Мирослав ПРОДАН: Бюджетний рік вдалося успішно закрити без додаткових запозичень

Виведення більшості бізнесу «із тіні» зусиллями Державної фіскальної служби України (ДФСУ) суттєво поповнило державний бюджет України у минулому році.  Про те, за рахунок чого зросли надходження від податків та зборів і як змінилося їх адміністрування, що вдалося зробити задля подолання контрабанди та чому складно забезпечити всі регіональні підрозділи кваліфікованим персоналом, розповідає виконуючий обов’язки Голови ДФСУ Мирослав ПРОДАН.

Зростання рівня податків і зборів

Проаналізувавши результати роботи ДФСУ за 2017 рік, можна без зайвих пафосних слів казати: ми завершили минулий рік з великим плюсом. Адже за кожним показником – реальна робота. До зведеного бюджету перераховано 961 млрд грн. Це на 26,7% або майже 203 млрд грн більше, ніж в 2016 році.

Показники перерахувань до загального фонду не менш вражаючі – 753 млрд грн. Додатково до казни надійшло понад 140 млрд грн порівняно з 2016 роком. Різке зростання надходжень до державної скарбниці стало можливим завдяки детінізації роботи митниці, перекриттю схем із фіктивним податком на додану вартість (ПДВ), електронізації процесів, акцентуванні уваги на найбільш ризикових суб’єктах, а, отже, тиск на сумлінних платників суттєво було послаблено. Як результат – 95% платників сплачують податки добровільно.

Таке зростання дозволило в липні 2017 року переглянути видаткову частину бюджету в бік збільшення. Завдяки додатковим 33 млрд грн, що забезпечила ДФСУ, Уряду вдалося успішно закрити бюджетний рік без додаткових запозичень. Тобто сьогодні власними коштами і власними зусиллями забезпечене абсолютне виконання державного бюджету в частині, доведеної до ДФСУ. А це дає можливість вчасно виконати всі соціальні зобов’язання: виплатити пенсії, державну допомогу, зарплату бюджетникам, профінансувати субсидії, виконати державні програмі, здійснити капітальні видатки та профінансувати нашу армію.

Важливим є те, що ми повністю відійшли від практики збору податків наперед. Всі пам’ятають, як ще 5 років тому за рахунок переплат з податку на прибуток виконувалися бюджетні показники. Зараз обсяг переплат, які дістались нам у спадок, але від яких ми не відмовляємось, максимально зменшуємо: з 1 січня 2016 року до 1 січня 2018 року сума скоротилася на 7,9 млрд грн і складала 16 млрд грн. І вже за перший квартал цього року повернули бізнесу ще приблизно 2 млрд грн.

Торік я запропонував передбачити в бюджеті 2018 року кошти, за рахунок яких ми б могли раз і назавжди вирішити цю проблему – фактично повернути за одну операцію кошти, які були сплачені у вигляді авансових платежів. Адже держава вже достатньо користувалася цими грошима, тому було б логічно повернути їх нашому бізнесу.

На жаль, цю ініціативу не підтримали. Тому ми з багатьма платниками податків, які мають навіть відповідні рішення суду щодо повернення податку на прибуток, затверджуємо певні графіки, аби поступово повертати ці переплати.

Автоматичне відшкодування ПДВ

Оскільки ПДВ – найбільший бюджетоформуючий податок, то й вирішення проблем з його відшкодуванням та перекриття схем з ним слід вважати одним із наших ключових досягнень.

З 1 квітня 2017 року запрацював єдиний електронний реєстр відшкодування ПДВ. Цей процес є автоматизованим, відкритим і прозорим. Кожен платник може щоденно відслідковувати процес проходження своєї заявки на повернення ПДВ, а громадськість – аналізувати всі дані щодо будь-якого підприємства, що потрапляє в реєстр. Український формат повернення ПДВ з бюджету є одним з найпрозоріших у світі.

Торік платникам податків було відшкодовано 120,1 млрд грн. 90% податку повертається бізнесу протягом місяця, за результатами камеральних перевірок.

Отже, наразі впевнено можна говорити, що проблем у бізнесу із відшкодуванням ПДВ немає, а держава нарешті виконує свої зобов’язання перед бізнесом. У результаті суб’єкти підприємницької діяльності оперативно поповнюють свої обігові кошти. Як наслідок – у нас суттєво зменшилася кількість платників, які декларують збитки або ж доходи на рівні видатків.

Боротьба з контрабандою

Торік митниця забезпечила майже 45% загальних надходжень до держбюджету. Обсяги митних платежів становили 303,8 млрд грн. Це на 68,5 млрд грн більше, ніж у 2016 році.

Скептики говорять, що, мовляв, ДФСУ виконує бюджетні індикативи за рахунок інфляції, девальвації, зростання імпорту. Але, якщо професійно підходити до аналізування процесів, то побачимо, що зростання митних платежів значно випереджає інфляційні процеси. У 2017 році митниця дала приріст платежів на рівні 37% порівняно з 2016 роком,а це додаткові майже 70 млрд грн.

Тобто, усі чинники, які впливають на збільшення надходжень, — інфляційні процеси, девальвація, розмитнення імпортних енергоносіїв — пояснюють зростання лише приблизно на 17%. Інші 20% — це детінізація. Яскравим прикладом боротьби з тінню є припинення роботи найбільшого в Україні контрабандного синдикату, який завозив сотні контейнерів зі тканиною, взуттям, сумками та іншим товаром на мільйони доларів, а у митних деклараціях вказувались символічні суми. Наприклад, кілограм взуття декларувався за 50 центів. Наразі це припинено.

Ще більшу ефективність митниці покажуть, коли будуть вирішені проблеми технічного характеру. Мова йде про стаціонарні скануючі пристрої, закупівлю яких було передбачено ще торік. Але тендери на їх придбання неодноразово блокувалися, тому закупити це обладнання не вдалося. Єдине, що вдалося –перенести невикористані бюджетні кошти на цю статтю витрат на 2018 р. Наразі ДФСУ спільно з урядом – Мінфіном і Міністерством економічного розвитку та торгівлі – розглядає кілька варіантів вирішення проблеми. Сподіваюсь, що все у нас вийде. У планах – встановлення інших сучасних засобів контролю, наприклад, фото- та відеозчитування, вагових комплексів.

Це одночасно і питання знищення залишків тіні, і покращення сервісності, адже контрольні процедури будуть автоматизованими та дуже швидкими.

У 2017 році ми придбали перші вагові комплекси. У п’ятьох пунктах пропуску на чотирьох митницях — Закарпатській, Волинській, Львівській та Сумській — розпочалося будівництво майданчиків, де вони будуть розташовані.

У підсумку — це дозволить посилити контроль над митними правопорушеннями і контрабандою, адже основні процеси на пунктах пропуску будуть відображатися на моніторах у центральному апараті.

Електронний кабінет

Комусь це може здатися дивним, проте в 2017-му році, вперше за останні двадцять років, ДФСУ отримало значні кошти на розвиток електронних сервісів, оновлення програмного забезпечення та покращення ІТ-інфраструктури (майже 1 млрд грн).

Протягом всього минулого року ми відшліфовували сталу роботу Електронного кабінету платника податків, кожні два місяці запроваджуючи нові сервіси задля розширення й удосконалення його функціоналу. Послугами Електронного кабінету платника податків минулого року скористалися 9,5 млн осіб. Середня швидкість прийняття та обробки – близько 1 млн документів на добу або 50 електронних документів за секунду.

За минулий рік ми обробили понад 320 млн електронних документів та надали понад 5 млн адміністративних послуг. Зокрема, 184 тис. відповідей на запит платників і близько 93 млн витягів із серверів ДФСУ.

Зараз фізичні особи можуть 100% послуг отримувати у дистанційному режимі (довідки, податкові консультації, електронні перевірки, сплати податків). Ми робимо все можливе, щоб не було жодних збоїв у роботі сервісів, зокрема, під час прийняття звітності. Цей напрямок – один із пріоритетних, адже він спрощує багато бюрократичних аспектів та економить час і платникам податків, і нашим співробітникам. Зараз працюємо над розробкою нових сервісів, зокрема, над автоматичним формуванням проектів декларацій за рахунок даних з інформаційних ресурсів ДФСУ.

Розвиток персоналу

Створення нормальних умов роботи і забезпечення процесів життєдіяльності працівників ДФСУ, на яких давно вже не звертали уваги, – було одним із моїх пріоритетів.

Завдяки відповідному розпорядженню Кабміну, 10% понадпланових відрахувань тепер спрямовується на розвиток ДФСУ, зокрема, на заробітні плати. В минулому році розмір зарплат співробітникам фіскальної служби нарешті збільшився. Причому зараз це – абсолютно сталий процес, а не якась хаотична історія, пов’язана із перевиконанням.

Є зрозумілий затверджений кошторис видатків, який дає нам можливість збільшувати вдвічі, а по деяким напрямкам – втричі, формат заробітної плати нашим працівникам.

Якщо рік тому у фіскальній службі була серйозна проблема з відтоком кадрів, зараз цей процес стабілізований завдяки конкурентоспроможним зарплатам, в тому числі – серед центральних органів виконавчої влади. І це – один із факторів, мабуть, найважливіших, пов’язаних зі зменшенням корупційної складової. Люди відчули зміни і почали також змінюватися.

Тепер працюємо над вдосконаленням механізму прийому на роботу. У зв’язку з конкурсами, які наразі є необхідними, процес прийому інспектора в державну службу займає в середньому два-три місяці– від співбесід до спецперевірок. І мова йде не про керівну посаду.

Занадто зарегульована процедура відбору на державну службу призводить до того, що кандидати просто припиняють цей процес за власним бажанням, не доводячи цю справу до кінця. Багато молодих людей на етапі проходження конкурсного відбору на 70% працевлаштовуються в іншому місці. І це також потребує вирішення.

Проте головне, на мою думку, – максимальна автоматизація всіх процесів.  Чим більше ми запроваджуємо електронних сервісів, тим менше людський фактор впливає на будь-які адміністративні процеси, тим менше спокуси для працівників.

Попередження замість покарання

Останнім часом ДФСУ стала більш відкритою до бізнесу і громадськості, ми ведемо діалог. Ми можемо, наприклад, не зійтися в думках, але головне – ми слухаємо і чуємо один одного.

Після тривалих спроб реформувати ДФСУ ми вирішили міняти службу самі, хоча б у тому, що в наших силах, без будь-яких глобальних інституціональних змін, на які впливають Мінфін, Кабмін або Верховна Рада. І у допомогу нам – звичайно, бізнес та громадськість.

Стратегія розвитку ДФСУ до 2020 року передбачає 9 основних ініціатив. Документ був підтриманий не тільки бізнесом, а й нашими основними стратегічними міжнародними партнерами, серед яких МВФ.

Серед основних напрямків – розвиток сервісів, митної та IT-інфраструктури, добровільність сплати податків та ефективне адміністрування тощо.

До речі, запланували і переформатування внутрішньої безпеки. Розпочнемо це найближчим часом. Має бути змінений підхід до функціонування людей у фіскальній службі загалом. Замість каральної максимально будемо посилювати превентивну функцію цього цивільного підрозділу, який було створено в ДФС відповідно до закону про НАЗК. На мою думку, краще зайвий раз пояснити та створити відповідні умови для комфортної роботи людей, як у всіх європейських країнах, ніж потім по факту думати, кого і як покарати.

Коментарі

kazmetal l.com