Партнерство з платниками податку

За відгуками бізнесової громадськості, Громадська рада при ДФСУ відрізняється від їй подібних, утворених при інших центральних органах виконавчої влади, не лише своєю активністю та громадянською позицією її членів, а й результативністю своєї консультативно-дорадчої роботи. Безумовно, це значною мірою залежить від налаштування співпраці з громадською радою самого органу виконавчої влади. Як це відбувається, розповідає голова Громадської ради Дмитро ОЛЕКСІЄНКО для журналу «РоботодавецЬ».

 – Дмитре Володимировичу, розкажіть, будь ласка, які питання розглядались на останньому засіданні очолюваної Вами Громадської ради при ДФСУ?

– Вітаю. Засідання було насичене, оскільки на ньому розглядались аспекти діяльності ДФСУ та Громадської ради за 2017 рік, обговорювались та затверджувались плани на 2018-й, Стратегічні ініціативи ДФСУ до 2020 року та важливі поточні питання: нова система блокування податкових накладних, щойно зареєстрований проект Закону «Про Національне бюро фінансової безпеки», аспекти антикорупційної стратегій ДФСУ тощо.

– Це власне був публічний звіт в.о. Голови ДФСУ Мирослава Продана за 2017 рік? Наскільки формальним він був?

– Ви знаєте, Громрада при ДФСУ налічує сто представників інститутів громадянського суспільства, її засідання де-факто є відкритими за умови попередньої реєстрації. Формального розгляду у нас не може бути апріорі.

По-перше, публічний звіт презентувався на засіданні Громадської ради чи не вперше. Під час його розгляду Мирослав Продан торкнувся абсолютно всіх аспектів діяльності ДФСУ: виконання плану надходжень, кадрової політики, матеріального забезпечення, виконання рішень судів, роботи інформаційних ресурсів ДФСУ тощо.

По-друге, після презентації відбувся «живий» діалог з членами Громадської ради, які мають величезний досвід громадської роботи і фактично представляють всіх українських платників податків. Члени ради задавали питання з приводу загроз існуванню спрощеної системи оподаткування, неповернення переплат податку на прибуток, роботи СМКОР, проблемних митних питань, виконання рішень судів, надавали пропозиції щодо апеляційного оскарження, порушували багато інших питань, на які отримували вичерпні відповіді.

– Справжнім викликом для роботи малого та середнього бізнесу в 2017 році було блокування податкових накладних?…

Так, протягом 2017 року ми спільно працювали над удосконаленням роботи системи електронного адміністрування ПДВ, оскільки робота СМКОР завдала серйозних збитків малому та середньому бізнесу в України і певною мірою до цієї ініціативи Міністерства фінансів не були готові ні платники податків, ні ДФСУ. Тестовий режим був фактично відсутній, і, незважаючи на рішення спільного засідання Громадських рад при ДФСУ та Мінфіну щодо його продовження, введення СМКОР стало шоком для МСБ. Наслідком наших рекомендацій стали удосконалення роботи сервісу «Електронний кабінет платника», зміна критеріїв блокування податкових накладних, регулярні зустрічі з громадськістю керівництва ГУ ДФС  у регіонах, та, нарешті, відміна системи у тому вигляді, в якому вона існувала. Члени Громадської ради, які входять до робочої групи з цього питання під час парламентських слухань в профільному комітеті Верховної Ради аргументовано довели шкідливість роботи критеріїв блокування для роботи економіки, внаслідок чого були прийняті зміни до Податкового Кодексу, які відмінили роботу СМКОР у грудні 2017 року.

Варто зазначити, що під час функціонування СМКОР Громадська рада знаходилась у постійній співпраці з ДФСУ. На наші запити своєчасно надавалась повна та вичерпна інформація, наші пропозиції  в більшості підтримувались. В березні 2018 року було знов запроваджено блокування податкових накладних і ми будемо продовжувати моніторити її роботу та надавати відповідні рекомендації, аби не допустити втрат для економіки країни.

– Що з себе являють Стратегічні ініціативи розвитку ДФС до 2020 року? Як вони пов’язані з реформою ДФС?

– Знаєте, за останні чотири роки до ДФСУ доводилось як мінімум п’ять концепцій інституційної реформи, які навіть конфліктували між собою. Останні дві постанови Кабміну, які згодом були скасовані, передбачали створення двох юридичних осіб (міжрегіональної митниці та міжрегіональної податкової служби) та ліквідації регіональних ГУ ДФС та митниць як юридичних осіб, що, на думку громадськості, призвело би до колапсу системи в цілому.

Напевно, невдалі спроби реформування «ззовні» призвели до необхідності реформування ДФСУ «зсередини». Стратегічні ініціативи розвитку – це ті напрямки, які ДФС має намір реформувати власними силами та в межах власної компетенції. Для виявлення «слабких сторін» діяльності ДФСУ було запрошено місію TADAT – організацію, яка проводить діагностичну оцінку податкового адміністрування у різних країнах.

Презентовані ініціативи – це проект, до якого запропоновано долучитись громадськості шляхом надання відповідних рекомендацій. Проектом зокрема передбачається продовжити автоматизацію всіх внутрішніх процедур діяльності ДФС, збільшення заробітних плат та забезпечення належних умов праці, продовження розбудови сучасної стабільної та захищеної ІТ інфраструктури (в т. ч. комплексної системи захисту інформації), впровадження системи стимулювання та оцінки ефективності персоналу, створення умов для поліпшення добровільності сплати податків, подальша розбудова надання сервісів для платників, ефективне адміністрування податків і митних платежів (єдиний казначейський рахунок, централізація процедур адміністрування митних платежів тощо), митне та прикордонне співробітництво, розбудова митної інфраструктури, міжнародне співробітництво тощо. Слід зазначити, що кожний напрямок має конкретні строки та виконавця, тобто розроблену дорожню карту впровадження таких ініціатив.

– Основна проблема, на яку скаржиться бізнес в Україні – це корупція. І місце ДФСУ за цим показником серед інших органів державної влади, м’яко кажучи, не з останніх. Як в службі планують змінювати ситуацію з антикорупційною складовою?

– В ДФСУ розробляється проект Концепції реформування інституції внутрішньої безпеки, в якому акцент зроблено на чіткому розмежуванні функціональних повноважень підрозділу внутрішньої безпеки та уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції, який саме і має забезпечити ефективне виконання превентивних функцій.

Метою Концепції реформування інституції внутрішньої безпеки є запровадження дієвої системи з відповідними юридично-правовими повноваженнями з виявлення та документування корупційних злочинів, скоєних посадовими особами органів доходів і зборів, забезпечення безпеки працівників ДФСУ, інформаційної безпеки та своєчасне реагування на кібер-виклики. Пріоритетом діяльності підрозділу внутрішньої безпеки буде оперативно-пошукова діяльність, спрямована на своєчасне виявлення співробітників, які схильні до корупційних дій, а їх можливі  протиправні наміри будуть локалізуватися профілактичними та адміністративними заходами.

Планується, що Концепцію буде затверджено на найближчому засіданні Колегії ДФСУ. Тож ми чекаємо на проект для його громадської експертизи та подальшого надання пропозицій.

– Останнім часом точиться багато дискусій щодо реформування податкової міліції шляхом створення єдиного органу боротьби з економічними злочинами. Починаючи з 2014 року з цією метою розроблено вже як мінімум п’ять законопроектів. На останньому засіданні Громадської ради розглядався проект, зареєстрований 19 березня 2018 року під номером 8157. Як Ви оцінюєте шанси на його прийняття?

– Дійсно, дискусії щодо того, яка має бути концепція цього закону, точаться п’ятий рік. Нарешті минулого року за рішенням Ради реформ та дорученням Президента авторський колектив на чолі з головою парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніною Южаніною розробив проект Закону «Про Національне бюро фінансової безпеки України». Вже наступного дня після його реєстрації Громадська рада мала змогу обсудити цей законопроект, було прийняте рішення взяти його до уваги та підготувати відповідні пропозиції.

Незважаючи на те, що цей законопроект максимально наближений до того, яким новий орган бачить бізнес, до проекту є ряд зауважень. Так, є питання щодо підзвітності цього органу, щодо послаблення ролі громадськості, передачі справ та термінів ліквідації відповідних підрозділів правоохоронних органів. Окремим дискусійним питанням є новація щодо кримінальної відповідальності за шахрайство з ПДВ, яка, на думку окремих членів Громадської ради, є неприпустимо високою. Наразі ми збираємо пропозиції щодо проекту Закону і думка бізнесу буде залежати від того, якою мірою вони будуть враховані між читаннями під час розгляду Верховною Радою.

Оскільки законопроект, на думку Президента України, є невідкладним, на чому він наголосив під час останньої зустрічі з бізнесом, шанси на прийняття в нього дуже високі. Тому Громадська рада зараз працює над пропозиціями саме до проекту Закону №8157, а не над альтернативними, які надійшли від різних груп депутатів та Кабінету Міністрів.

– Яка доля законопроекту «Про податок на виведений капітал»?

– На зустрічі Президента та Прем’єр-Міністра України з бізнесом, яка відбулась 12 березня, Президент заявив, що він не готовий наразі вносити в Парламент законопроект і потрібна дискусія із більш точними розрахунками втрат бюджету для пошуку відповідних компенсаторів. Після цього Громадська рада звернулась до ДФСУ з проханням надати зведену декларацію з податку на прибуток по Україні і ми вдячні ДФС за оперативне та повне надання такої важливої інформації. Наразі над нею працюють автори законопроекту «Про податок на виведений капітал» Т. Шевцова та О. Шемяткин, які є членами Громадської ради при ДФСУ, і я сподіваюсь, що незабаром будуть зроблені всі розрахунки щодо ефекту ПнВК в перший рік запровадження. Податок на виведений капітал є важливою частиною податкової реформи, маю надію, що він буде схвалений парламентарями до 1 липня 2018 року.

Коментарі

kazmetal l.com