Україну з Литвою об’єднують спільна історія та спільне майбутнє

Українсько-литовські відносини сягають дуже давньої історії. І тепер торгівельно-економічна співпраця між Україною та Литвою за офіційними даними має зростання за 2016 рік майже на 61% та показує, що і в цьому році приріст може сягнути 30%. Вітчизняні експортери постачають продукцію переважно із доданою вартістю – техніку, меблі, фармацевтику тощо.

Ефективна взаємодія Українсько-литовської та Литовсько-української ділових рад, створених чотири роки тому УСПП та Конфедерацією промисловців Литви, мотивує активну співпрацю промисловців та інвесторів обох країн. Наразі підписано декілька десятків партнерських угод між компаніями, а в Україну вже зайшли литовські інвестори із конкретними проектами у сфері будівництва, водоочищення, енергоефективності  тощо. Наразі на національному ринку вже працює майже 100 підприємств з литовським капіталом. Їх кількість незабаром значно розшириться.

Президент України Петро Порошенко разом з Президентом Литви Далею Грібаускайте, представниками урядів  обох країн, реального сектору економіки, малого та середнього бізнесу взяли участь в роботі IIIУкраїнсько-литовського економічного форуму.

Глава Української держави поінформував про зміни, впровадження реформ в Україні та інвестиційні перспективи для литовських бізнесменів.

«Важливо, що литовський бізнес бачить перспективи розвитку української економіки. Користуючись нагодою, хочу звернутися до представників литовських компаній, які присутні у цьому залі. Сьогодні Україна потребує вашої підтримки, рішучості, сміливості. Рубікон перейдено – Угодою про асоціацію та безвізом, реформами Україна сказала остаточне прощавай Радянському союзу. Ми більше туди не повернемось і реформи мають незворотній характер. Приходьте. Вас в Україні чекають», – наголосив Президент.

Він позитивно оцінив, що український і литовський бізнес створили важливий інструмент співпраці – Українсько-литовську ділову раду, яка є дієвим механізмом надання підтримки конкретним українським і литовським компаніям.

«Нашим країнам випала доля  працювати разом. І я сподіваюсь, що така співпраця справді буде корисною для всіх сторін. Ми будемо надалі підтримувати реформи України. Для нас надзвичайно важливе майбутнє української держави та її народу. І від цього відповідно залежатиме і наша підтримка, і бізнес, і оборона, і безпека. Сьогодні ми підписали договори в сферах  енергетики, міграції, щодо терміналу скрапленого газу. Тож ви бачите, що коло напрямів  співпраці поступово розширюється. Я запрошую вас приступати до нової роботи у різних галузях. Ви бачите, що з’являються нові можливості, оскільки ніші довго відкритими не бувають», – зауважила у своєму виступі Президент Республіки Литва Даля Грібаускайте.

А поки вітчизняний бізнес продовжує розширювати зовнішньоекономічну співпрацю та шукати партнерів, зацікавленість в українському ринку вже висловили європейські компанії BODGroup (інвестування у проекти сонячних електростанцій у Херсонській та інших південних областях України), RespektoGrupė Ltd. (інфраструктурні, телекомунікаційні,  енергетичні інвестиційні проекти в Україні). Група компаній UAB«ImlitexHoldings» вже імпортує в Литву продукцію більше 6 вітчизняних компаній та шукає нових партнерів з України.

Загалом сторони зацікавлені в розвитку інвестування, відновлюваної енергетики, бізнес-середовища та ринку праці. Головним акцентом посилення співробітництва між країнами в зовнішньоекономічній сфері було визначено державно-приватне партнерство, а також поширення кооперації. Про це йшлося у виступах віце-міністра енергетики Литви В.Мацевічюса, президента Асоціації Східного партнерства та інвестицій Ю.Родевічюса, члена Сейму Литви Й.Ярутіса, голови Держенергоефективності України С.Савчука тощо.

УСПП підписав меморандуми про співпрацю з Вільнюською ТПП, Вільнюським технічним університетом ім. Гедемінаса та Ювелірною палатою Литви. Для України важлива підтримка Литви у нарощуванні експорту в ЄС, кажуть в союзі. Тут балтійські партнери мають вигідні пропозиції по логістиці, можуть допомогти  із розумінням стандартів і регламентів ринку, його аналізу, пошуку відповідних контрагентів.

Ділові ради провели в рамках форуму окреме засідання, на якому скоординували кроки з подальшого розширення контактів між підприємцями, навчальних семінарів та підтримки вже запущених або запланованих до запуску проектів.

Наступний форум такого рівня традиційно буде проведений через рік – восени 2018-го.

МИ ВИРІШУЄМО Й ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

Підсумовуючи результати роботи Ш Українсько-литовського економічного форуму, Президент УСПП Анатолій Кінах сказав:

Український і литовський народи,  економіки і  держави об’єднують не тільки славне минуле, але й загальні  стратегічні цілі – створити таке сьогодення, яке б відповідало спільним  прагненням –  стати  країнами  європейського типу, конкурентоспроможними,  демократичними, заможними.

Україна незворотною інтегрується в економічний, політичний європейський і світовий простір. І співпраця з Литвою для українського суспільства, з якою нас об’єднує спільна піввікова історія у недалекому минулому, дуже важлива  не лише через прагматичні амбіції щодо європейського майбутнього Держави Україна. Нам потрібен її досвід складних суспільно-економічних реформ, адаптації до європейських стандартів, який завершився членством Литви в ЄС.

За невеликий період спільними зусиллями ми створили розгорнуту інфраструктуру  постійних комунікацій. Вже чотири роки працюють Українсько-литовська і Литовсько-українська ділові ради.  Підписана низка системних угод про співпрацю між Конфедерацією промисловців Литви і Українського союзу промисловців і підприємців, Торгово-промисловими палатами наших держав,  Вільнюса і Києва. Ціла низка інших угод підписана в тому числі на нашому форумі.

Це все  дає відповідні результати. Я хотів би підтвердити те,  що сказав шановний пан президент України Петро Порошенко. За нашими прогнозами,  цього року зростання товарообігу між Україною і Литвою очікується  в абсолютних цифрах до мільярда доларів, це мінімум 30-35% приросту.  Ми будемо мати рекордний експорт в Литву, порядку 200 млн. Ось результат такої серйозної цілеспрямованої праці. Вона не просто спрямована на комерційний результат, вона відповідає і нашим структурним пріоритетам. Сьогодні в Україні працює порядку 98 підприємств з литовським капіталом в таких  важливих для  нас сферах,  як транспортна інфраструктура, енергозбереження, енергоефективність, відновлювана енергетика, інфраструктура агропромислового комплексу.

Що дуже важливо, ми підсилили співпрацю в контексті захисту навколишнього середовища, здоров’я людей, очистки води. В цьому році  в Лиманському районі Одеської області розпочався дуже серйозний проект з очистки  води в районній лікарні. Він частково фінансується за рахунок грантів,  в тому числі Посольства Литви, ЄС, є можливість його подальшого розповсюдження територією України, що має значення і для здоров’я людей, і для нашого навколишнього середовища з огляду на європейські стандарти. Такі компанії,  як литовська «Трайдяніс» і українська «Союз», дуже активно працюють з його реалізації,  ми впевнені, що такий досвід співпраці може бути задіяний і в інших секторах економіки.

Безумовно, є ще невирішені проблеми.  Дуже низький рівень інвестицій.  Навіть не буду називати цифри, оскільки треба говорити про  програмний підхід. Ми  повинні пропонувати серйозні проекти за  нашими пріоритетами, постійно вдосконалюючи  бізнес-клімат, забезпечуючи захист  приватної власності. Є закони, які діють  незалежно від назви держави. Спроможна держава захищати на принципах верховенства права приватну власність, рівноправну конкуренцію, інвестора, значить,  можна  бути впевненими,  що в таку державу підуть приватні інвестиції.

Дуже важливий  напрямок – це адаптація економіки України, її промисловості, підприємництва до стандартів і технічних регламентів ЄС. А   в умовах України це не просто адаптація, це вимога модернізації економіки  на сучасних принципах  європейських і міжнародних стандартів, включаючи індустріальний і інноваційний напрямок. Нам необхідно в структурі українсько-литовських  взаємовідносин, товарообміну підвищувати питому вагу продукції з високою доданою вартістю, технічною, інтелектуальною складовою та знижувати сировинну складову. Тоді ми будемо конкурентоспроможними  на європейських і світових ринках.

На завершення я ще раз хотів би підкреслити важливість  прозорого,  з високою взаємною відповідальністю діалогу між державою і громадянським суспільством, владою і бізнесом. Коли бізнес в цьому діалозі формує конструктивну і консолідовану позицію, результати не забаряться,  і наш форум це підтверджує. Такий  діалог є невід’ємною складовою демократичного суспільства, демократичної держави. Продовжуючи та поглиблюючи його,  ми вирішуємо не тільки практичні, але і цивілізаційні питання.

Ми дуже цінуємо допомогу литовських колег на непростому шляху інтеграції України в ЄС, тим більше, що сама ця країна нещодавно набула такого досвіду. Важливо, що Литви цінує участь у цьому процесі громадянського суспільства, таких організацій, як УСПП. Вони на власному досвіді переконалися, що таке «народна дипломатія», якими великими, інколи більшими за державні, є її можливості, ї завжди підкреслюють її значущість в таких складних геополітичних та безпекових умовах, в яких знаходиться Україна. Переконаний, що наші контакти та досягнення будуть тільки поглиблюватися.

 

Коментарі

kazmetal l.com