БАНКІВСЬКА СИСТЕМА З НУЛЯ – ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВІД

До 2020-го року Польща збирається вдвічі збільшити обсяги та кількість безготівкових транзакцій – на це розрахована спеціальна програма, що діє з минулого року. Цьому, на думку польських фінансистів та банкірів, сприяє прозоре для громадськості формування курсу нацвалюти, забезпечення широкого доступу до банківських послуг, а також попередження відмивання грошей. На відміну від України, західний сусід може цим похвалитися. Чим ще може бути корисний польський досвід реанімації банківського та фінансового сектору в українському контексті, на нещодавньому Київському міжнародному економічному форумі розповіла віце-президент Національного банку Польщі (NBP) Анна ТЧЕЧИНСЬКА.

ПОДАТКОВИЙ ДВОБІЙ: ЯРЕСЬКО VS ЮЖАНІНА

Податкова реформа стала каменем спотикання українських реформаторів. Бізнесмени, економісти, фінансисти, підприємці та просто фейсбук-спільнота конфліктно обговорюють її варіанти від Ніни ЮЖАНІНОЇ – голови парламентського комітету з питань податкової та митної політики та від міністра фінансів України Наталії ЯРЕСЬКО. Першу підтримує багато колег, Яресько – МВФ. Тож, чого чекати від податкової реформи малому та середньому бізнесу?

ПЛАТФОРМА Є, ПРОДУКТУ НЕМАЄ…

На пульсі життя Платформи громадянського суспільства (ПГС) журнал «РоботодавецЬ» тримає руку вже давно, надаючи можливість кожній стороні висловити публічно свою позицію. Цього разу слово – за представником української частини ПГС від сторони роботодавців, директором департаменту розвитку трудового потенціалу Федерації роботодавців України Родіоном КОЛИШКОМ. Чому українська Платформа не використовує досвід грузинських і молдовських платформ? Чи візьмуть колись на борт Платформи не включених нині до неї учасників – представників громадянського суспільства? Власне, а чи не забагато ролей на себе на цій кухні взяла Федерація роботодавців і як тут, власне, бачать свою місію: експертно – критикувати чи творчо – працювати у поті чола на паритетних засадах з іншими учасниками громадянського суспільства?

ЯК БРЮССЕЛЬ БАЧИТЬ СВІТ НАВКОЛО СЕБЕ?

Після втрати контролю над потоком мігрантів до ЄС особливо гостро стало зрозуміло: Європейська політика сусідства, спрямована на поглиблення політичних та економічних відносин з країнами-сусідами, потребує нагального перегляду. Як бачить це переформатування українська громадськість і як реагує на такі виклики Брюссель, розповідає директор європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро ШУЛЬГА.

НА ЗВ’ЯЗКУ З ЄВРОПОЮ: ЩОРІЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ НАЦПЛАТФОРМИ ВІДБУЛАСЯ

Багато дискутували, значно менше звітували, але на наступний рік голів робочих груп та нового координатора Національної платформи громадянського суспільства Форуму Східного, повноваження якого нберуть сили з січня 2016 року. Спільнота довірила цю важливу роль нинішньому лідеру першої робочої групи НПГС ФСхП «Демократія, права людини, належне урядування та стабільність» Ірині СУШКО (Інститут євроатлантичних досліджень), з чим її радо вітає .журнал «РоботодавецЬ».

ЩО ОЗНАЧАЄ ЗНАТИ ЄВРОПУ?

«Зазвичай я не даю фундаментальних інтерв’ю», – усміхається наш співрозмовник. Але це не інтерв’ю, а бесіда двох громадських діячів, які давно знаються на проблемах соціального діалогу в Україні та переймаються процесами інтеграції його українського варіанту в європейський контекст. Ексклюзивно для журналу «РоботодавецЬ» про те, що відбувається на кухні Форуму Східного Партнерства та Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, про те, чому Європа – різна та навіщо її розуміти, – в розмові президента Спілки орендарів і підприємців України, шеф-редактора журналу Віктора ХМІЛЬОВСЬКОГО та координатора української частини Платформи громадянського суспільства Україна-ЄС, наукового директора Інституту євроатлантичного співробітництва Олександра СУШКА.

НА ЛІННІЇ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

В Україні нараховуються сотні всеукраїнських громадських організацій, які представляють інтереси сторони роботодавців. На практиці ж виходить, що громадські інституції є, а переговорного процесу немає. Як і економічних свобод для бізнесу.

ТАМ, ДЕ ТРЕБА ПРАЦЮВАТИ ЗІ СКАЛЬПЕЛЕМ, ПОДАТКОВА ПРАЦЮЄ З КУВАЛДОЮ

Інститут бізнес-омбудсмена  для України – інструмент новий. Він розпочав свою діяльність усього лише чотири місяці тому.  Між іншим, створення цієї інституції більш як десяток років тому намагалися ініціювати представники Спілки орендарів і підприємців України. Однак чи то суспільство ще не було готове лобіювати інтереси малого бізнесу, чи то влада побоялася втратити контроль за ситуацією, – ідею відклали в довгу шухляду.

ПРОФЕСІОНАЛІЗМ – ГАРАНТІЯ УСПІХУ!

Напередодні професійного свята – Дня автомобіліста і дорожника – відомий не тільки на теренах Львівщини,  а й в усій країні і навіть за кордоном автомобіліст-професіонал, нині голова правління – президент Львівської обласної організації роботодавців транспорту (ЛООРТ) Ігор ДУМА розмірковує про сьогодення та можливе майбутнє автотранспортників. До речі, професійне свято автомобілістів майже збігається з датою його народження. Тож редакція журналу «РоботодавецЬ» принагідно вітає шановного Ігоря Михайловича та бажає подальшого професійного зростання.

ЗАПИТАНЬ БІЛЬШЕ, НІЖ ВІДПОВІДЕЙ

Наталія ПОТАПОВА, член комітету митної справи Громадської ради при ДФС: 

Що повинен робити зараз малий та середній бізнес – хіба просити? По-перше, озвучити свої проблеми, а по-друге, показати шлях, як їх вирішити. Наприклад, вимагати скасування тих чи інших нормативно-правових актів, які нам, малому та середньому бізнесу, сьогодні заважають працювати, виробляти, експортувати і йти вперед. А ми навіть не бачимо на парламентських слуханнях представників профільних міністерств…