначена як один із викликів.

Однак бажання тристоронніх партнерів розвивати соціальний діалог, безумовно, є. І МОП готова продовжувати підтримку таких зусиль. Зокрема, МОП запросила долучити українську тристоронню делегацію до обговорень, які відбудуться у Греції в межах спільної конференції міжнародної асоціації соціально-економічних рад  під назвою «Майбутнє праці та соціального діалогу». Сподіваюся, що ознайомлення з міжнародним досвідом та участь українських тристоронніх партнерів у таких майданчиках дозволить Україні за короткий термін пройти шлях розвитку соціального діалогу, яким інші країни йшли протягом десятиліть.

Коментарі
kazmetal l.com