КУРЙОЗИ У РОЗВІДЦІ ПІД НОВИЙ РІК

Розвідка – це специфічне ремесло і складна наука. А ще дехто порівнює її з мистецтвом і театром, де є сценаристи і режисери, актори і глядачі, художники-декоратори, костюмери, гримери, фахівці з реквізиту та театральних спецефектів. У цьому особливому дійстві цінується вміння імпровізувати находу, швидко реагувати на зміну обстановки і грати різні ролі. Не дивно, що при цьому нерідко трапляються різноманітні курйозні історії, адже всього не передбачиш. Деякі з таких випадків пригадалися напередодні Нового року.

ТАЄМНИЙ ЛЕГІОН УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІІ

У надскладних умовах агресії проти молодої Української держави вони жили, боролися і вмирали за Україну. В нерівному протистоянні більшість із них не зламалася, не зневірилася, не опустила руки навіть тоді, коли танули останні надії захистити нашу державність… Нещодавно було презентовано нову книжку Олександра СКРИПНИКА «Таємний легіон Української революції» – про драматичні долі розвідників доби Української революції 1917–1921 років та періоду діяльності національних спецслужб в умовах еміграції. Сьогодні ми публікуємо розповідь про одного із найяскравіших тогочасних персонажів – Миколу КРАСОВСЬКОГО.

ТАЄМНИЦЯ ХУДОЖНИКА МИКОЛИ ГЛУЩЕНКА

Видатний український живописець, народний художник УРСР та СРСР, лауреат Державної премії Української РСР імені Тараса Шевченка Микола Петрович ГЛУЩЕНКО перед Другою світовою війною півтора десятка років прожив у Берліні й Парижі, уміло поєднуючи амплуа художника й розвідника. Виконав низку завдань із добування інформації військово-політичного характеру про плани й наміри гітлерівської Німеччини. У рамках однієї з розвідувальних поїздок по лінії культурного обміну до Берліну отримав у подарунок від Гітлера альбом із його власними графічними малюнками. Водночас при житті про минулу роботу ГЛУЩЕНКА в розвідці ніхто зі знайомих і колег нічого не знав.

ЖЕНСКОЕ ЛИ ДЕЛО – РАЗВЕДКА?

Александр Скрипник

Так уж сложилось, что в течение достаточно продолжительного времени разведка считалась в основном мужской профессией, и история сохранила преимущественно имена мужчин, проявивших себя на этом поприще.  Из женщин-разведчиц многие навскидку могут назвать разве что Мату Хари и киношную радистку Кэт. Между тем женщин в разведке не так уж и мало.  И заслуг у них не меньше, чем у мужчин. Просто широкая общественность о них практически ничего не знает, а они о себе не любят рассказывать. Провалившаяся в США и распиаренная на телевидении и на обложках гламурных глянцевых журналов россиянка Анна Чапмен не в счет. Это немножко из другой оперы.

Костянтин Богомазов: «Я був одним з перших, хто довідався про самогубство Гітлера»

Олександр Скрипник

Киянин Костянтин БОГОМАЗОВ був одним з перших радянських офіцерів, хто в ніч на 1 травня 1945 року довідався про самогубство Гітлера, а згодом брав участь у роботі спеціальної групи з пошуку й упізнанню його останків, особисто допитував медсестру фюрера й лікаря, який став свідком отруєння дітей Геббельса в підземному бункері. 95-літній ветеран Другої світової війни – чи не єдиний з нинішніх мешканців України, хто був присутній при підписанні акта про беззастережну капітуляцію гітлерівської Німеччини у Карлсхорсті. Про ці та інші події 70-річної давності він сьогодні ділиться своїми спогадами.

ВІД ГОЛОВИ ПРОФКОМУ ЗАВОДУ – ДО РЕЗИДЕНТА НЕЛЕГАЛЬНОЇ РОЗВІДКИ

Олександр СКРИПНИК

За свідченнями ветеранів-розвідників полковник у відставці Федір Ілліч ХІЛЬКО є однією з найбільш яскравих і колоритних постатей в післявоєнній історії української зовнішньої розвідки. Протягом 17 років він виконував відповідальні завдання в низці країн Європи, уміло видаючи себе за далекого родича багатого промисловця довоєнної Німеччини, а також за знатного в минулому члена нацистської партії, штандартенфюрера у штабі Герінга, котрий успішно продовжував свій кар’єрний ріст у післявоєнний період.

ПІД «ДАХОМ» САЛОНУ КРАСИ

Олександр Скрипник

У 1960-ті роки у столиці однієї з африканських країн господарями елітного салону краси, який швидко завоював популярність у представників дипломатичного корпусу, дружин членів уряду, бізнесменів, були радянські розвідники-нелегали кияни Борис і Олена Бейм. Керівництво розвідки високо оцінювало добуті ними відомості по колишній англійській колонії, яка щойно одержала незалежність і за вплив на яку СРСР наполегливо боровся з Англією та США.

Анатолій Баронін: «У моєму житті було багато такого, як у фільмі «ТАРС уповноважений заявити»

Олександр СКРИПНИК

Анатолій Вікторович БАРОНІН – легендарна особистість у зовнішній розвідці. Про нього ще у 70-ті роки минулого століття німецький журнал «Штерн» писав як про видатного майстра шпигунства. Загальний стаж його роботи у розвідці перевалив за 55. 82-літній ветеран й досі залишається у строю як професор Інституту Служби зовнішньої розвідки України. Він вже понад два десятки років займається підготовкою майбутніх українських розвідників. За багаторічну бездоганну службу й особистий внесок у створення вітчизняної розвідки удостоєний ордена Данила Галицького.

Валентин ДЬОМІН: «ПІСЛЯ РОБОТИ У РОЗВІДЦІ Я СМІЛИВО БРАВСЯ ЗА БУДЬ-ЯКИЙ ПРОЕКТ»

Олександр СКРИПНИК

Під час перебування у закордонному відрядженні розвідник Валентин Дьомін упродовж місяця був нагороджений двома орденами і двома медалями. Це унікальний випадок в історії розвідки. Досвід, набутий у зовнішній розвідці, допоміг йому згодом реалізувати себе у бізнесі, на дипломатичній ниві і на державній службі у Кабінеті Міністрів України