Шлях до вдосконалення лежить через нові виклики сучасності

 

Як, мабуть, відомо нашим читачам, державні податкові інспекції в районах, містах (крім  Києва та Севастополя), районах у містах, а також об’єднані державні податкові інспекції вже втратили свій статус юридичних осіб та адміністративно підпорядкувалися регіональним головним управлінням Державної фіскальної служби України (ДФСУ). Таке рішення прийняв Кабінет Міністрів України (КМУ) своєю постановою від 28 березня 2018 року № 296 «Про реформування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби».

Про те, які у цьому зв’язку нові завдання та виклики постають перед столичною фіскальною службою та як зміниться робота столичних районних податкових інспекцій, журнал «РоботодавецЬ» дізнався під час зустрічі керівництва Головного управління ДФС у м. Києві з бізнесом та громадськістю.

Згідно з Постановою КМУ від 28 березня 2018 року № 296 «Про реформування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби» державні податкові інспекції в районах
столиці втратили статус юридичних осіб та наразі приєдналися до Головного управління ДФС у м. Києві у якості окремих структурних підрозділів.

Це вже друга хвиля реорганізації фіскальної служби в Києві. Перша хвиля реорганізації відбулась, коли в столиці було створено єдиний централізований аудиторський центр – Офіс аудиту, який об’єднав підрозділи, що займались проведенням податкових перевірок і вся контрольно-перевірочна робота перейшла до Головного управління ДФС у м. Києві. Згодом було реформовано підрозділи податків і зборів з юридичних осіб, фізичних осіб, контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів та погашення податкового боргу. Отже, всі фіскальні функції вже майже два роки здійснюються на рівні ГУ ДФС у м. Києві.

Весь цей час за Державними податковими інспекціями столиці було закріплено чотири основні сервісні функції:

– сервісне обслуговування платників податків;

– реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;

– формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи;

– інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

Черговий етап структурної реорганізації фіскальної служби столиці в рамках комплексної реформи ДФС дозволить побудувати ефективну систему адміністрування податків в Києві та забезпечити надання якісних сервісних послуг бізнесу та громадянам.

Столичні податківці переконані, що жодних незручностей пов’язаних з внутрішніми процесами у Головному управлінні ДФС платники податків міста Києва не відчують. Більше того, цей процес вже триває, і остання статистика по зарахуванню коштів до бюджету демонструє позитивну динаміку.

Так, надходження столичного регіону до Зведеного бюджету країни складають 10%.

Столичними платниками за січень-червень 2018 року до бюджетів усіх рівнів перераховано 41 мільярд 164 мільйони гривень, що на 11 мільярдів 870 мільйонів гривень більше, ніж у минулому році.

Впродовж шести місяців поточного року до Державного бюджету надійшло 29 мільярдів 512 мільйонів гривень. У порівнянні з минулорічним показником додатково надійшло близько 9 мільярдів 477 мільйонів гривень.

До бюджету міста Києва за січень-червень 2018 року столичними платниками було сплачено 11 мільярдів 652 мільйони гривень, що на 26% більше ніж роком раніше. Столична скарбниця додатково поповнилась на
2 мільярди 393 мільйони гривень.

Також, за січень – червень надійшло 16 мільярдів 406 мільйонів гривень єдиного соціального внеску. У порівнянні з минулим роком сума збільшилась на 3 мільярди 939 мільйонів гривень.

В ГУ ДФС у м. Києві повідомили, що зміни в органах фіскальної служби відбуваються не лише в організаційній структурі.

ДФС постійно удосконалює процеси адміністрування податків і зборів, втілює нові технології та комп’ютеризує процеси для покращення умов ведення господарської діяльності.

Зокрема, завдяки повній автоматизації та прозорості у адмініструванні та відшкодуванні ПДВ, вдалося повністю ліквідувати схеми та маніпуляції з цим податком.

За активної участі бізнесу, вдалося оновити та перезапустити систему моніторингу  ризиків та блокування податкових накладних. Створено систему критеріїв, які блокують схемні податкові кредити, не створюючи перешкод легальному бізнесу.

Так, з березня цього року запрацювала оновлена процедура блокування податкових накладних, яка зупиняє документи лише ризикових платників податків. За період роботи нового механізму СМКОР зупинено реєстрацію 42016 податкових накладних. Це складає лише 0,4% від загальної кількості податкових накладних. Сума ПДВ по заблокованих податкових накладних складає 1 мільярд 216 мільйонів гривень, що становить 2,1 %  від загальної суми  податкових накладних, які подані платниками податків на реєстрацію в ЄРПН.

Із загальної кількості зупинених податкових накладних 83,1%  становлять податкові накладні  по ризикових суб’єктах господарювання та в грошовому еквіваленті –  сума ПДВ складає 1 мільярд 131 мільйонів гривень або 93%  від загальної кількості зупинених податкових накладних.

За період існування старої моделі роботи СМКОР (з 01.07.2017 по 31.12.2017) зупинено реєстрацію 295,3 тисяч податкових накладних. Це складає лише 1,4% від загальної кількості податкових накладних. Сума ПДВ по заблокованих податкових накладних складала 6 мільярдів 520 мільйонів гривень, що становила 5,3 %  від загальної суми  податкових накладних, які подані платниками податків на реєстрацію в ЄРПН.

Із загальної кількості зупинених податкових накладних 40,6% або 120 тисяч становлять податкові накладні  по суб’єктах господарювання реального сектору та в грошовому еквіваленті –  сума ПДВ складає 1 мільярд 900 мільйонів гривень або  29%  від загальної кількості зупинених податкових накладних.

Ще одна новація, підтримана бізнесом та яку незабаром втілюватиме служба у рамках пілотного проекту, e-Receipt – інноваційна система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій.

Кабінетом Міністрів України схвалено постанову від 13.06.2018 № 472 “Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій”.

Відповідно до постанови, ДФС спільно з Міністерством фінансів України розпочне пілотний проект щодо впровадження інноваційних технологічних рішень для реєстрації розрахункових операцій у сфері торгівлі (у тому числі Інтернет-торгівлі), громадського харчування, купівлі-продажу іноземної валюти, торгівлі через автомати з продажу товарів (послуг), надання послуг з приймання готівки для подальшого переказу, з перевезення пасажирів тощо.

Система e-Receipt передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.

Всі кейси цієї системи будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

Система e-Receipt також матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації.

Застосування новітніх моделей у рамках пілотного проекту відбуватиметься паралельно з діючою системою. Взяти участь в проекті зможуть усі бажаючі, саме з їх допомогою ДФС матиме можливість удосконалити систему, виявляти проблемні моменти та їх усунути. Представники столичної фіскальної служби закликали громадськість також активно долучитися до цієї роботи.

Так, після затвердження переліку новітніх моделей комплексів, які братимуть участь в проекті, ДФС здійснить їх реєстрацію у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій. Реєстрація триватиме до 1 квітня 2019 року. Саме ці моделі і застосовуватимуть у своїй діяльності користувачі-учасники експерименту, які здійснюватимуть з їх допомогою розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

ДФС, у свою чергу, узагальнюватиме та аналізуватиме контрольно-звітну інформацію, що надходитиме до системи обліку даних через новітні моделі комплексів, проводитиме оцінку своєчасності, повноти та захищеності даних, які зберігатимуться в системі зберігання даних.

Результати проведеного пілотного проекту будуть узагальнені фахівцями ДФС з урахуванням пропозицій, поданих територіальними органами ДФС, центрами сервісного обслуговування, користувачами новітніх моделей та передані для подальшої роботи до Міністерства фінансів України.

Маємо бути певні, що позитивні результати експерименту дозволять впровадити новітні реєстратори розрахункових операцій у промислову експлуатацію та сприятимуть їх застосуванню платниками податків поряд з традиційними моделями касових апаратів.

Коментарі
kazmetal l.com