НТСР ІСНУЄ, А ЇЇ РОБОТИ НЕ ВИДНО

Соціальний діалог – це цінний демократичний засіб вирішення соціальних проблем та формування консенсусу. Так його характеризує Резолюція про трипартизм та соціальний діалог, ухвалена Міжнародною Організацією Праці у 2002 році. Завдяки соціальному діалогу держава може досягти  значного прогресу в своєму розвитку, переконаний Народний депутат України, Голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід КОЗАЧЕНКО

Нині  ми із заздрістю дивимося на країни, які можуть похвалитися високим рівнем економіки, хоча деякі  з них досягли цього в умовах авторитарної чи навіть тоталітарної системи влади. Наприклад, Сінгапур.  Цю країну називають взірцем у подоланні корупції, в економічному розвитку, тому що жодна інша економіка в світі не мала темпів зростання внутрішнього валового продукту після подолання корупції, які б перевищували 30% на рік. Але це унікальний випадок.

Нині Сінгапур займає 5-6 сходинку у світі і за умовами ведення бізнесу, й у боротьбі з корупцією. Але якою ціною це здобувалося? Зусиллями геніального, проте авторитарного лідера.

На момент, коли була прийнята реформа в цій країні, більш ніж 70 представникам державного топ-менеджменту  було винесено вирок – смертна кара. Крім того, близько тисячі людей , які були представниками влади, сіли до в’язниці. Після цього країна дуже стрімко почала розвиватись і там сформувався соціальний діалог, спрямований на забезпечення інтересів держави і населення.

З різних причин цей фантастичний сценарій не для України, не для нас. Ми обрали європейський шлях, тож повинні , з одного боку, ретельніше вивчати європейський досвід, а з іншого виконувати те, що записано у нашій Конституції. І вже на підставі цього думати, як нам формувати відносини у суспільстві, як нам жити далі , як  використовувати наш досвід і досвід сусідніх демократичних країн в інтересах громадян України.

Інколи це буває непросто. Інколи спроба запровадити демократичні механізми ведення соціального діалогу наштовхується на шалений спротив системи. Навіть найкращу ідею можна дискредитувати, як це неодноразово в нас траплялося  зі створенням дорадчих структур  при різних міністерствах чи відомствах.

Років п’ять тому, за «злочинної влади», було прийнято  рішення про формування громадських рад. І хто ж туди потрапив? Буквально за 10 діб представники одіозної релігійної організації , очолюваної сумнозвісним пастором Сандеєм Аделаджею,  зареєстрували 42 громадських об’єднання і почали масово захоплювати ці громадські ради. Цікаво, що половину таких сумнівних організацій було зареєстровано за однією  і тією ж адресою та мали вони один і той самий телефон.

Зараз теж відбуваються подібні трагікомічні речі. Представники контрольованих певними структурами громадських організацій захоплюють громадські ради задля лобіювання власних бізнес-інтересів.

Нашому суспільству треба вчитися на помилках, їх треба усвідомлювати й виправляти. Але найголовніше дбати про те, щоб цей діалог між суспільством і владою був. Звичайно, важливо напрацювати стратегію як будувати цей діалог, як виправляти ситуації,  якщо в ньому немає порозуміння та компромісу.

В нас є Національна тристороння соціально-економічна рада (НТСР), яка функціонує на засадах соціального діалогу у форматі «профспілкова сторона – сторона роботодавців та урядова сторона) на національному рівні. Саме тут повинні напрацьовуватись компромісні регуляторні рішення з соціально-трудової та соціально-економічної проблематики  в інтересах найманих працівників та простих, соціально не захищених пересічних громадян, власників бізнесу і, нарешті, держави, яка є відповідальною за дотримання конституційних прав і свобод будь-якої людини.

Національна тристороння соціально-економічна рада  була створена у 2005 року за пропозицією всеукраїнських профспілок, об’єднань роботодавців та Кабінету Міністрів України як консультативно-дорадчий орган при Президентові на заміну Ради соціального партнерства при Президенті України. У 2011 році, відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні», після набуття ним чинності, з метою більш ефективного ведення соціального діалогу НТСЕР була створена Президентом повторно, вже як постійно діючий самостійний орган.

У документах було визначено її основні завдання: вироблення консолідованої позиції сторін соціального діалогу щодо стратегії економічного і соціального розвитку країни, шляхів розв’язання існуючих проблем; підготовка рекомендацій Президентові, парламенту та уряду з питань формування і реалізації державної економічної та соціальної політики; регулювання трудових, економічних і соціальних відносин.

Та після набуття цим високоповажним суспільно важливим органом статусу незалежного від будь-якої із гілок влади, результатів його роботи ми досі не бачимо.   Функціонує НТСЕР формально і неефективно.  Вірогідно, це пояснюється тим, що до реформування НТСЕР, як і Національна рада соціального партнерства раніше, мала статус дорадчого органу при Президенті України. Тож, урядова сторона, яка входить до НТСЕР і повинна фактично втілювати в життя  її рішення, була підконтрольною волі Президента. А в умовах нинішнього формату її діяльності  представники профспілкової сторони та сторони роботодавців взагалі не мають можливості впливати на виконання урядом рішень НТСЕР. Звідси випливає висновок, що настала потреба докорінного вдосконалення, точніше, законодавчого врегулювання діяльності Національної тристоронньої соціально-економічної ради, яка повинна стати гарантом соціальної стабільності в країні на шляху сталого розвитку економіки.

Слід зазначити, що я представляю ту частину депутатського корпусу, яка готова до того, щоб змінювати  формат функціонування платформи соціального діалогу і запроваджувати більш ефективні шляхи розбудови нашого суспільства в інтересах громадян.

Коментарі
kazmetal l.com